ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 20/241 16.12.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича
Група»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»
Третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивача Асоціація «Дім Авторів Музики в Україні»
Про стягнення 14 601,00грн. компенсації за порушення виключних майнових
авторських прав
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
Від позивача Кваша О.О.- предст. (дов. від 14.04.2008р.)
Від відповідача Мудь Н.Ю.- предст. (дов. від 01.04.2009р.)
Від третьої особи не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»про стягнення 14 601,00грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач допустив розповсюдження у формі мобільного контенту через ресурс постачання на території України музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», виключні майнові авторські права на використання якого належать позивачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2008 р. порушено провадження у справі №20/241 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Асоціацію «Дім Авторів Музики в Україні», розгляд справи призначено на 10.06.2008р.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 10.06.2008р. не з'явились, витребуваних судом документів суду не надали.
09.06.2008р. судом було одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник відповідача 10.06.2008р. приймає участь у іншому судовому засіданні під час розгляду справи в Павлоградському міськрайонному суді.
У судовому засіданні 10.06.2008р. клопотання судом не задоволено, оскільки до клопотання не додано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідача та третьої особи та з метою витребування неподаних суду документів по справі, розгляд справи 10.06.2008р. відкладено.
25.06.2008р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи для надання відповідачу часу підготуватись до судового засідання та надати суду відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 25.06.2008р. клопотання відповідача судом задоволено.
Представник позивача подав суду клопотання про продовження терміну розгляду справи на більш тривалий строк, ніж встановлено ст. 69 ГПК України.
У зв'язку із задоволенням клопотання відповідача, розгляд справи 25.06.2008р. відкладено.
У судовому засіданні 19.08.2008р. представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку з можливим укладанням сторонами мирової угоди.
Клопотання судом задоволено.
У судовому засіданні 27.08.2008р. судом оголошено перерву до 27.08.2008р.
У судовому засіданні 27.08.2008р. судом оголошено перерву до 17.09.2008р.
27.08.2008р. судом одержано відзив від відповідача на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав, наведених у відзиві.
У судовому засіданні 17.09.2008р. суд прийшов до висновку про необхідність зупинити провадження у справі №20/241 до закінчення перегляду в касаційному порядку рішення Господарського суду міста Києва 20.05.2008р. у справі №20/124 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2008р. у справі №20/124 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моніторинг телебачення України»про заборону здійснювати запис телевізійної програми та/або телевізійних передачі позивача, що транслюються на телевізійному каналі «5»; заборону розповсюджувати вже зроблені записи телевізійної програми та/або телевізійних передач позивача; заборону продавати та/або передавати за гроші або з оплатою в будь-якій іншій формі, або без оплати примірники із записом (записами) телевізійної програми та/або телевізійних передачі позивача.
Зазначене обґрунтовується тим, що у рішенні по справі №20/124, задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що Законом України «Про телебачення і радіомовлення» встановлений чіткий перелік уповноважених органів, які здійснюють контроль та нагляд за дотриманням законодавства телерадіоорганізаціями і провайдерами програмної послуги. Зокрема, такими органами є: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольний комітет України, Державна інспекція зв'язку, уповноважені органи Кабінету Міністрів України, інші органи державної влади в межах своєї компетенції. Будь-яким іншим органам, установам, організаціям, підприємствам не надано прав здійснювати контроль та нагляд за дотриманням законодавства у сфері телерадіомовлення, в тому числі облік та фіксування телерадіопередач, складання ефірних довідок, тощо.
У зв'язку з тим, що запис моніторингу ефіру відповідача здійснено ТОВ «Юридичний захист авторів і виконавців»і позивач посилався на зазначений запис в підтвердження факту порушення відповідачем виключних майнових авторських прав позивача, ухвалою від 17.09.2008р. суд зупинив провадження у справі №20/241 до закінчення перегляду в касаційному порядку рішення Господарського суду міста Києва 20.05.2008р. у справі №20/124 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2008р. у справі №20/124.
07.07.2009р. судом одержано клопотання від позивача про поновлення провадження у справі №20/241, у зв'язку з усуненням обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі.
