Справа № 755/7610/20
"24" червня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі :
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Сіренко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу № 755/7610/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві капрала поліції Пальчика Ігоря Віталійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції в м. Києві про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із адміністративним позовом у якому просить визнати протиправними дії інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві капрала поліції Пальчика І.В. щодо складення постанови у справі про адміністративне правопорушення, визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАМ № 2598088 від 28.05.2020 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивує тим, що 28.05.2020 року інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві капралом поліції Пальчиком І.В. винесено постанову серії ЕАМ № 2598088 якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Вказану постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку із тим, що інспектором поліції справу було розглянуто на місці зупинки транспортного засобу, чим порушено його права у зв'язку із ненаданням можливості скористатися своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП, що також призвело до неможливості всебічного, повного з'ясування обставин справи та можливості надати письмові пояснення щодо обставин справи
Також вказує, що після висловлювання обвинувачень, інспектор ОСОБА_2 пішов до свого патрульного автомобіля де виніс постанову. Будь якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи яка розглядає справу, особи яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи.
На прохання надати докази порушення правил дорожнього руху інспектор відповів, що він не зобов'язаний нічого надавати та в грубій формі зобов'язував підписати постанову, погрожуючи затриманням за злісну непокору. Постанова була винесена за відсутності складу правопорушення, відсутності його вини та без доказів.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.06.2020 року відкрито провадження у справі (а.с. 24-25).
Позивач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
До суду подав заяву в якій просить провести розгляд справи у його відсутності, в заяві вказав, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено. Відзив на позов не подавався.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно положень ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.
Судом встановлено, що 28.05.2020 року інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві капралом поліції Пальчиком І.В. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2598088, у якій зазначено, що 28.05.2020 року о 04 год. 08 хв. в м. Києві по Гостомельському шосе, 1/1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом в крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушив п. 11.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 6-7).
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві капралом поліції Пальчиком І.В., який відповідно до вимог ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач просить скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві капрала поліції Пальчика І.В. серії ЕАМ № 2598088 від 28.05.2020 року у зв'язку із тим, що оскаржувана постанова винесена без достатніх на те підстав та лише на основі припущень інспектора без наявності будь яких доказів; вказує, що на автомобілі він рухався в крайній правій смузі руху аж до самої зупинки інспектором, правила дорожнього руху він не порушував.
Згідно положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Звертаючись з позовом до суду позивач також посилається, як на підставу для скасування постанови про адміністративне правопорушення, на те, що інспектором поліції розгляд справи про адміністративне правопорушення було проведено на місці зупинки транспортного засобу та з порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є порушенням його прав на всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи.
Так, згідно вимог п. 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи положення вищевказаної норми п. 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, суд не приймає до уваги доводи позивача з приводу незаконності проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.
В частині порушення відповідачем процедури проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зазначає наступне.
За повідомленням позивача, на його вимогу надати докази вчинення ним адміністративного правопорушення, інспектор поліції повідомив, що він не зобов'язаний надавати жодних доказів.
Відповідно до вимог п. п. 9, 10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 4 вищевказаної Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.
Нормою ст. 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, аналіз вищевказаних положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та норм Кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить про те, що дослідження доказів у справі та надання їм відповідної оцінки є обов'язком посадової особи уповноваженої на розгляд справи про адміністративне правопорушення та є обов'язковою стадією такого розгляду з метою встановлення в діях особи яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення.
Як убачається із правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладеної у постанові від 30.05.2018 року по справі № 337/3389/16-а (адміністративне провадження № К/9901/29775/18), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому будь яких доказів від відповідача, які б могли спростувати доводи позивача викладені у позовній заяві щодо відсутності події правопорушення суду не надано.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення, що потягло за собою порушення прав позивача та незаконне притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
В частині вимог про закриття провадження у справі суд вважає за необхідне вказати наступне.
Статтею 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.
В даному випадку судом не встановлюється відсутність або наявність вини позивача, а розглядаються дії відповідача по прийняттю певного рішення, тобто саме в аспекті протиправності чи правомірності дій відповідача по складанню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З огляду на наведені вище норми законодавства, суд зазначає, що повноваження вирішувати питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належать виключно органу (посадовій особі), що уповноважені розглядати такі справи. Адміністративний суд не може підміняти такий орган (посадову особу), та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу (посадової особи).
Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі № 337/346/17.
Враховуючи викладене, вимоги в частині закриття провадження у справі задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн
Керуючись ст. ст. 7, 122, 222, 251, 268, 276, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 1, 2, 8-10, 77, 139, 241-246, 250, 268, 269, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві капрала поліції Пальчика Ігоря Віталійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції в м. Києві про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі задовольнити частково.
Визнати незаконними дії інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві капрала поліції Пальчика Ігоря Віталійовича щодо винесення постанови серії ЕАМ № 2598088 від 28.05.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2598088 від 28.05.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - Інспектор Управління патрульної поліції у м. Києві капрал поліції Пальчик Ігор Віталійович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного ополчення, 9.
Третя особа - Департамент патрульної поліції в м. Києві, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Рішення суду складене 24 червня 2020 року.
Суддя