Провадження №1-кп/760/1775/20
Справа №760/1349/20
24 червня 2020 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
перекладача ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тегеран, іранця, громадянина Ісламської Республіки Іран, маючого середню освіту, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , працює в таксі (зі слів), раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України, дані про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100170000146 від 20.11.2019, -
20.11.2019 близько 07:30 ОСОБА_7 рухався на легковому автомобілі марки «Дачія Логан» д.н. НОМЕР_1 , по вулиці Симона Петлюри в напрямку Центрального залізничного вокзалу. Під час руху, по смузі зустрічного руху його обігнав автомобіль марки «Субару Форестер» д.н. НОМЕР_2 , яким керував потерпілий ОСОБА_4 та під час обгону декілька разів водій вказаного автомобіля натиснув на звуковий сигнал.
Саме в цей момент у ОСОБА_7 , раптово виникла раптова агресія по відношенню до водія автомобіля марки «Субару Форестер» д.н. НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_7 , підвищив швидкість, наздогнав зазначений автомобіль та зупинившись перед ним на пішохідному переході, що перед закладом швидкого харчування «Макдональдз», що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, ОСОБА_7 вийшов з автомобіля та підійшов до потерпілого ОСОБА_4 , який в свою чергу також вийшов зі свого автомобіля та ОСОБА_7 почав провокувати конфліктну ситуацію.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинене в громадському місці, зокрема на проїжджій частині, незважаючи на інших осіб, що проходили повз, незважаючи на автомобільний рух, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки в суспільстві, що супроводжувалося особливою зухвалістю, а саме з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_7 взяв з автомобіля «Дачія Логан» ніж та знову підійшов до потерпілого ОСОБА_4 , який декілька разів відштовхнув від себе ОСОБА_7 на безпечну відстань, після чого останній, по траєкторії зверху вниз, наніс один удар ножем по потерпілому ОСОБА_4 та влучив йому в праве передпліччя, чим згідно довідки лікаря КМКЛ № 4 № 6949 від 20.11.2019 спричинено йому тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани в/з правого передпліччя, спричинивши згідно висновку експерта № 042-2347-2019 від 27.12.2019, наданим Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_4 , травму правого ліктьового суглобу: колото-різану рану - по заднє - зовнішній поверхні правого плеча в нижній третині з розповсюдженням на правий ліктів суглоб, виявлене тілесне ушкодження відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та вказав, що дійсно обставини зазначені в обвинувальному акті викладені вірно.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Надані прокурором докази суд вважає належними і допустимими, а вину обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, доведеною.
Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями, що виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмету, спеціально пристосованому або заздалегідь заготовленому для нанесення тілесних ушкоджень, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 України.
При призначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, раніше не судимого, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Потерпілим від кримінального правопорушення є ОСОБА_4 , якому повністю відшкодована шкода, жодних претензій до обвинуваченого не має. Потерпілим цивільний позов не заявлявся.
Враховуючи визнання вини та щире каяття обвинуваченого, суд не вбачає підстав для застосування міри покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 296 КК України та вважає за можливе застосувати до обвинуваченого ст. 75 Кримінального Кодексу України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів без ізоляції від суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України, процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів слід покласти на обвинуваченого.
Доля речових доказів по даному провадженню визначена згідно зі ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, виходячи із зазначеного, суд, -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: мобільний телефон марки «Blackberry» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_3 та куртку болотного кольору - повернути власнику ОСОБА_8 .
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів - 942,06 грн.
Після набрання законної сили даним вироком скасувати запобіжний захід, застосований до ОСОБА_8 у виді застави та повернути заставодавцю ОСОБА_9 заставу у розмірі 86445,00 грн. (вісімдесят шість тисяч чотириста сорок п'ять грн. 00 коп), що сплачена ним за ОСОБА_8 в даному кримінальному провадженні, квитанція 0.0.1534615575.1 від 25.11.2019, отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві, призначення платежу: застава за ОСОБА_8 12.12.1999 зг ухвали Солом'янського районного суду м. Києва по справі 760/32179/19 кримінальне провадження 12019100170000146.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщоне буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1