За наведених обставин, ухвалою від 07.07.2009р. провадження у справі №20/241 поновлено та призначено справу до судового розгляду на 09.09.2009р. (після закінчення щорічної відпустки судді Палія В.В.).
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 09.09.2009р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
За наведених обставин, розгляд справи 09.09.2009р. відкладено.
У судовому засіданні 22.09.2009р. судом оголошено перерву до 07.10.2009р., для надання сторонам можливості надати додаткові докази по справі.
У судовому засіданні 07.10.2009р. судом здійснено перегляд наданого відповідачем диску групи «ВИА ГРА»під назвою «Поцелуи», у якості доказу по справі.
У судовому засіданні 07.10.2009р. судом оголошено перерву до 21.10.2009р.
У судовому засіданні 21.10.2009р. суд прийшов до висновку про необхідність направити судові запити до ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем»та ТОВ «Хостмайстер», з метою одержання необхідних доказів по справи.
За наведених обставин, 21.10.2009р. у судовому засіданні оголошено перерву до 03.11.2009р. та 21.10.2009р. судом направлено запити до ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем»та ТОВ «Хостмайстер».
21.10.2009р. судом здійснено дослідження доказів у мережі Інтернет, про що складено Протокол огляду та дослідження доказів.
30.10.2009р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи.
02.11.2009р. судом одержано клопотання від позивача про відкладення розгляду справи.
03.11.2009р. розгляд справи не відбувся, у зв'язку з тим, що станом на 03.11.2009р. суддя Палій В.В. перебував на лікарняному. Сторони повідомлені про день та час наступного судового засідання (18.11.2009р. о 9:50год). телефонограмою.
06.11.2009р. судом одержано відповідь на запит від ТОВ «Хостмайстер», відповідно до якої повідомляється, що відомості, які ідентифікують особу реєстранта доменного імені в міжнародному сегменті Інтернет (otpad.com) можуть бути відомі реєстраторам, які здійснюють процедуру реєстрації доменних імен у міжнародному домені com.
13.11.2009р. судом одержано відповідь на запит суду від ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем», відповідно до якої повідомляється, що короткий номер 10490 був наданий у користування ТОВ «Євроінформ», місцезнаходження: 49098, м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 6, згідно з договором про надання послуг №479/07 від 21.08.2007р.
У судовому засіданні 18.11.2009р. представник відповідача надав суду додаткові письмові пояснення по справі.
З метою дослідження одержаних доказів, у судовому засіданні 18.11.2009р. судом оголошено перерву до 25.11.2009р.
18.11.2009р. судом направлено запит до реєстратора доменного імені otpad.com -ОСОБА_6, з метою отримання інформації про особу, на ім'я якої зареєстроване дане доменне ім'я.
У зв'язку з тим, що станом на час судового засідання 25.11.2009р. судом не одержано відповіді на запит суду від реєстратора доменного імені otpad.com -ОСОБА_6, розгляд справи 25.11.2009р. відкладено.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, запит суду від 18.11.2009р. був вручений адресату 25.11.2009р., проте, станом на 16.12.2009р. судом не одержано відповіді на запит суду від ОСОБА_6.
У судовому засіданні 16.12.2009р. представник позивача заявив усне клопотання, відповідно до якого просить суд зателефонувати за номером телефону +38 (044) 537-33-61, який зазначено на сайті otpad.com, та прослухати інформацію про особу, яка є власником даного сайту.
Клопотання судом не задоволено, оскільки одержана за номером телефону усна інформація не може бути віднесена ні до письмових, ні до речових доказів та відповідно, оцінена судом як доказ по справі.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмові пояснення по суті спору не надав.
Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі матеріалів, які містяться у справі.
