Справа № 761/26419/19
Провадження № 1-в/761/3/2020
14 квітня 2020 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , в приміщенні суду, розглянувши клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прип'ять Чорнобильського району Київської області, українця, громадянина України, освіти неповної середньої, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2002 року за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, п.п.6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить йому на праві приватної власності,
про приведення вироку Апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2002 року щодо ОСОБА_4 у відповідність до вимог КК України з врахуванням змін, внесених Законом України № 1492-VIII від 07 вересня 2016 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених",
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку Апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2002 року щодо нього у відповідність до вимог КК України з врахуванням змін, внесених Законом України № 1492-VIII від 07 вересня 2016 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених".
У клопотанні засуджений ОСОБА_4 , який відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, просить застосувати до нього вимоги ч. 4 ст. 68 КК України, посилаючись на ті обставини, що безпосередньо він не заподіював потерпілому ОСОБА_6 колото-різані поранення, від яких той загинув, та клопоче про заміну призначеного йому покарання у виді довічного позбавлення волі іншим покаранням, а саме у виді позбавлення волі на визначений термін, відповідно до вимог ч. 3 ст. 74 КК України.
У судовому засіданні, засуджений ОСОБА_4 , присутність якого в залі суду була забезпечена шляхом застосування відеоконференцзв'язку з ДУ "Київський слідчий ізолятор", у повному обсязі підтримав клопотання з підстав наведених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання засудженого ОСОБА_4 та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_4 , висловивши позицію, що на останнього вимоги ч. 4 ст. 68 КК України не розповсюджуються.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, вважає відсутніми підстави для його задоволення, виходячи з такого.
Вироком Апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2002 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить йому на праві приватної власності.
Ухвалою колегії суддів судової палати Верховного Суду України з кримінальних справ від 12 грудня 2002 року вирок Апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2002 року щодо ОСОБА_4 залишено без змін.
Згідно вимог частини першої ст. 13 КК України закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. Частина друга цієї ж статті кодифікованого кримінального закону вказує, що незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
Відповідно до чинної редакції ст. 68 КК України, діючої з урахуванням змін, прийнятих Законом України № 1492-VIII від 07 вересня 2016 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених", частина четверта цієї статті містить вимоги, що довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437-439, частині першій статті 442 та статті 443 цього Кодексу.
Як убачається зі змісту вироку Апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2002 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, п.п.6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна.
Таким чином ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів саме з закінченим складом, тобто діянь, які містять усі ознаки складів злочинів, передбачених відповідними статтями Особливої частини КК України.
Зокрема ОСОБА_4 визнаний винним і у вчиненні злочину з закінченим складом, передбаченим п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та в межах санкції ч. 2 ст. 115 КК України йому призначене відповідне покарання у виді довічного позбавлення волі, а тому доводи останнього про можливість застосування до нього вимог ч. 4 ст. 68 КК України є нікчемними та не можуть бути враховані судом при прийнятті рішення за наслідками розгляду клопотання.
Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин, судом не встановлено підстав для застосування вимог ч. 4 ст. 68, ч. 3 ст. 74 КК України відносно засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_4 , а відтак у задоволенні клопотання останнього необхідно відмовити.
Керуючись ст. 538, 539 КПК України, ч. 4 ст. 68 КК України, суд
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку Апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2002 року щодо ОСОБА_4 у відповідність до вимог КК України з врахуванням змін, внесених Законом України № 1492-VIII від 07 вересня 2016 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених" - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1