запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/371/20Головуючий у 1-й інстанції Тучков С.С.
Єдиний унікальний №333/850/20Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП
12 червня 2020 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 07 травня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду 20.02.2020 року о 21 год. 42 хв. ОСОБА_1 по вул.Ласточкіна, 88, у м.Запоріжжі, керував автомобілем «ИЖ 2126», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці ока, що не реагують на світло, порушення координації руху, поведінка не відповідала обстановці, що склалась. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що суд першої інстанції не допитав свідків по справі, порушив правила підсудності, він не керував транспортним засобом, матеріали справи не містять доказів відсторонення його від керування транспортним засобом.
Заслухавши ОСОБА_1 , який повністю підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується:
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №266028 від 20 лютого 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці, які не реагували на світло, порушення координації рухів, поведінка не відповідала обстановці, що склалась), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, в якому викладені ознаки наркотичного сп'яніння та зазначено, що огляд у закладі охорони здоров'я не проведений у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився;
- письмовим рапортом інспектора патрульної поліції ОСОБА_4 М.С., який пояснив, що під час несення служби з лейтенантом поліції ОСОБА_5 20.02.2020 року о 21 год. 42 хв. біля буд. №88 по вул.Ласточкіна в м.Запоріжжі, ними був зупинений автомобіль «ИЖ 2126», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовився. Посвідчення водія було вилучено та водія відсторонено від керування транспортним засобом, автомобіль припарковано без порушення ПДР України.
Зі змісту відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що під час несення служби екіпажем патрульної поліції був зупинений автомобіль «ИЖ 2126», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, виявленим працівником поліції під час спілкування з водієм, що було підставою для вимоги працівників поліції ОСОБА_1 пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі з оформленням відповідного направлення до КУ ЗОНД ЗОР, на що ОСОБА_1 у присутності двох свідків відповів відмовою.
Відповідно до п.п. 2, 3, 7 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за№1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння-порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З огляду на встановлені суддею суду першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд не допитав свідків під час розгляду справи судом першої інстанції на правильність висновків суду не впливають, оскільки у суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини мали місце.
Підстав не довіряти письмовим поясненням свідків у суду також не було, а в апеляційній скарзі не вказані ймовірні причини обмови ОСОБА_1 з боку свідків.
Факт відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та письмовим рапортом інспектора патрульної поліції Іванова М.С.
Щодо вимог апеляційної скарги про те, що суд розглянув справу з порушенням правил підсудності, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 11.06.2004р. "Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 КУпАП, у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч. 2 ст. 276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.
Оскільки правопорушення вчинене в Комунарському районі м.Запоріжжя, то органом Національної поліції справу направлено до Комунарського районного суду м.Запоріжжя, що відповідає загальній підсудності, визначеній ч. 1 ст. 276 КУпАП, і справу вже розглянуто судом, вимоги апеляційної скарги про скасування законної і обґрунтованої постанови та направлення справи за підсудністю до Іванівського районного суду Херсонської області задоволенню не підлягають.
Таким чином, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки вищенаведеними дослідженими судом доказами та обставинами, що ними підтверджуються, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за фактичних обставин, встановлених судом у постанові, є об'єктивно доведеною поза розумним сумнівом.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Вказане діяння останнього підпадає під диспозицію ч.1 ст.130 КУпАП, тобто є адміністративним правопорушенням, для ознак якого не обов'язково встановлювати факт керування особою транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Так, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, і в разі відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
У зв'язку з наведеним відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахуванням всіх фактичних обставин справи або досліджені судом докази є недопустимими чи недостатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суддя дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення і врахувавши, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення - штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 07 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 в цій справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 333/850/20