У судовому засіданні 16.12.2009р. за згодою сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
22.12.2006р. між ПП «Українське Музичне Видавництво»(видавець) та Позивачем (субвидавець) укладено Договір № 4001/07 про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір), відповідно до умов якого останній набув виключні майнові авторські права на музичні твори із каталогу видавця, зокрема, на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1»(автор слів та музики ОСОБА_8)», що означає право субвидавця на свій розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати у відношенні даних творів наступні дії:
- відтворення твору (право на відтворення);
- публічне виконання та публічне сповіщення твору;
- публічну демонстрацію та публічний показ твору;
- будь-яке повторне оприлюднення твору, якщо воно здійснюється іншою організацією, чим та, яка здійснила перше оприлюднення;
- переклад твору;
- переробку, адаптацію, аранжування та інші подібні зміни твору;
- включення твору, яка складової частини у збірники, антології, енциклопедії та ін.;
- розповсюдження твору шляхом першого продажу, у тому числі, шляхом продажу, здачі у прокат та ін. способами;
- імпорт екземплярів твору.
У зазначеному договорі під поняттям «Каталог»розуміється набір творів, як оприлюднених, так і не оприлюднених раніше, права на використання яких передані видавцю на підставі відповідних договорів, які діють в період, вказаний у п. 2.3 даного договору.
Відповідно до п. 2.3 договору сторони погоджуються, що вказана передача прав діє з 01.01.2007р. по 31.12.2008р.
У свою чергу, ПП «Українське Музичне Видавництво»одержало виключні майнові права на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1»» (автор музики та слів ОСОБА_8) від автора твору -ОСОБА_8 на підставі авторського договору про передачу виключних прав (видавничий договір) №22/05 від 21.02.2005р.
Відповідно до п. 2.3 даного договору сторони погодилися, що передача прав діє протягом 5 років з моменту підписання сторонами даного договору.
Відповідно до п. 2.5 даного договору автор визнає виключне право видавця протягом всього строку дії даного договору дозволяти використання повністю або частково прав, придбаних видавцем за даним договором, будь-яким третім особам, способами, визначеними за вибором видавця у тому обсязі, який видавець буде вважати за потрібний.
Для передачі третім особам виключних прав на два чи більше способи використання, видавець повинен отримати письмову згоду автора.
Матеріали справи №20/241 не містять доказів отримання ТОВ «Перше Музичне Видавництво»письмової згоди від автора для передачі позивачу більше двох способів використання, проте, у той же час, матеріали справи не містять доказів визнання недійсним договору про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір) №4001/07 від 22.12.2006р. у судовому порядку.
Відповідно до п. 8.2 авторського договору, автор вправі у будь-який момент розірвати даний договір, направивши видавцю за фактичною адресою, яка вказана у даному договорі, письмове повідомлення або вручити вказане повідомлення уповноваженому представнику видавця.
Договір буде вважатись розірваним після закінчення 5-ти днів з моменту вручення або відправки автором видавцю письмового повідомлення, яке вказане вище.
З моменту розірвання, права вважаються такими, що припинили свою дію у видавця та такими, що перейшли до автора.
Матеріали справи №20/241 не містять доказів розірвання Авторського договору між автором та видавцем у передбаченому п. 8.2 договору порядку.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивач на підставі договору про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір) №4001/07 від 22.12.2006р. набув виключні авторські права на твір із каталогу ТОВ «Перше Музичне Видавництво»- «ІНФОРМАЦІЯ_1».
03.04.2008р. виконавцем -ТОВ «Юридичний захист авторів і виконавців»на підставі укладеного з позивачем Договору №03/08 про здійснення моніторингових послуг, було зафіксовано факт розповсюдження відповідачем за Інтернет адресою: wap.otpad.com у формі Мобільного Контенту через ресурс постачання (СМС номер 10490) на території України музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», про що складено Акт прийому-здачі робіт (послуг) моніторинг мобільного контенту.
Відповідно до ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, право дозволяти відтворення творів, їх публічне виконання та сповіщення, публічну демонстрацію та публічний показ належить автору або особі, що володіє авторським правом.
Відповідно до п. 5 ст. 15 Закону, автор (чи інша особа, що володіє авторським правом) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Відповідно до ст. ст. 31, 32, 33 Закону використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
Розповсюдження твору відбулося без дозволу (укладання ліцензійного договору) позивача, якому власник прав передав майнові права на використання Твору за відповідним договором.
