ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/50209.11.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ауді-Центр Київ”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрікон-Київ”
про стягнення 13 126, 58 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники сторін:
від позивача: Красножон Ю.С.
від відповідача: не з'явились
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 13 126,58 грн., з яких: 10 286, 12 грн. основного боргу, 1 443, 13 грн. інфляційних нарахувань, 279, 46 грн. 3 % річних та 1 117, 87 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.10.09 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У процесі провадження у справі представник позивача подав клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого відмовився від стягнення з відповідача пені через відсутність підстав для її нарахування. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 10 286, 12 грн., інфляційні нарахування в розмірі 1 443, 13 грн. та 3 % річних за користування коштами у розмірі 279, 46 грн. Суд прийняв зазначене клопотання до розгляду.
Розгляд справи переносився через нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, невиконання ним вимог суду, необхідність витребування нових доказів у справі та з технічних причин.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 19.10.09 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.11.09 р. за згодою представника позивача судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
Згідно із нарядами-замовленнями відповідача від 13.06.08р. № 08061306 на суму 2 717,78 грн., від 26.05.08 р. № 08052616 на суму 7 568,34 грн. позивач виконав роботи з технічного обслуговування та ремонту автомобіля на загальну суму 10 286,12 грн., що підтверджується актами виконаних робіт: від 31.05.08 р. № 08052616 на суму 7 568,34 грн., від 13.06.08 р. № 08061306 на суму 2 717,78 грн. (копії -в матеріалах справи).
Факт отримання зазначених вище робіт підтверджується вищезазначеними актами виконаних робіт та наявними у матеріалах справи довіреностями.
Позивач виставив відповідачеві рахунки-фактури на оплату виконаних робіт: № 08053108 від 31.05.08 р. на суму 7 568,34 грн., № 08061324 від 13.06.08 р. на суму 2 717,78 грн. із зазначенням строку їх оплати -5 банківських днів.
У підтвердження факту виставлення зазначених вище рахунків відповідачеві позивачем представлено суду лист відповідача від 30.10.08 р. № 1/1008 р., яким останній повідомив позивача, що зобов'язується сплатити такі рахунки: № 08061324 від 13.06.08 р. на суму 2 717,78 грн., № 080053108 від 31.05.08 р. на суму 7 568,34 грн. до 30.11.08 р.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 Господарського кодексу України є договір.
Укладання господарських договорів відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а підпис - шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення цього виду договорів.
Їх укладання здійснюється за правилами Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ст. 179 Господарського кодексу України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма за ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин суд дійшов висновку, що в силу вимог ст. 181 ГК України, ст. 530 ЦК України, у відповідача виник обов'язок сплатити суму боргу в строк до 30.11.08 р.
Листом від 20.02.09 р. № 39 позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахування на розрахунковий рахунок позивача 12 401,68 грн. заборгованості за виконані роботи, з яких: 10 286,12 грн. основного боргу, 1018,33 грн. інфляційних нарахувань, 219,45 грн. процентів річних, 877,78 грн. пені.
У підтвердження направлення зазначеного листа відповідачеві позивачем представлено повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що лист вручено відповідачу 18.12.08 р.
Оскільки лист № 39 датований 20.02.09 р., судом не приймається до уваги як доказ направлення відповідачу зазначеного листа повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.12.08 р., оскільки його вручення здійснено раніше - 18.12.08 р., ніж підписаний вказаний лист.
У той же час з наявних у матеріалах справи фіскального чеку від 03.08.09 р. № 1255 та опису вкладення вбачається, що відповідачу серед інших документів, надіслано копію листа вих. № 39 від 20.11.08 р. (претензії № 2-2009).
Проте відповідач до даного часу з позивачем за отримані роботи не розрахувався.
Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач в судове засідання не з'явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 10 286,12 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
У процесі провадження у справі представник позивача подав заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 1117,87 грн. пені.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Проаналізувавши подану позивачем заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача пені, зважаючи на те, що наслідки відповідних процесуальний дій позивачу відомі, суд вважає можливим прийняти відмову позивача від позову і припинити провадження у справі в цій частині.
Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 279,46 грн. за періоди: з 01.06.08 р. до 30.04.09 р., з 13.06.08 р. до 30.04.09 р. та інфляційних нарахувань у сумі 1 443, 13 грн. за період з червня 2008 року до квітня 2009 року
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних нарахувань є обгрунтованими. Разом з тим, при перевірці правильності обчислення позивачем 3 % річних та інфляційних нарахувань, судом встановлено, що позивачем було допущено помилку. За розрахунком суду, в межах визначених позивачем періодів з відповідача на користь позивача стягненню підлягають 3 % річних в розмірі 127, 66 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 936,04 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 "Про державне мито" останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК. В усіх інших випадках застосування статей 80 та 81 ГПК державне мито поверненню не підлягає (п. 9 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.94р. № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України").
За таких обставин витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені за розгляд позовної вимоги про стягнення пені покладаються на позивача; за розгляд інших вимог -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрікон-Київ” (03127, м. Київ, просп. 40-річчя жовтня, 120, корп. 1, ідентифікаційний код 34288584) 1 117 (одна тисяча сто сімнадцять) грн. 87 коп. пені.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрікон-Київ” (03127, м. Київ, просп. 40-річчя жовтня, 120, корп. 1, ідентифікаційний код 34288584) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ауді-Центр Київ” (02095, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 16-В, ідентифікаційний код 33443216) 10 286 (десять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 12 коп. основного боргу, 127 (сто двадцять сім) грн. 66 коп. 3 % річних, 936 (дев'ятсот тридцять шість) грн. 04 коп. інфляційних нарахувань, 113 (сто тринадцять) грн. 49 коп. державного мита, 102 (сто дві) грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені чинним законодавством України.
Суддя Пригунова А.Б.
Дата підписання 16.12.09 р.