ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/57518.11.09
За позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні УМВС України в м. Києві
до Приватного підприємства «Агростройбуд»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Суддя Хрипун О.О.
Представники:
Від Позивача Одинець Л.П. -предст.,
Від Відповідача не з'явилися,
До Господарського суду міста Києва звернулось Управління Державної служби охорони при Головному управління МВС України в м. Києві з позовом до Приватного підприємства «Агростройбуд»про стягнення 1 154,87 грн. основного боргу та 236,57 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором № 1193-Д об/2008/Печ. на надання послуг охорони майна від 27.05.2008 щодо оплати отриманих Відповідачем послуг за вказаним Договором.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва
27.05.2008 між Управлінням Державної охорони при ГУМВС України в м. Києві (далі -Позивач, Виконавець) та Приватним підприємством «Агростройбуд»(далі -Відповідач, Замовник) укладено Договір № 1193-Д об/2008/Печ. на надання послуг охорони майна, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна Замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті, а Замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити Виконавцю надані послуги відповідно до умов даного Договору.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 1193-Д об/2008/Печ. на надання послуг охорони майна від 27.05.2008 є договором про надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Так, на виконання умов Договору Позивачем було надано послуги охорони майна на об'єкті, а Відповідач свої зобов'язання, в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за надані йому послуги, належним чином не виконав, в результаті чого у останнього виникла заборгованість по оплаті 1 154,87 грн. за грудень 2008 року та січень 2009 року.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розрахунок вартості послуг Виконавця за цим Договором здійснюється на підставі цін, визначених Сторонами у Протоколі погодження договірної ціни. Вартість послуг визначається у Розрахунку.
Оплата за Договором здійснюється Замовником щомісячно до 10-го числа місяця, в якому здійснюються заходи охорони об'єкта, шляхом перерахування Замовником коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в Розрахунку, на рахунок Виконавця (п. 3.2 Договору).
Таким чином, станом на час розгляду справи сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складає 1 154,87 грн. Оплата за надані Відповідачу послуги в сумі 1 154,87 грн. не здійснена. Доказів повної оплати за надані послуги про які заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Обставини, викладені Позивачем, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.
Враховуючи відсутність доказів повної оплати за Товар, вимоги про стягнення з Приватного підприємства «Агростройбуд»суми основного боргу в розмірі 1 154,87 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 6.2.1 Договору Замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 від суми простроченого платежу.
Оскільки штрафні санкції, сплата яких вимагається Позивачем згідно положень п. 6.2.1 Договору застосовуються саме у зв'язку із затримкою перерахування коштів у строк, обумовлений Договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов'язання щодо оплати отриманого товару, останні обраховуються у відсотковому відношенні від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, суд приходить до висновку, що відповідальність, встановлена Договором, передбачає обчислення неустойки у вигляді пені.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За таких обставин, суд зазначає, що стягненню з Відповідача в примусовому порядку підлягає сума пені в розмірі 144,77 грн., визначена судом з урахуванням розміру подвійної облікової ставки, встановленої згідно з Постановою НБУ від 21.04.2008 № 107, в розмірі 12% на період з 30.04.2008, Листа НБУ від 16.02.2009 № 14-011/778-2395, та в розмірі 11% на період з 15.06.2009 згідно з Постановою НБУ від 12.06.2009 № 343, розрахована судом за шість місяців, як те передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Агростройбуд»(03150, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 20-А, код 30631683) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні УМВС України (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, код 08596920) 1 154,87 грн. основного боргу, 144,77 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 17.12.2009