Укладений між третьою особою (якій позивач на підставі договору №5/05 МП від 26.04.2005р. передав повноваження на управління своїми майновими авторськими правами на Твори, а саме на надання дозволів третім особам на використання творів на території України, на збір роялті за використання музичних творів) та відповідачем Договір №МК-13/07 про надання права на відтворення та розповсюдження на території України об'єктів права у формі Мобільного Контенту від 01.01.2007р. закінчив свою дію 31.12.2007р. Зміни до договору №МК-13/07 в частині строку дії договору сторонами не вносились. Після закінчення строку дії договору №МК-13/07, відповідач не укладав договору про виплату авторської винагороди за надання права на розповсюдження та відтворення об'єктів права у формі Мобільного контенту.
Відповідно до ст. 50 Закону „Про авторське право і суміжні права”, використання творів без письмового дозволу з позивачем та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, що є підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.
На підставі цього, позивач просить суд зобов'язати відповідача сплатити компенсацію за порушення авторських прав позивача у розмірі 14601,00грн.; заборонити відповідачеві використання (розповсюдження у формі Мобільного контенту) без виплати авторської винагороди музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»; визнати дії відповідача неправомірними.
Відповідач у відзиві заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що матеріали справи свідчать, що позивачем не доведено факту наявності у позивача виключних майнових авторських прав на музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1»з текстом чи без тексту; аудіовізуальний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1». Позивачем не доведено, що Інтернет-сайт належить відповідачу та використовувався останнім на момент порушення прав, а також, що СМС номер 10490 належав відповідачу. У випадку доведення позивачем причетності відповідача до порушення виключного майнового права на твір, відповідач зазначає, що заподіяні збитки повинні обчислюватись і дорівнювати сумі роялті правоволодільця від зафіксованого позивачем внаслідок продажу одиниці контенту через СМС номер (роялті від вартості повідомлення на СМС номер 10490).
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог у частині та задовольняє позовні вимоги частково, з наступних підстав.
03.04.2008р. ТОВ «Юридичний захист авторів і виконавців»за замовленням позивача зафіксовано факт розповсюдження відповідачем за Інтернет адресою: wap.otpad.com у формі Мобільного Контенту через ресурс постачання (СМС номер 10490) на території України музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», про що складено Акт прийому-здачі робіт (послуг) моніторинг мобільного контенту.
Відповідач у відзиві зазначає про те, що здійснений моніторинг ТОВ «Юридичний захист авторів і виконавців»не є належним та допустимим доказом по справі, оскільки акт послуг моніторингу підписаний в односторонньому порядку зацікавленими особами. Крім того, встановлення будь-яких фактів, що підлягають оцінці судом для визначення вини і відповідальності особи належать до виключної компетенції державного інспектора з питань інтелектуальної власності. Проте, суд критично оцінює зазначене твердження відповідача, оскільки відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб -на свій вибір. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про інформацію»всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. ТОВ «Юридичний захист авторів і виконавців»проведено моніторинг мобільних контентів за замовленням позивача. Останнім надано Акт прийому-здачі робіт (послуг) моніторингу мобільного контенту як доказ у справі №20/241. Доказів на спростування викладеної інформації у Акті відповідачем суду не надано. Крім того, суд зазначає, що відповідачем не наведено обставин, за яких у суду були б підстави припускати наявність ознак монтажу, фальсифікації наданого позивачем доказу.
З урахуванням наведеного, суд на загальних підставах приймає у якості належного доказу результати моніторингу мобільного контенту, які надані позивачем.
З відповіді Закритого акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем.»від 09.11.2009р. №9024/03/03 на запит суду вбачається, що короткий номер 10490 був наданий у користування ТОВ «Євроінформ», місцезнаходження: 49098,м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 6, згідно з договором про надання послуг №479/07 від 21.08.2007р.
Від реєстратора доменного імені otpad.com -ОСОБА_6 на запит суду не одержано відповіді щодо особи реєстранта (власника) доменного імені otpad.com.
