22-ц/804/1739/20
223/375/18
Єдиний унікальний номер 223/375/18
Номер провадження 22-ц/804/1739/20
25 червня 2020 року м. Маріуполь
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Мальцевої Є.Є., Баркова В.М., Мироненко І.П.,
секретар - Сікора М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Богатченко Валентини Миколаївни на ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 березня 2020 року, ухвалену у складі судді Яненко Г.М., про поворот виконання рішення суду від 10.01.2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта ім.М.С.Сургая» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 10 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалою суду від 22 січня 2019 року виправлено описки в рішенні щодо розміру сум, що підлягають стягненню.
Вирішено поновити ОСОБА_1 прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті дільниці ПР-2 Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая».
Стягнуто з ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення - 03.05.2018 р. і до дня ухвалення рішення суду за 173 робочих дні 79375,86 грн..
Вирішено допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті дільниці ПР-2 ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» і в частині стягнення з ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць в сумі 9405,74 грн..
Стягнуто з ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» в дохід держави 1536,80 судового збору
В задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди та судових витрат відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного суду від 04 квітня 2019 року скарга ДП «Шахта ім.М.С.Сургая» задоволена, рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 10 січня 2019 року скасовано. В позові ОСОБА_1 до ДП «Шахта ім.М.С.Сургая» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В лютому 2020 року представник ДП «Шахта ім. М.С.Сургая» звернувся до суду з заявою про поворот виконання скасованого рішення суду першої інстанції, оскільки після ухвалення рішення було допущено негайне виконання рішення в частині стягнення з ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць в сумі 9405,74 грн..
Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 березня 2020 року заява задоволена, застосовано поворот виконання рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 10 січня 2019 року у справі №223/375/18 та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «Шахта ім.М.С.Сургая» сплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 9405,74 грн..
З вказаною ухвалою суду не погодилася представник позивача, оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви. Вказує, що нове рішення було ухвалено апеляційною інстанцією на підставі доказів, поданих в суді першої інстанції в межах заявлених позовних вимог. Судом не встановлювався факт подання позивачем неправдивих відомостей, а усі докази оцінювалися судами обох інстанції. Отже, висновки суду про обґрунтованість заяви відповідача є помилковими.
Представник відповідача подав відзив на скаргу, просив залишити ухвалу суду без змін. Доводи відзиву є аналогічними обставинам, якими відповідач обґрунтовував заяву про поворот виконання рішення.
Учасники справи до суду не явилися, про місце та час розгляду справу повідомлені належним чином - рекомендованою поштою, а також телефонограмами, зареєстрованими в журналі телефонограм апеляційного суду за №№1742, 1743, 1939, 1940 (а.с.69, 87).
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Богатченко В.М. надала суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача двічі просив відкласти на іншу дату розгляд справи, призначений на 11.06.2020 року та 25.06.2020 року, посилаючись на норму Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» про продовження процесуального строку, при цьому строкові межі відкладення розгляду справи не визначив.
Відмовляючи у задоволені клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія зауважує на таке.
Відповідно до частини 1,2 статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Розгляд справи вже відкладався за клопотанням представника відповідача, і клопотання про відкладення справи заявлено ним повторно.
Разом з тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для чого є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішити спір у відповідному судовому засіданні.
Така правова позиція викладена Верховний Судом 24 січня 2018 року у справі№ 907/425/16 .
Представник ДП «Шахта ім. М.С.Сургая» скористався своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу, в якому виклав свою правову позицію, апеляційній суд, у свою чергу, відповідно до ч.1,2 ст. 367 ЦПК України, переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
З огляду на зазначене, відповідно до положень статті 372 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав, які б свідчили про неможливість розгляду справи у даному судовому засіданні, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 10 січня 2019 року ОСОБА_1 поновлено на роботі, стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, в тому числі допущено до негайного виконання рішення в частині стягнення з ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць в сумі 9405,74 грн..
Як вбачається з матеріалів справи, підприємство виплатило ОСОБА_1 суму, визначену у рішенні ( а.с. 13, 17, 21).
Постановою Донецького Апеляційного суду від 04 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції базувалося на завідомо неправдивих відомостях позивача, які були спростовані під час перегляду рішення в апеляційній інстанції, відповідач звернувся до суду з заявою про поворот виконання рішення в частині суми виплаченого позивачу середнього заробітку за один місяць в розмірі 9405,74 грн..
