4-с/754/62/20
Справа № 2603/13854/12
Іменем України
16 червня 2020 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Зотько Т.А.
за участю секретаря судових засідань Ковальової В.О.,
представника заявника ОСОБА_3 . ,
представника стягувача Семенюти О .В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_4 на дії начальника відділу Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борсука Богдана Олеговича, стягувач: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», заінтересовані особи: Синельниківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), Начальник відділу Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борсук Богдан Олегович, -
ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на дії начальника відділу Синельнівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борсука Богдана Олеговича, стягувач: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», заінтересовані особи: Синельниківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), Начальник відділу Синельніківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борсук Богдан Олегович, в порядку ст. 447 ЦПК України. Вимоги скарги мотивовані тим, що 14.08.2008 року між ВАТ «Морський транспортний Банк» правонаступником якого на час розгляду справи ПАТ «Марфін Банк» та ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір № 00553/RK.
28.04.2009 заявник знявся з попереднього зареєстрованого місця проживання та з 08.05.2009 зареєстрував нове місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . 17.01.2020 маючи намір придбати квитки для відпочинку за територією України проявив звичайну обачність вирішивши перевірити реєстр виконавчих проваджень, внаслідок чого заявнику стало відомо, що 11.06.2018 року відносно нього було відкрито виконавче провадження № 56579068. При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження № 56579068 було встановлено, що виконавче провадження відносно заявника було відкрите на підставі заяви стягувача від 24.05.2018 року та виконавчого листа, який виданий Деснянським районним судом м. Києва. Проаналізувавши матеріали виконавчого провадження, заявник вирішив перевірити інформацію, щодо наявності відносно нього судових рішень, здійснивши перевірку через реєстр, після чого дізнався про наявність заочного рішення, яким з ОСОБА_4 було стягнуто заборгованість.
За таких обставин ОСОБА_4 дізнався про наявне виконавче провадження у якому він є боржником та судове рішення про стягнення боргу.
На думку заявника у виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження, з огляду на те, що боржник за адресою, що вказана в постанові про відкриття виконавчого провадження а саме по АДРЕСА_2 , не зареєстрований на не проживає. В якості доказів надав копію паспорта з якого вбачається, що заявник з 2009 року зареєстрований в іншому місці. Таким чином, у разі пред'явлення виконавчого документа не за місцем реєстрації боржника, вказаної у виконавчому документі, стягувачем до заяви повинно бути додано належні документи з яких вбачається, що боржник проживає, перебуває чи працевлаштований за адресою, що вказана в заяві. В даному випадку, стягував вибрав місце відкриття виконавчого провадження, яке не відноситься до вищевказаного переліку, та не надав доказів того, що за адресою по АДРЕСА_2 , боржник проживає, перебуває має місце роботи або там знаходиться його майно. Також з копії виконавчого листа (копія якого була долучена банком у 2019 році до заяви про видачу дубліката) вбачається, що цей виконавчий лист може бути пред'явлено до 06.04.2014 року, проте не врахувавши, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання закінчився, виконавець розглянув заяву банку та відкрив виконавче провадження, всупереч вимогам чинного законодавства, а відтак заявник вважає такі дії неправомірними.
Отже, на підставі вищевикладеного заявник звернувся до суду зі скаргою в якій просить визнати дії начальника відділу Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борсука Б.О., щодо відкриття виконавчого провадження №56579068, неправомірними та скасувати постанови ВП № 56579068 про відкриття виконавчого провадження від 11.06.2018 року, ВП № 56579068 про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.06.2018, винесені начальником відділу Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борсуком Б.О.
30.01.2020 р. ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження по справі за вказаною скаргою, призначено судове засідання.
В судовому засіданні представник заявника - Янчук А. А. , вимоги скарги підтримав, просивши про її задоволення, надаючи пояснення посилався на обставини, що викладені в скарзі.
Представник стягувача - Семенюта О.В. , в судовому засіданні заперечувала, щодо задоволення вимог скарги, оскільки скарга є безпідставною та направлена на подальше уникнення від виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва по справі №2603/13854/12.
06.03.2020 від представника ПАТ «МТБ Банк» надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до обставин викладених у відзиві представник посилається на те, що Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає обов'язку стягувача перевіряти та встановлювати місце проживання боржника при зверненні із заявою про примусове виконання виконавчого листа. При цьому, за час перебування виконавчого листа № 2-524/13 від 05.06.2013 на виконанні у Синельниківському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) (виконавче провадження № 56579068) жодної виконавчої дії, що порушували б інтереси чи права Боржника виконавчою службою здійснено не було. Навпаки, єдиною виконавчою дією встановлено, що за відомим Банку місцезнаходженням Боржника, гр. ОСОБА_4 не перебуває, а тому постановою від 18.06.2018 було повернуто виконавчий лист стягувачу - ПАТ «МТБ Банк», а відтак Банк не вбачає порушень та дій зі сторони начальника відділу Борсука Б.О., оскільки останній керувався нормами ст. ст. 24-27 ЗУ № 1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 та після належної перевірки, що за вказаним Банком місцезнаходженням Боржника ОСОБА_4 не перебуває, відповідно до ч. 5 ст. 37 ЗУ № 1404-VIII «Про виконавче провадження», виніс постанову про повернення виконавчого листа стягувачу.