Однак, 21.10.2009р. судом було здійснено огляд та дослідження доказів у мережі Інтернет, про що складено Протокол огляду та дослідження доказів. На сторінці за адресою http://otpad.com міститься інформація про те, що всі права захищені та охороняються законом з 2003 ТОВ «Евроінформ». Крім того, судом було здійснено пошук домену otpad.com на сторінці за адресою http://imena.com . При цьому, судом одержано інформацію про власника домену otpad.com, яким є LLC «Euroinform».
Відповідно до п. 5 ст. 90 ЦК України юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
Крім того, матеріали справи містять докази того, що відповідач є власником свідоцтва України №62294 на знак для товарів і послуг «ОТПАД» безпосередньо для послуг 38 класу МКТП -забезпечування доступу до мережі Інтернет (послуги провайдерів).
Згідно з п. 3.2 Правил домену .UA приватні доменні імена другого рівня в домені .UA делегуються виключно у разі, якщо відповідне доменне ім'я повністю, або його компонент другого рівня за написанням співпадає із Знаком, права на використання якого на території України належать відповідному реєстранту.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що реєстрантом (власником) доменного імені otpad.com є саме відповідач.
При цьому суд враховує, що на доведення протилежного відповідач доказів не надав.
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача на спірний об'єкт авторського права.
В абзаці 5 ст. 1 Закону України «По авторське право та суміжні права»визначено, що виключне право -це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам в межах строку встановленого цим Законом.
Відповідно до ст. 433 ЦК України і статті 8 Закону до об'єктів авторського права віднесено, зокрема, музичні твори з текстом і без тексту.
Статтею 45 та ч. 1 ст. 47 Закону передбачено можливість доручення суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.
Як вбачається із наданих позивачем доказів, позивач у встановленому законом порядку набув виключні майнові авторські права на музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1», зазначений у додатку №1 від 20.01.2006р. до договору №22/05 від 21.02.2005р.
Посилання відповідача на те, що на диску групи «ВИА ГРА»під назвою «Поцелуи», у який ввійшов музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1», не міститься посилання на особу позивача, як власника виключних майнових авторських прав на вказаний музичний твір, суд не приймає до уваги, оскільки первинним документом, який свідчить про набуття виключних майнових авторських прав на музичний твір є авторський договір, а не інформація, яка міститься на придбаному диску.
За приписами ст. 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди.
Згідно з ч. 1-3 ст. 440 ЦК України та ч. 1 ст. 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. А згідно з ч. 3 зазначеної статті виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл або заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти будь-яке використання твору іншими особами.
Аналогічні положення містяться у ст. 11 bis Бернської конвенції, за приписами якої автори драматичних, музично-драматичних і музичних творів користуються виключним правом дозволяти:
(і) публічний показ і виконання своїх творів, включаючи публічний показ і виконання, здійснювані будь-якими засобами і способами;
(іі) передачу будь-яким способом постановок і виконань творів для загального відома.
Відповідно до ст. 441 ЦК України використанням твору є, зокрема, його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.
Відповідно до ст. 1 Закону «відтворення»-це виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер;
«розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав»-будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем було здійснено використання спірного музичного твору шляхом відтворення та розповсюдження.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про авторське право та суміжні права», автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених ст. 21-25 цього Закону (ч. 1).
За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються (ч. 3).
Використання творів без письмового дозволу (укладення ліцензійного договору) та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, що є підставою для звернення до суду за захистом порушених прав, що передбачено ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права».
Таким чином, відповідачем, в порушення ст. ст. 15, 32, 33 Закону, після закінчення дії договору №МК-13/07 від 01.01.2007р., ліцензійного договору на відтворення та розповсюдження творів з позивачем укладено не було, сума винагороди не погоджувалась та не виплачувалась, відповідно позивач має право вимагати виплати компенсації відповідно до ст. 52 Закону.
Відповідно до ст. 52 Закону позивач має право заявляти вимоги про компенсацію за порушення авторського права; сума такої компенсації визначена позивачем в розмірі 14601,00грн. за використання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Згідно з п. г ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Згідно наданого позивачем розрахунку, загальний розмір компенсації становить 14601,00грн.
