ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/379-36/42116.12.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна Інвестиційно-
Будівельна Компанія “Квартал-Буд”
До 1.Київської міської ради
2.Дарницької районної у м. Києві ради
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дарницька районна у м. Києві державна адміністрації
Про визнання договору оренди недійсним
Суддя Т.Ю.Трофименко
Представники:
Від позивача не з»явився
Від відповідача-1 Дорошенко О.С. - по довіреності № 225-КР -1222 від 30.11.2009р.
Від відповідача -2 не з'явились
Від третіх осіб не з'явились
Обставини справи:
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна Інвестиційно-Будівельна Компанія “Квартал-Буд” до Київської міської ради про визнання недійсним п. 1 Договору оренди земельної ділянки від 14.08.2007р. в частині слів “з вісімнадцятого листопада дві тисячі шостого року”.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2008р. у справі № 48/379 позов задоволено повністю. Суд визнав пункт 1 Договору оренди земельної ділянки від 14.08.2007р., укладеного між Київською міською радою та Дарницькою районною у м. Києві радою, недійсним в частині словосполучення “з вісімнадцятого листопада дві тисячі шостого року”. Суд стягнув з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна інвестиційно-будівельна компанія “Квартал-Буд” державне мито у розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 118,00 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2009р. рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2008р. у справі № 48/379 залишено без змін.
Постановою Вищого Господарського суду України від 30.09.2009р. рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2009р. у справі № 48/379 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва справу № 48/379 передано на новий розгляд судді Трофименко Т.Ю.
Ухвалою від 02.11.2009р. розгляд справи було призначено на 23.11.2009р. на 10 год. 45 хв.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2009р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 07.12.2009р.
В судовому засіданні 07.12.2009р. представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача не заперечував проти задоволення заявленого клопотання.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема є неявка повноважених представників сторін.
У зв'язку неявкою представників відповідача-2 та третьої особи та враховуючи клопотання позивача, суд вважає за доцільне розгляд справи відкласти на 16.12.2009р.
В судове засідання 16.12.2009р. представник позивача, відповідача -2 та третьої особи не з»явилися.
Від представника відповідача через відділ діловодство господарського суду до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що представник перебуває на лікарняному.
Представник відповідача -1 проти задоволення даного клопотання заперечував.
Розглянувши заявлене клопотання та заслухавши думку представника відповідача -1 суд приходить до висновку що клопотання представника позивача задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не долучено до клопотання доказів перебування представника на лікарняному.
При відмові в задоволенні даного клопотання судом приймається до уваги те, що в судове засідання 23.11.2009р. представник позивача не з»явився, доказів поважності причин неявки в судове засідання суду не надав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 07.12.2009р.
В судовому засіданні 07.12.2009р. представником позивача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено і розгляд справи відкладено на 16.12.2009р.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідач недобросовісно користується належними йому процесуальними правами.
Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України суд має право вирішити спір у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Представником відповідача -1 наданий письмовий відзив на позов в якому відповідач заперечує протии задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що оспорюваний позивачем пункт договору оренди укладений відповідно до чинного законодавства. Крім того, на думку представника відповідача -1 укладенням оспорюваного договору Кивська міська рада ніяким чином не порушлила права та інтереси позивача.
Відповідач -2 письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання направив.
Від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення на позов, в яких третя особа зазначає, що договір оренди від 14.11.2006р. укладений відповідно до чинного законодавства, а тому жодним чином права та законних інтересів позивача порушено не було.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача -1, суд -
14 листопада 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Національна Інвестиційно-будівельна компанія «Квартал-Буд», Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією та Комунальним підприємством «Позняки-Інвест»було укладено угоду № 40/06 про спорудження торговельно-побутового комплексу на ділянках №№21, 22 у 9-му мікрорайоні житлового масиву «Позняки»Дарницького району м. Києва.
Умовами п.п. 5.1.1 та 5.1.2 Угоди на Позивача покладено обов'язки Інвестором-Підрядником та здійснення фінансування і виконання будівельних робіт з будівництва блоку побутового обслуговування населення на ділянках №21, 22 у житловому масиві “Позняки”Дарницького району міста Києва, а на Дарницьку районну у м. Києві державну адміністрацію - Замовника будівництва.
Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
На виконання п 2.4 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23.05.03р. № 880 Дарницькою районною у м. Києві радою (орендар) з Київською міською радою (орендодавець) укладено Договір оренди землі від 06.10.04р., посвідчений 06.10.04р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за № 959. Строк дії цього договору сплив 06.10.06р. За цим договором було передано в оренду земельні ділянки №№ 21 та 22 у 9-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва для будівництва блоку побутового обслуговування.
Згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі»після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору,
26.04.07р. Київська міська рада прийняла рішення № 493/1154, яким вирішила поновити на 2 роки з 18.11.2006р. договір оренди земельних ділянок №№ 21 та 22 загальною площею 0,5494 га для будівництва блоку побутового обслуговування у 9-ому мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва від 17.11.04р. № 63-6-00180, укладений між Київською міською радою та Дарницькою районною у місті Києві радою на підставі пункту 21 рішення Київської міської ради від 29.04.04р. № 237/1447 “Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”.
14.08.07р. Київська міська рада (орендодавець) та Дарницька районна у м. Києві рада (орендар) уклали договір, який посвідчено ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 14.08.07р., зареєстрований в реєстрі за № 237 (надалі -“Договір”). У пункті 1 Договору сторони домовилися поновити на два роки з 18.11.06р. Договір оренди земельної ділянки, укладений між орендодавцем та орендарем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 06.10.04р. по реєстру за № 959, та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17.11.04р. за № 63-6-00180, строк дії якого закінчився.
Таким чином, пунктом 1 Договору було визначено строк дії з вісімнадцятого листопада дві тисячі шостого року, тобто з дати, що зазначена в рішенні Київської міської ради № 493/1154 від 26.04.2007р.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
У ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, в силу зазначеної норми момент укладення договору є моментом встановлення, зміни або припинення правовідносин. Проте п. 1 Договору визначив всупереч ст. 626 Цивільного кодексу України, що Договір діяв до моменту його укладення.
Водночас чинне законодавство передбачає поширення умов договору до фактичних відносин, що існували між сторонами договору до укладення договору. Так, ст. 631 Цивільного кодексу України встановлює, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Згідно ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Оскільки оспорюваний позивачем пункт договору оренди землі зазначений сторонами відповідно до рішення Київської міської ради від № 493/1154, тому суд приходить до висновку, що оспорюваний пункт укладено відповідно ждо норм чинного законодавства.
Відповідно до ст.. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
При розгляді справи судом встановлено, що оспорюваним пунктом договору оренди землі не було порушено права на інтересів позивача, оскільки договір оренди породжував правовідносини між Київською міською радою та Дарницькою районною у місті Києві радою.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому такими що не підлягають задоволенню.
При відмові в задоволенні позову судом приймається й та обставина, що строк дії договору, пункт якого оспорюється позивачем, закінчився.
Рішенням Київської міської ради №220/1276 від 02 квітня 2009 року відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 0,55 га (ділянки №21, №22) у 9-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва від 17.11.2004р. №63-600180, укладеного між київською міською радою та Дарницькою районною у місті Києві на підставі пункту 21 рішення Київської міської ради від 29.04.2004 р. №237/1447 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею».
Судові витрати по справі покладаються на позивача відповідно до ст. 49 господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Трофименко Т.Ю.