Справа № 760/9079/20
2-5306/20
18 червня 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Машевській О.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач звернувся з позовом про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини строком в два місяці після набрання рішенням законної сили.
У позовній заяві посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , з якою на час відкриття спадщини він не проживав, так як мав дуже складні стосунки.
Зазначає, що у зв'язку із емоційним станом, пов'язаним зі смертю матері, не міг навіть зайти до квартири, в якому проживала матір до моменту смерті. Лише у березні 2020 року під час прибирання квартири померлої ним був знайдений заповіт, посвідчений 09.11.2012 року державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Пічевською Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 5-2231, відповідно до якого його мати - ОСОБА_2 заповіла йому все своє майно.
Позивач зазначає, що про вказаний заповіт не знав, із заявою про прийняття спадщини не звертався, оскільки був впевнений, що померла за своє життя уклала договір довічного утримання зі сторонньою особою.
На початку квітня ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Однак постановою від 08.04.2020 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з пропущенням встановленого законом 6-ти місячного терміну для прийняття спадщини.
Вважає, що строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, оскільки йому не було відомо про наявність складеного на його користь заповіту, а тому просить суд ухвалити рішення, яким визначити йому додатковий строк у 2 місяці для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.04.2020 року відкрито року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26.05.2020 року вирішено питання про витребування доказів.
У підготовче засідання сторона позивача не з'явилася. Представником позивача подано через канцелярію суду заяву, з якої вбачається, що вона просить суд розглянути справу без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 49).
Відповідач у підготовче засідання не з'явився. 17.06.2020 року засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив, з якого вбачається, що сторона відповідача просить суд ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства та розглянути справу без участі представника (а.с. 43-48).
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8), з якою на час відкриття спадщини позивач не проживав.
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, який 09.11.2012 року посвідчений державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Пічевською Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 5-2231, яким заповіла все своє майно ОСОБА_1 (а.с. 9).
З позову вбачається, що позивач не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки про вказаний заповіт, який був знайдений ним у березні, він не знав.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
08.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері. Спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена 08.04.2020 року за № 230/2020, що підтверджується наданою на виконання ухвали суду її копією (а.с. 32-42), з якої також вбачається, що інших спадкоємців щодо майна померлої немає.
Однак постановою державного нотаріуса від 08.04.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з пропущенням встановленого законом 6-ти місячного терміну для прийняття спадщини (а.с. 6).
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста Києва як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні у місті Києві ради та їх виконавчі органи.
Згідно з положеннями ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, тобто, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави та ці обставини визнані судом поважними.
Отже, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Позивач посилається на те, що строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, оскільки він проживав окремо від спадкодавця та йому не було відомо про наявність на його ім'я заповіту, який був ним знайдений після спливу строку на прийняття спадщини.
04 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 133/1880/18, провадження № 61-12000св19 (ЄДРСРУ № 88232181) вказав, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Верховний Суд України у своїй постанові від 26.06.2019 року (справа № 565/1145/17) зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту. При цьому суд виходив з того, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, про наявність заповіту складеного на його користь дізнався поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, і ці обставини свідчать про поважність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку, а необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
З огляду на наведене, суд вважає, що причина пропуску позивачем строку є поважною, вимога за позовом є обґрунтованою, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 200, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк в два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Перебіг зазначеного строку рахувати з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 26 червня 2020 року.
Суддя: