22-ц/804/1989/20
2-2291-2008
Іменем України
Єдиний унікальний номер 2-2291/2008
Номер провадження 22-ц/804/1989/20
24 червня 2020 року місто Маріуполь
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Лопатіної М.Ю.
суддів - Биліни Т.І. Принцевської В.П.
за участю секретаря - Сидельнікової А.В.,
сторони:
заявник- Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»
заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 02 квітня 2020 року про видачу дублікатів виконавчих листів, постановлену у складі судді Черкова В.Г. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виконання зобов'язання та стягнення заборгованості,-
25 березня 2020 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»
(далі: ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулось до суду з заявою про видачу дублікатів виконавчих листів, посилаючись на те, що 07 жовтня 2008 року Селидівський міський суд Донецької області ухвалив рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 18308,51 грн, судового збору в сумі 299,20 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 грн, а всього 18637,71 грн. На виконання даного рішення суду банком були отримані та пред'явлені до примусового виконання два виконавчих листа, за якими були відкриті виконавчі провадження. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, постановами від 09 грудня 2013 року та 23 червня 2015 року зазначені виконавчі листи були повернуті стягувачу, але на адресу банку не надходили. У зв'язку із початком активних бойових дій в місті Донецьку у 2014 році Донецька обласна дирекція АБ «Укргазбанк» була змушена припинити свою роботу в Донецькій області, всі документи залишились в приміщенні дирекції у місті Донецьку і до теперішнього часу банк до своєї документації не має доступу, що вказує на фактичну втрату, не з вини стягувача, виконавчих листів. Заявник просив видати, замість втрачених, дублікати виконавчих листів № 2-2291, виданих 07 жовтня 2008 року за рішенням Селидівського міського суду Донецької області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 18 308,51 грн., судового збору в сумі 299,20 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 грн., а всього 18 637,71 грн.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 02 квітня 2020 року у задоволенні заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» про видачу дублікатів виконавчих листів відмовлено.
Заявник не погодився з таким судовим рішенням та подав на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про видачу дублікатів виконавчих листів.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом фактично не досліджувались та не враховувались докази, додані банком до заяви про видачу дублікатів виконавчих листів, зокрема довідка на підтвердження факту неотримання банком виконавчих листів з виконавчої служби, а також факту їх фактичного невиконання боржниками.
Своїм процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу заінтересовані особи не скористались.
Учасники справи до суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» про видачу дублікатів виконавчих листів, суд першої інстанції виходив з того, що доведення втрати виконавчого документа і факту подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання це не право, а обов'язок стягувача і невиконання останнім своїх процесуальних обов'язків, дає лише правові підстави для висновку про недобросовісне користування та зловживання своїми процесуальними правами. З огляду на невиконання цих своїх обов'язків ПАТ АБ «Укргазбанк», зокрема недоведення заявником факту втрати виконавчих листів, місцевий суд дійшов висновку про відмову у видачі банку дублікатів виконавчих листів.
Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону з наступних підстав.
Згідно підпункту 17.4 пункту 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, заяву про видачу дублікату виконавчого листа може бути подано до суду тільки до закінчення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 01 червня 2020 року у справі № 2-711/08 (провадження № 61-21655св18).
Апеляційним судом встановлено, що заочним рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 24 вересня 2008 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі: ВАТ АБ «Укргазбанк») в особі Донецької філії ВАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №2202/615 від 14 вересня 2007 року в розмірі 18 308,51 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користь ВАТ АБ «Укргазбанк» в особі Донецької філії ВАТ АБ «Укргазбанк» судовий збір в сумі 299,20 грн, витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 грн (а.с.49).
16 жовтня 2008 року представник ВАТ АБ «Укргазбанк» отримав два виконавчих листа на виконання даного рішення суду.
25 березня 2020 року ПАТ АБ «Укргазбанк», яке є правонаступником ВАТ АБ «Укргазбанк», звернулось до суду з заявою про видачу дублікатів виконавчих листів за вищезазначеним рішенням суду з підстав їх втрати (а.с.68-71).
На підтвердження втрати оригіналів виконавчих листів, банком до заяви долучено довідку ПАТ АБ «Укргазбанк» про те, що виконавчі листи, видані на виконання заочного рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24 вересня 2008 року та процесуальні документи по їх поверненню з примусового виконання з часу їх пред'явлення до виконавчої служби на адресу банку не надходили, добровільно і примусово рішення суду станом на 24 лютого 2020 року не виконувалось (а.с 73).
Згідно листів Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 15 лютого 2018 р за № 218/14.34-28 та від 23 червня 2020 року № 751/17.34/13 (а.с.74-76, 138-140) у відділі державної виконавчої служби перебували на примусовому виконанні виконавчі листи № 2-2291 від 07 жовтня 2008 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Укргазбанк» суми заборгованості (ВП 102454892 та ВП 13621521). Постановою державного виконавця від 09 грудня 2013 року, на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ відносно боржника ОСОБА_1 було направлено за належністю до Дарницького районного відділу ДВС міста Києва (ВП 13621521). 23 червня 2015 року, на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа відносно боржника ОСОБА_2 стягувачу (ВП 102454892 ).
З листа Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22 червня 2020 року вбачається, що перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що станом на 22 червня 2020 року виконавчий лист № 2-2291 відносно боржника ОСОБА_1 , з якого солідарно з ОСОБА_2 заочним рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 24 вересня 2008 року стягнуто на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 18 308,51 грн., судовий збір в сумі 299,20 грн, витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 грн на виконання до відділу не надходив. (а.с. 136-137)
Згідно з ч.1, п.1ч.2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року (у редакції, чинній на момент набрання законної сили рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 24 вересня 2008 року, далі Закон № 606-ХІV,), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
За вимогами ст. 23 Закону № 606-ХІV, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404Л/ІІІ від 02 червня 2016 року (далі: Закон № 1404Л/ІІІ).
Згідно пункту 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404Л/ІІІ виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить про те, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Для цього пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII ( від 02 червня 2016 року) до виконавчих документів, пред'явлення до виконання за якими сплив на час набрання ним чинності.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 522/11429/13-ц (провадження №4-с/522/34/18).
Згідно ч.ч1, 2, п.1 ч. 4, 5, 6 ст. 12 Закону № 1404-VШ , виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 09 грудня 2013 року, на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ відносно боржника ОСОБА_1 було направлено за належністю до Дарницького районного відділу ДВС міста Києва (ВП 13621521). Отже річний строк пред'явлення даного документа до виконання після переривання, передбачений ст. 22 Закону № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року стягувачем пропущений.
Також пропущений строк і для пред'явлення виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 , який 23 червня 2015 року, на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем було повернуто стягувачу (ВП 102454892 ), оскільки з дня повернення виконавчого документу сплило три роки, що передбачені ст. 12 Закону № 1404-VШ від 02 червня 2016 року.
За таких обставин, оскільки стягувач із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів звернувся за межами строків їх пред'явлення до виконання, заяви про поновлення процесуальних строків для пред'явлення виконавчих листів не подавав, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення заяви ПАТ АБ «Укргазбанк».
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не були враховані докази щодо неотримання банком з виконавчої служби виконавчих листів не є слушними, з огляду на те, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати не тільки докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а і звернутись до суду з заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, або, в порядку ст. 433 ЦПК України, поставити питання про поновлення даного строку, що заявником не зроблено.
Вищезазначене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалене у справі судове рішення - залишенню без змін з підстав, передбачених ст. 375 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.
Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 02 квітня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду, за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав, протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Судді:
Повний текст постанови складено 25 червня 2020 року.
Суддя