Справа № 465/4616/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/455/20 Доповідач: ОСОБА_2
23 червня 2020 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у кримінальному проваджені про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Франківського районного суду м. Львова від 19 березня 2020 року,
вироком Франківського районного суду м. Львова від 19 березня 2020 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за цим вироком, за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.12.2018 року та за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 26.03.2019 року, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 ухвалено рахувати з 03.08.2018 року. Зараховано обвинуваченому у строк відбування покарання строк його затримання з 09.07.2018 року по 11.07.2018 року включно.
Згідно з вироком ОСОБА_6 , в період часу з 17:20 по 20:30 год., 11.05.2018, перебуваючи на майданчику для паркування велосипедів по вул. Науковій, 7Д у м. Львові, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що його дії не були помічені іншими особами (таємно), викрав велосипед марки «GT Agreseszo», який належить ОСОБА_9 , чим завдав останньому матеріальної шкоди на суму 2 500 гривень.
Крім цього, в період часу з 23:00 год., 15.05.2018 по 01:00 год., 16.05.2018, ОСОБА_6 , перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_2 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що його дії не були помічені іншими особами (таємно), викрав велосипед марки «Formula Atlant», який належить ОСОБА_10 , чим завдав останньому матеріальної шкоди на суму 5 000 гривень.
Крім цього в період часу з 21:00 год., 30.05.2018 по 16:00 год., 31.05.2018, ОСОБА_6 , перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_3 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що його дії не були помічені іншими особами (таємно), викрав велосипед марки «Trek 3700», який належить ОСОБА_11 , чим завдав останньому матеріальної шкоди на суму 4500 гривень.
Крім цього, в період часу з 09:00 год. по 13:00 год., 04.06.2018, ОСОБА_6 , перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_4 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що його дії не були помічені іншими особами (таємно), викрав велосипед марки «ROCK SHOK», який належить ОСОБА_12 , чим завдав останньому матеріальної шкоди на суму 2000 гривень.
Крім цього, в період часу з 10:00 год., по 10:45 год., 06.06.2018, ОСОБА_6 , перебуваючи на подвір?7;ї СЗШ №51 по вул. Скісній, 1 у м. Львові, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що його дії не були помічені іншими особами (таємно), викрав велосипед марки «Titan», який належить ОСОБА_13 , чим завдала останній матеріальної шкоди на суму 4 000 гривень.
Крім цього, в період часу з 21:00 год., 05.06.2018 по 13:00 год., 06.06.2018, ОСОБА_6 , перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_5 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що його дії не були помічені іншими особами (таємно), викрав велосипед марки «Formyla», який належить ОСОБА_14 , чим завдав останній матеріальної шкоди на суму 5000 гривень.
Крім цього, в період часу з 11:43 год., по 18:36 год., 24.06.2018, ОСОБА_6 , перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_6 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що його дії не були помічені іншими особами (таємно), викрав велосипед марки «ARDIS», який належить ОСОБА_15 , чим завдав останній матеріальної шкоди на суму 4000 гривень.
Крім цього, в період часу з 14:30 год., по 15:30 год., 27.06.2018 ОСОБА_6 , перебуваючи, по вул. С.Бандери, 12 у м. Львові, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що його дії не були помічені іншими особами (таємно), викрав велосипед марки «Specialized» який належить ОСОБА_16 , чим завдав останньому матеріальної шкоди на суму 5 000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 за вказаними епізодами своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Крім цього, 25.05.2018 близько 14:00 год., ОСОБА_6 , перебуваючи на велосипедному майданчику по вул. Науковій, 7Д у місті Львові, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що його дії не були помічені іншими особами (таємно), намагався викрасти велосипед марки «Trek» вартістю 10 000 гривень, який належить ОСОБА_17 , однак ОСОБА_6 злочинного умислу не зміг довести до кінця, оскільки боячись бути викритим, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
Таким чином, ОСОБА_6 за вказаним епізодом своїми умисними діями вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
На вирок суду обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати даний вирок і ухвалити новий, яким призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
В обґрунтування покликається на те, що не оспорюючи фактичних обставин справи, вирок від 19 березня 2020 року є надто суворим і незаконним. Вказує, що при складанні вироків за сукупністю йому додано до покарання 1 місяць, проте суд першої інстанції у своєму рішенні не обґрунтував вищенаведеного. Крім цього, підкреслює, що ним подані клопотання про об'єднання кримінальних проваджень з метою забезпечення оперативності та ефективності розгляду по суті, проте судом відмовлено в таких, що є недопустимим та незаконним. Звертає увагу, що активно допомагав слідству у даному кримінальному провадженні, визнав свою вину, має на утриманні неповнолітнього сина та є опікуном своєї матері.
Заслухавши виступ обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_8 на підтримання доводів поданої апеляційної скарги, думку прокурора на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Вимогами ч.1 ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні зазначених у вироку суду кримінальних правопорушень, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.
Наведеним у вироку доказам суд першої інстанції дав належну правову оцінку, вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України.
Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, суд не проводить детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок суду першої інстанції лише в межах апеляційної скарги.
Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , то відповідно до ст. 65 КК України суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом'якшують покарання. Дотримання цих вимог з приводу загальних засад призначення покарання необхідне, оскільки саме за допомогою них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд виходить не тільки із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, а й з надання можливості засудженому виправитись та запобігти вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення - злочинів, які, згідно зі ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше неодноразово судимий, на обліку в наркологічному чи психоневрологічному диспансері не перебуває згідно з довідками, виданими зазначеними диспансерами, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, думку потерпілих, які в письмових заявах зазначили, що при вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому покладаються на розсуд суду, а також наявність на утриманні неповнолітньої дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження, матері похилого віку.
Крім цього, суд першої інстанції взяв до уваги те, що ОСОБА_6 , будучи раніше судимим 12 грудня 2018 року Пустомитівським районним судом Львівської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2-х років позбавлення волі та 26 березня 2019 року Залізничним районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2-х років позбавлення волі, винен ще і в інших злочинах, вчинених ним до постановлення попереднього вироку, а тому правильно на підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та вироками Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 грудня 2018 року та Залізничного районного суду м.Львова від 26 березня 2019 року, призначив остаточне покарання у виді позбавлення волі.
Суд апеляційної інстанції вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_6 визначено відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, та відповідає вимогам статті 65 КК України. Підстав вважати призначене ОСОБА_6 покарання явно несправедливим через його суворість чи м'якість, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які є підставою для скасування вироку, при апеляційному розгляді не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, оскаржуваний вирок є законним та обґрунтованим, відтак апеляційні вимоги обвинуваченого не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Франківського районного суду м. Львова від 19 березня 2020 року щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а особами, що перебувають під вартою, - з моменту отримання ними копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4