В судове засідання начальник відділу Синельнівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борсука Б.О., не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. 13.03.2020 від начальника відділу надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого просив відмовити в скарзі на підставі того при перевірці відповідності виконавчого документа вимогам ст. 4 було враховано відмітку, яка ставиться виконавцем відповідно до абз. 2.3 п. 21 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції від 27.03.2018) При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у які зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилось стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документів засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою. Тому це свідчить, що даний виконавчий документ був повторно пред'явлений до виконання переривався та встановлювався знов відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 09.06.2018). Таким чином, враховуючи викладені обставини, що діяли на момент прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження у начальника відділу не було підстав для винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а підтвердити чи спростувати відомості надані стягувачем, щодо місця проживання чи перебування боржника, державний виконавець має право виключно під час здійснення виконавчих дій. 18.06.2018 виходом за адресою по АДРЕСА_2 , встановлено що боржник за даною адресою не перебуває, про що складено відповідний акт. Того ж дня враховуючи викладене, керуючись п. 5 ст. 37 ЗУ № 1404-VIII «Про виконавче провадження», начальником відділу було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Суд, заслухавши пояснення, розглянувши подані учасниками справи документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно вимогами ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У відповідності до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.ст. 55, 129-1 Конституції України, судове рішення є обовязковим до виконання. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Судом встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25.03.2013 № 2603/13854/12 було частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Марфін Банк» (правонаступником якого є ПАТ «МТБ Банк») про стягнення заборгованості та відповідно стягнуто з ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 00553/RK від 14.08.2008 у розмірі 2 997 761, 18 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219, 00 грн.
На виконання вищевказаного рішення 05.06.2013 Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист по справі № 2-524/13 (№ 2603/13854/12).
11.06.2018 на адресу Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області від ПАТ «МТБ Банк», як законного правонаступника ПАТ «Марфін Банк», надійшла заява про примусове виконання рішення разом з виконавчим листом № 2-524/13 виданого Деснянським районним судом м. Києва 05.06.2013.
11.06.2018 року начальником відділу Синельнівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борсуком Б.О., було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56579068.
У відповідності п. 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній станом на 17.06.2018) виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди завданої каліцтвом чи іншими ушкодженнями здоров'я у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконанні без участі боржника).
Згідно з п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
18.06.2018 року начальником відділу Синельнівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борсуком Б.О., було винесено постанову про повернення виконавчого документа № 56579068 стягувачу на підставі п. 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» № 512/5 від 02.04.2012, перевірка інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи або здійснення опису та арешту майна на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на територію вчинення таких дій за дорученням державного виконавця. Тобто, орган Державної виконавчої служби за дорученням державного виконавця зобов'язаний провести перевірку інформації стосовно боржника.
Як вбачається з постанови про відкриття/закінчення виконавчого провадження адреса боржника ОСОБА_4 зазначена по АДРЕСА_2 . В той час з копії паспорта вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_3 , починаючи з 08.05.2009 року.
Однак, у відповідності до п.5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», самостійною підставою для повернення виконавчого листа є, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи.
Відтак, діючим законодавством покладено обов'язок під час здійснення виконавчого провадження вживати заходи, щодо встановлення місця знаходження (перебування) самого боржника.
Судом встановлено що начальником відділу Синельнівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борсуком Б.О. комплекс дій спрямованих на встановлення місця проживання ОСОБА_4 , не проводились, відповідні заходи не вживались.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
У пункті 1 частини другої статті 22 вказаного Закону передбачено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановления.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
Згідно з п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення пункту 5 Розділу ХIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» свідчить, що положення цього закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим законом.
Цим пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 640/4782/15-ц.
Враховуючи наведене, за встановлених у справі обставин вбачається, що строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання закінчився 06.04.2014 року, у зв'язку з чим, за відсутності судового рішення про поновлення стягувачу такого строку, начальником відділу Синельнівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борсуком Б.О. безпідставно було відкрито виконавче провадження № 56579068 на підставі виконавчого документу № 2-524/13, виданого Деснянським районним судом м. Києва 05.06.2013 року.
За таких обставин, при вчиненні виконавчих дій начальником відділу Синельнівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борсуком Б.О. було порушено п. 10 ч. 4 ст. 4, ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак проаналізувавши фактичні обставини справи та доводи заявника, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення скарги
Керуючись ст. 18, 447, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
Скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Визнати дії Начальника відділу Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борсука Богдана Олеговича неправомірними.
Скасувати постанову ВП №56579068 про відкриття виконавчого провадження від 11.06.2018, винесену Начальником відділу Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борсуком Богданом Олеговичем.
Скасувати постанову ВП №56579068 про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.06.2018, винесену Начальником відділу Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Борсуком Богданом Олеговичем.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги. В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Суддя: