Справа № 2-72\10
Іменем України
24 лютого 2010року Краснолуцький міський суд Луганської області
в складі: головуючого - судді Палюх Т.Д.
при секретарі Лебединець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красному Лучі
справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Луганськвода” про визнання боргу неправомірним, стягнення моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в обгрунтування якого зазначив, що відповідач в особі Краснолуцького департаменту ТОВ "Луганськвода" згідно фактично існуючих між сторонами правовідносин зобов”язався надавати позивачу послуги з водопостачання по приєднаній мережі за адресою: м.Красний Луч, вул. Нахімова, 26. Але з весни 2005 року відповідач воду до його будинку № 26 не постачає, оскільки вулиця Нахімова має уклін, а відповідач не забезпечує належного тиску води, тому до будинку позивача, який знаходиться у верхній частині вулиці, вода не поступає. З цього приводу позивач неодноразово звертався до відповідача, просив доставити воду цистерною, також просив перерахувати оплату за водопостачання та не нараховувати оплату за ненадані йому послуги. Незважаючи на це, працівники відповідача постійно надсилали йому повідомлення про те, що в нього є борг за неоплачену воду, писали про наявність боргу за воду на огорожі його будинку. Через ці неправомірні дії відповідача він морально страждав, нервував, що спричинило погіршення його здоров”я.
Позивач просив суд визнати неправомірною нараховану йому відповідачем заборгованість за воду в сумі 189грн.91коп. та стягнути з відповідача спричинену йому моральну шкоду в сумі 10 000грн. та понесені ним судові витрати в сумі 133,50грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позов.
Представник відповідача позов визнала в частині неправомірно нарахованої позивачеві заборгованості за водопостачання в сумі 189грн.91коп., в іншій частині не визнала. Суду пояснила, що після звернення позивача 24.09.2009року зі скаргою до Краснолуцького департаменту ТОВ "Луганськвода", відповідач не нараховує йому
оплату за воду з 01.01.2009року. Неможливо було перевірити факт неподачі води позивачеві, оскільки при відвідування працівниками будинків по вулиці Нахімова
м. Красний Луч його постійно не було вдома, до осель інших мешканців цієї вулиці вода надходить. Борг 189,91грн. нараховано позивачеві за період до 01.01.2009року,
частина цієї заборгованості склалася за період діяльності ОКП „Компанія „Луганськвода”, а не ТОВ „Луганськвода”( відповідача у справі), тому вважає, що діями співробітників ТОВ „Луганськвода” позивачу не була спричинена моральна шкода.
Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Свідок ОСОБА_2суду пояснив, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, є сусідом
позивача. З 2006 року вода в його будинок № 24 та будинок позивача № 26 не поступає.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що працювала у ВАТ „Луганськвода” контролером, відвідувала жителів вулиці Нахімова в м.Красний Луч на предмет водопостачання, позивача завжди не було вдома, тому вона залишала йому повідомлення про заборгованість за воду.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині неправомірно нарахованого боргу 189,91грн. не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, та може бути прийняте судом.
Стосовно вимог позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 10 000грн., суд не знаходить підстав для їх задоволення.
Судом встановлено, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України „Про захист прав споживачів”. Відповідно до ч.2 ст. 714 ЦК України до договору постачання ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про захист прав споживачів”
споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди, завданою небезпечною для життя і здоров”я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Доказів на підтвердження таких фактів позивач суду не надав.
Витрати, понесені позивачем у справі, суд стягує з відповідача пропорційно до розміру задоволених судом вимог, в сумі 2,40грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 83, 88, 209, 212-215,218, ЦПК України, ст.ст. 714 ЦК України, Законом України „Про захист прав споживачів”, постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової )шкоди, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною заборгованість в сумі 189грн.91коп, що нарахована
товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськвода” абоненту ОСОБА_1 за надані послуги з водопостачання за адресою м. Красний Луч Луганської області, вулиця Нахімова, буд. 26.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Стягнути з ТОВ „Луганськвода” на користь ОСОБА_1
понесені ним судові витрати на сплату витрат на інформаційно - технічне обслуговування розгляду справи пропорційно розміру задоволених судом вимог в розмірі 2грн.40коп.
Стягнути з ТОВ „Луганськвода” судовий збір в дохід держави в сумі 51грн.
Зобов”язати УДК м. Луганська повернути ОСОБА_1 сплачені ним у більшому розмірі, ніж це передбачено законом, судові витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи за квітанцією від 14.10.2009р. в сумі 07грн. 50коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі у 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням у 20-денний строк після цього апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: