Справа № 755/8296/20
"25" червня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красилівки, Хмельницької обл., громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,-
ОСОБА_1 , 29 травня 2020 року, приблизно о 15 годині 15 хвилин, керуючи транспортним засобом «Kia Carens» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався вулицею Празька,25, у місті Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння /розширені зіниці очей, що не реагують на світло, блідість обличчя, підвищена жвавість/. Від медичного огляду, для встановлення стану сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що наркотичних засобів не вживає на підтвердження надав сертифікат про лабораторні дослідження від 01.06.2020 року та довідку №452946/2020 від 04.06.2020 року.
Суд, вислухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення, розписку, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, DVD-R диск, приходить до наступного.
Норма ст.7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Статтею 130 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно абз.2, 4 п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, якщо водій ухиляється від огляду, це є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись /згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008 року/.
Із письмових пояснень свідків, які містяться в матеріалах справи та дослідженого в судовому засіданні DVD-R диску, з відеозаписом із нагрудних боді-камер, вбачається, що відповідно до ст.266 КпАП України та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції /затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року/, поліцейський виявивши у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп?яніння, такі як розширені зіниці очей, що не реагують на світло, блідість обличчя, підвищена жвавість, запропонував особі, яка притягається до адміністративної відповідальності пройти перевірку для встановлення стану сп'яніння, однак ОСОБА_1 у присутності двох свідків, відмовився від запропонованого огляду на стан наркотичного сп?яніння, чим порушив п.2.5 правил дорожнього руху України.
Як вбачається із сертифікату про лабораторні дослідження ОСОБА_1 01.06.2020 року об 11 годині 30 хвилин звернувся до ТОВ «Український лікувально-діагностичний центр» та пройшов лабораторне дослідження щодо виявлення наркотичних речовин у сечі, згідно результатів лабораторного дослідження - негативний.
Однак, ІІ розділом Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції /затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року/, передбачено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Із метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я /п.12 розділу I Інструкції/.
Пунктом 4 розділу I цієї Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Доводи ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять доказів перебування його у стані наркотичного сп?яніння, вважаю безпідставними, оскільки останньому працівниками поліції не інкримінується, а судом не встановлювалось керування транспортним засобом у стані наркотичного сп?яніння. Натомість інструкція містить перелік ознак, у тому числі, наркотичного сп?яніння, які можуть бути виявлені поліцейськими у особи, яка керує транспортним засобом, що в подальшому сприяє ініціюванню ними проходження огляду на стан відповідного сп?яніння.
Щодо самостійного проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп?яніння у медичному закладу, на підтвердження свого бажання пройти огляд на стан наркотичного сп?яніння, суд такий огляд не вважає пройденим у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Нормами ст.245 КпАП України передбачено ряд завдань серед яких є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За таких обставин, суд, враховуючи вищевикладене, приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Згідно з абз.3 п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14, позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення.
При накладенні стягнення, відповідно до ст.ст.33, 252 КпАП України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, також враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважає, що на нього має бути накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, згідно ст.40-? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 30, 33, 34, 40-?, 130 ч.1, 252, 283-285, 289, 291, 294 КпАП України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 420 гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: