ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/45908.12.09
За позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - Безименного Сергія Миколайовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт"
про стягнення заборгованості 17 572,86 грн
Суддя Курдельчук І. Д.
Представники сторін:
від позивача Безименний С.М.
від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ
23.10.09 Суб'єкт підприємницької діяльності - Безименний Сергій Миколайович звернувся з позовною заявою до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" боргу, пені, інфляційних витрат та трьох відсотків річних в сумі 17522, 86 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач-підрядник вказав на невиконання відповідачем-замовником зобов'язання за договором підряду в частині оплати виконаних і прийнятих робіт на суму 3859,00 грн. внаслідок чого у останнього виникло додаткове зобов'язання сплатити пеню, втрати від інфляції та три відсотки річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.09 порушено провадження у справі №13/459, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 17.11.09.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.09 розгляд справи відкладено на 08.12.09, через неявку представника відповідача, часткове виконання ухвали про порушення провадження у справі.
В судовому засіданні позивач надав суду клопотання про уточнення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 3859,00 грн. основного боргу, 334,94 грн. трьох відсотків річних, 2228,93 грн. втрат від інфляції, крім того підтримав позовні вимоги повністю з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог і з підстав викладених у позовній заяві з посиланням на умови договору та приписи законодавства просили позов задовольнити повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.
Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи на адреси вказані у позовній заяві та довідці Держкомстату України: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 15.
Перед початком розгляду справи по суті позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача, господарський суд -
05.07.06 між сторонами укладений договір підряду №160, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати роботи за завданням замовника за адресою смт. Коцюбинське, по вулиці Доківська, 17, а відповідач зобов'язався оплатити вартість виконуваних робіт в порядку і строки, передбачені цим договором (п.1.1).
Умовами договору здавання позивачем закінчених робіт та їх прийняття відповідачем здійснюється за Актом приймання-передачі робіт.
Відповідно до п. 3.1 договору оплата виконаних робіт проводиться кожні 10 днів від дати початку робіт.
У п. 4.1 встановлено, що остаточні розрахунки здійснюються між Сторонами після підписання Акту приймання-передачі робіт.
Сторони погородили, що несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань.
Між сторонами у справі виникли правовідносини підряду.
Виконання позивачем взятих на себе зобов'язань підтверджено актом приймання виконаних підрядних робіт № 190 від 15.01.07 на загальну суму 3859,00 грн.(копія якого залучена до матеріалів справи).
Договір, акт приймання виконаних робіт підписані представниками сторін їх підписи скріплені печатками позивача та відповідача.
Акт підписаний без застережень і зауважень.
Відповідачем оплата за виконані роботи не здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківською довідкою позивача. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за прийняті підрядні роботи складає 3859,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази та надані пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.843 цього кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п.3.1), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за виконані роботи не розрахувався, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 3859,00 грн.
Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 3859,00 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
В зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати за виконані роботи, позивач просить стягнути з відповідача інфляційних втрат у сумі 2228,93 грн., трьох відсотків річних у сумі 334,94 грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 334,94 грн. та втрати від інфляції в сумі 2228,93 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Крім того позивач просив покласти на відповідача судові витрати понесені у зв'язку з подачею позову до суду, а саме державне мито у сумі 176,37 грн. витрати пов'язані з оплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., витрати пов'язані з отриманням довідки банку у розмірі 50,00 грн., витрати на отримання довідок з ЄДРПОУ у розмірі 31,11 грн. та витрати пов'язані з поштовим відправленням у сумі 9,00 грн.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином витрати пов'язані з отриманням довідки банку у розмірі 50,00 грн., витрати на отримання довідок з ЄДРПОУ у розмірі 31,11 грн. та витрати пов'язані з поштовим відправленням у сумі 9,00 грн. не є судовими витратами в розумінні ст. 44 ГПК України.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" (04107, м. Київ, вул. Нагірна, 15, код ЄДРПОУ 22907172) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення заборгованість в сумі 3859 (три тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять), 00 грн., 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 93 коп. -збитків від інфляції, 334 (триста тридцять чотири) грн. 94 коп. -3% річних, державне мито в сумі 100 (сто), 59 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232 (двісті тридцять дві), 73 грн. - на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - Безименного Сергія Миколайовича (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 29-б, оф. 15, ідентифікаційний код 2979014378).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяІ.Д. Курдельчук