Суд першої інстанції при вирішенні питання погодився з правомірністю вимог заявника, вважав, що стягнуті суми підлягають поверненню позивачем внаслідок того, що суд першої інстанції ґрунтував свої висновки на підставі неправдивих відомостей, наданих позивачем ОСОБА_1 щодо обставин справи.
Так, суд при вирішенні питання про поворот виконання рішення врахував висновки апеляційного суду в постанові від 04 квітня 2019 року, яким встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, встановив, що необхідність залишення робочого місця позивачем на 40 хвилин раніше визначеного часу, яку підприємство розцінило як порушення трудової дисципліни і за що позивача було звільнено, була обумовлена початком виконання на цій ділянці інших робіт, що покладало на ОСОБА_1 обов'язок залишити своє робоче місце та переміститись до безпечного місця. Однак колегія суддів не погодилася із висновком суду, вказувала, що такі обставини матеріалами справи не підтверджуються, напроти, в матеріалах справи є доповідна записка майстра гірничої ділянки ОСОБА_2 про те, що доставка матеріалів на ділянку проходила до 01 год., в той час, як позивач покинув робоче місце в 1 год 40 хвилин (а.с.21). Разом з тим режим роботи підприємства передбачає, що третя зміна, в яку працював позивач, триває з 20.00 год до 02.00 годин (а.с.79).
Отже, апеляційний суд досліджував і аналізував тільки докази, надані сторонами у справі.
Відповідно до ч.1,2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається зі змісту постанови апеляційного суду, перевіряючи рішення, колегія суддів прийшла до висновку , що суд першої інстанції у порушення вищевказаних вимог закону, статей 263-264 ЦПК України, а також фактичних обставин справи, дійшов помилкового висновку про відсутність у роботодавця підстав для звільнення позивача у зв'язку з тим, що наказ про звільнення не відповідає вимогам закону, тому рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позовних вимогах про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення позивача на роботі.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року у справі №13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Поворот виконання - це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим чи зміненим рішенням суду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.444 ЦПК України суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання рішення, якщо, скасовуючи рішення, відмовляє в позові повністю.
Згідно з ч.9 ст.444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 445 ЦПК України встановлені певні обмеження повороту виконання. Зокрема частиною 1 цієї статті передбачено, що у разі скасування за нововиявленими чи виключними обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Друга група підстав недопущення повороту виконання рішення ґрунтується на менш суворих умовах, тому охоплює більшу категорію справ. Для цієї категорії справ не має значення, в якому порядку ухвалено те рішення, яким було скасовано інше виконане рішення. Ця категорія справ, щодо яких також не допускається поворот виконання рішення, визначається такими умовами: предметом спору є вимоги у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин; скасоване та виконане рішення ґрунтувалося на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Аналогічна правова норма міститься й у положеннях статті 239 Кодексу законів про працю України щодо обмеження повороту виконання рішень по трудових спорах.
Трудові правовідносини - це врегульовані нормами трудового права суспільні відносини, що виникають у результаті укладення трудового договору (власне трудові), а також відносини з приводу встановлення умов праці на підприємствах, навчання й перекваліфікації за місцем праці та відносини, пов'язані з наглядом і контролем за додержанням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлаштуванням громадян. Трудові правовідносини це правовідносини, що виникають на підставі укладення трудового договору між працівником і роботодавцем, за яким працівник зобов'язаний виконувати роботу, визначену договором, дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець у свою чергу зобов'язаний виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи й передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що поворот виконання має певні обмеження, зокрема що випливають із трудових відносин.
Оскільки правовідносини, що склались між сторонами випливають з трудового законодавства, а постановою Донецького апеляційного суду від 04.04.2019 року не встановлено повідомлених позивачем неправдивих відомостей або поданих ним підроблених документів, тому, з врахуванням суті спору, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для повороту виконання рішення .
У зв'язку з викладеним апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про можливість застосування повороту виконання рішення, і доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права є обґрунтованими. Тому колегія суддів скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє рішення про відмову в задоволенні заяви відповідача.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Богатченко Валентини Миколаївни - задовольнити.
Ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 березня 2020 року скасувати.
В задоволенні заяви Державного підприємства «Шахта ім. М.С.Сургая» про поворот виконання рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 10 січня 2019 року у справі №223/375/18 та стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП «Шахта ім.М.С.Сургая» сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 9405,74 грн. - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. М.С.Сургая» на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір за апеляційне оскарження в сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 25 червня 2020 року.
Судді Є.Є.Мальцева
В.М. Барков
І.П. Мироненко