Суд приходить до висновку про те, що визначений позивачем розмір компенсації є завищеним, враховуючи наступне.
У випадку стягнення компенсації замість збитків або отриманого доходу, суд має визначити їх масштаб (орієнтовні збитки), а не точну цифру, а саме, встановити належними засобами доказування наявність упущеної вигоди: можливої винагороди за аналогічне використання на умовах ліцензійного договору, яке або встановлювалось цим правовласником за попередніми угодами, або є усталеною практикою у даній сфері; прибуток від реалізації примірників твору, який прогнозувався, але не був отриманий через поширення контрафактної продукції.
У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених ст. 3 Цивільного кодексу, зокрема, справедливості, добросовісності і розумності.
Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується тривалість порушення та його обсяг (одно або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви розмір компенсації мають бути наведені у судовому рішенні.
Позивач у позові зазначив, що враховуючи фінансові умови Договору №МК-13/07 від 01.01.2007р., який був укладений між третьою особою та відповідачем і закінчив свою дію 31.12.2007, гарантована мінімальна сума з каталогу ТОВ «Перше Музичне Видавництво»становить 4000,00грн.
З урахуванням ступеню вини відповідача, суд вважає співрозмірною компенсацію у розмірі 20 мінімальних заробітних плат за використання твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» (10 мінімальних заробітних плат за неправомірне відтворення та 10 мінімальних заробітних плат за неправомірне розповсюдження). При цьому суд враховує, що відповідачем використано 1 музичний твір з текстом, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону є окремим об'єктом авторського права. За наведених обставин, сума компенсації складає 10500,00грн. (1 твір х 20 мінімальних заробітних плат х 525,00 грн. розмір мінімальної заробітної плати на час фіксації факту порушення = 10500,00грн.).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10500,00грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача на території України.
Щодо вимоги позивача про заборону відповідачу використання (розповсюдження у формі Мобільного Контенту) без виплати авторської винагороди музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», то з урахуванням п. «а»ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»суд задовольняє зазначену вимогу позивача.
Крім того, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про визнання дій відповідача щодо використання (розповсюдження у формі Мобільного Контенту) без виплати авторської винагороди музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» неправомірними.
При цьому суд зазначає, що включення позивачем до суми компенсації 101,00грн. витрат позивача на моніторингові послуги суперечить суті поняття «компенсація»у розумінні Закону.
Стягнення компенсації є одним із видів відповідальності за порушення авторського права , який застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості точного обчислення завданих у зв'язку з правопорушенням збитків та розміру отриманого порушником доходу.
Витрати позивача на моніторингові послуги можуть бути віднесені до збитків позивача, які завдані внаслідок неправомірних дій відповідача, у зв'язку з чим, позивач не позбавлений права звернувся з позовом до суду у загальному порядку про відшкодування збитків за рахунок відповідача. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, то зазначену вимогу суд залишає без задоволення, оскільки, матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «Юридичний захист авторів і виконавців»має статус адвокатської контори, бюро, об'єднання або представники, які представляли інтереси позивача у справі №20/241, мають статус адвокатів. Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що позивачем були понесені витрати на правову допомогу.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у переважній частині та задовольняє заявлені вимоги частково.
На підставі вищенаведеного, ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»(м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 6, код ЄДРПОУ 30004486) щодо використання (розповсюдження у формі Мобільного Контенту) без виплати авторської винагороди музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»неправомірними.
3. Заборонити Товариству з обмеженою «Євроінформ»(м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 6, код ЄДРПОУ 30004486) використання (розповсюдження у формі Мобільного Контенту) без виплати авторської винагороди музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1».
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»(м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 6, код ЄДРПОУ 30004486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група»(м. Київ, вул. Урицького, 43, м. Київ, пр-т. Перемоги, 30, к. 50, ЄДРПОУ 30673676) 10500,00грн. компенсації за порушення авторського права.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»(м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 6, код ЄДРПОУ 30004486) в доход Державного бюджету України 190,00грн. державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
7. В іншій частині позовних вимог-відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій
Дата підписання повного тексту рішення -17.12.2009р.