ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/57301.12.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Радекс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Панорама Нова»
про стягнення 86 239,68 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Зіва А.О. -представник за довіреністю від 26.11.2009 року;
Євтєхов -представник за довіреністю від 26.11.2009 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Радекс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Панорама Нова»про стягнення 86 239,68 грн.
Позивач вказує, що відповідно до укладених між сторонами договорів позивачем здійснено на користь відповідача поставки піску річкового на загальну суму 100 099,68 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, відповідач зобов'язання з оплати товару виконав частково.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 86 239,68 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.12.2009 року.
Представник позивача у судове засідання 01.12.2009 року не з'явився, докази, витребувані ухвалою суду від 02.11.2009 року, не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0883601.
Представник відповідача у судовому засіданні 01.12.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 02.11.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.
Зокрема, представник відповідача зазначив, що проти позовних вимог не заперечує.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
30.04.2009 року згідно з видатковою накладною № РН-0000072 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Радекс»(надалі - позивач) відвантажило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Панорама Нова»(надалі -відповідач) отримало пісок річковий загальною вартістю 18 749,68 грн.
Відповідно до видаткової накладної № РН-0000099 від 01.06.2009 року позивач відвантажив, а відповідач отримав пісок річковий загальною вартістю 100 099,68 грн.
З наявних в матеріалах справи довіреностей на одержання цінностей серії ЯПС № 745651 та № 745653 судом вбачається, що товар був прийнятий особою, належним чином на це уповноваженою.
Згідно з частиною 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частина 1 статті 181 ГК України визначає, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Закон не встановлює спеціальні вимоги до форми та порядку укладення договорів поставки даного виду. Тому, суд вважає, що щоразу з моменту отримання відповідачем товарів між сторонами виникали відносини за договором поставки.
Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно ж до частини 2 цієї ж статті ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В частині 1 статті 692 ЦК України зазначається, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з наданою позивачем відомістю по рахунку, сформованою 14.10.2009 року, відповідач частково оплатив поставлені товари, перерахувавши позивачу 13 860,00 грн.
Судом встановлено, що строк виконання відповідачем обов'язку розрахуватися за поставлені товари сторони не визначили.
Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки частиною 2 статті 530 ЦК України не передбачено, в який спосіб та в якій формі повинна заявлятися вимога кредитора до боржника, суд вважає, що позовна заява, копію якої позивач згідно з вимогами статті 56 ГПК України надіслав відповідачу, є вимогою в розумінні частини 2 статті 530 ЦК України.
Згідно з доданими до позовної заяви фіскальним чеком № 4525 та описом вкладення у поштове відправлення, остання була надіслана на адресу відповідача 23.10.2009 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оплатити поставлені товари відповідач зобов'язаний був у термін до 30.10.2009 року.
Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 86 239,68 грн.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язань з оплати товару не надав, проти вимог позивача не заперечував.
Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 86 239,68 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 692, 712 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Панорама Нова»(04212, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 15/3, оф. 111; ідентифікаційний код 36291507) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Радекс»(03151, м. Київ, вул. Керченська, 7/7; ідентифікаційний код 34901899) заборгованість у розмірі 86 239 (вісімдесят шість тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 68 коп., 862 (вісімсот шістдесят дві) грн. 40 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
СуддяДідиченко М.А.
Дата підписання -15.12.2009 року