Дата документу 26.06.2020 Справа № 336/991/20
ЄУН 336/991/20 Головуючий у 1 інстанції Зарютін П.В.
Провадження №22ц/807/1996/20 Суддя-доповідач: Поляков О.З.
26 червня 2020 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
Головуючого: Полякова О.З.,
суддів: Кухаря С.В.,
Крилової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2020 року про передачу на розгляд іншого суду справи за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача,-
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2020 року вищезазначену справу передано за підсудністю до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.
Суд першої інстанції виходив з того, що згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_2 припинила свою діяльність 19 лютого 2020 року, а згідно відповіді Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Романова І.В. за адресою, яку вказав позивач не зареєстрована. Постановляючи ухвалу про передачу справи до іншого суду, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя керувався приписами ч. 5 ст. 28 ЦПК України, якою встановлено, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача. Виходячи з того, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: Хмельницька область, Камянець-Подільський район, с. Червоне Діброва, суд першої інстанції дійшов висновку, що справа належить до територіальної юрисдикції Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.
Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2020 року та направити справу до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
В обґрунтування апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, позов ним було подано до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за відомою адресою відповідача - м. Запоріжжя, вул. Червоногірська, буд. 13. Зареєстроване місце ФОП ОСОБА_2 судом встановлено не було. Проте, передачу справи до Кам'янець-Подільському міськрайонного суду Хмельницької області Максимов О.О. вважає помилковим, оскільки за адресою реєстрації він не проживає. Окрім цього, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19»якою установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин, прибути заявнику до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області неможливо. Вимоги щодо передачі справи до Комунарського районного суду м. Запоріжжя, обумовлені тим, що фактично ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції цього суду.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2020 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито та призначено справу до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
В строк визначений судом на адресу апеляційного суду відзивів від осіб, які беруть участь у справі, на вищезазначену апеляційну скаргу, не надійшло.
В силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
За загальним правилом, визначеним ст. 27 ЦПК України Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частиною 5 ст. 28 ЦПК України передбачено альтернативне правило підсудності, відповідно до якого позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п. 1. ч. 1 ст. 31 ЦПК України).
Разом з цим, в даному випадку, суд першої інстанції передав справу на розгляд до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, пославшись на ст. 28 ЦПК України, яка передбачає альтернативну підсудність, тобто підсудність справи за вибором позивача, а не за рішенням суду.
Відповідно до ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.
При цьому, системний аналіз відповідних норм ЦПК України, які регулюють питання щодо визначення підсудності, дає підстави для висновку, що підсудність справи визначається на момент пред'явлення позову шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції (ст.ст. 27, 184, 187 ЦПК України).
Так, з договору № 78-98023, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 вбачається, що адресою останньої є: АДРЕСА_2 , що відноситься до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Запоріжжя (а.с. 4-5).
Отже, позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 28 ЦПК України (підсудність справ за вибором позивача), подав цей позов до Шевченківського районного суду.
Вказаним обставинам суддя першої інстанції оцінки не надав та не навів мотивів, з яких не прийняв доводи позивача про підсудність справи, зазначені у позовній заяві.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції безпідставно послався на відповідь Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, з якої вбачається, що реєстрація за адресою: АДРЕСА_3 . Запоріжжя, АДРЕСА_4 . Червонігірська, буд. 13 відповідача ОСОБА_2 відсутня (а.с. 30).
Так, ч. 6 ст. 187 ЦПК України встановлено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Втім, судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідачем у справі є не фізична особа.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 частково знайшли своє підтвердження при розгляді вказаної справи.
Разом з тим, вимоги ОСОБА_1 щодо передачі справи на розгляд до Комунарського районного суду м. Запоріжжя не заслуговують на увагу, оскільки це не відноситься до повноважень апеляційного суд при перегляді ухвали суду першої інстанції про передачу справи за підсудністю.
Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції, як постановлена з недотриманням вимог процесуального закону щодо порядку вирішення питання щодо підсудності справи, та така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379, п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, підлягає скасуванню з поверненням справи до того ж суду для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 7 ч. 13, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2020 року про передачу на розгляд іншого суду цієї справи - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача - направити до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя для вирішення питання про відкриття провадження.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 26 червня 2020 року.
Головуючий:
Судді: