ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/81407.12.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо”
до1) Державного територіально -галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця”
2) Колективного підприємства збагачувальна фабрика “Центральна”
простягнення 897 грн. 70 коп.
Суддя Гавриловська І.О.
В засіданнях брали участь представники сторін :
Від позивача : Олійник В.Ю.
Від відповідача 1: Майданік В.В.
Від відповідача 2: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” до Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” та Колективного підприємства збагачувальна фабрика “Центральна” про стягнення 897 грн. 70 коп. вартості нестачі товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2009 р. порушено провадження у справі № 37/814, розгляд справи було призначено на 07.12.2009 року о 09-50.
Представник Державного територіально -галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” в судовому засіданні 07.12.2009 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що позовні вимоги позивача до Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” є необґрунтованими, оскільки вантаж завантажено засобами вантажовідправника, маса вантажу при навантаженні визначена засобами вантажовідправника, вантаж завантажено нижче бортів, а також відсутні відомості про застосування катка для ущільнення вантажу для запобігання його втрати при перевезенні. Відповідач 1 вказує на те, що наявність поглиблення свідчить не про виїмку вугілля при транспортуванні, а на просипання вугілля під час руху вагона, оскільки відправник не вжив заходів, які б могли завадити просипанню чи видуванню.
Представник Колективного підприємства збагачувальна фабрика “Центральна” в судове засідання 07.12.2009 року не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення Колективному підприємству збагачувальна фабрика “Центральна” про час та місце судового засідання, та зважаючи, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
Відповідно до ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 07.12.2009 р. суд за згодою представників сторін оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
14.01.2008р. між ВАТ “Вінницяоблпаливо” (надалі -покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТК Схід Регіон” (надалі - постачальник) був укладений договір № 14/01-08 1.13 (надалі - договір), згідно з яким постачальник зобов'язався відвантажити, а покупець прийняти та оплатити вугілля марки АМ.
Сторони узгодили, що відповідно до п. п.3.2, 3.3 Договору та на підставі рахунку №664 від 21.07.2009р. покупець розраховується з постачальником за отримане вугілля в порядку 100% передоплати.
21.07.2009 року за залізничною накладною № 51619214 зі станції Карахаш Дон. КП ЗФ “Центральна” (надалі -відправник) було відвантажено на адресу Погребищенського районного паливного складу ВАТ «Вінницяоблпаливо»(надалі -одержувач) вантаж -вугілля Антрацит марки АС в кількості 69 тон. Вантажовідправник даного вантажу згідно з накладною є КП ЗФ “Центральна”.
На виконання умов договору позивач, на підставі виставленого рахунку №664 від 21.07.2009р. в порядку календарної черговості перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти на загальну суму 100 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученнями № 2644 від 03.08.2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, під час пересування напіввагону № 60792934 на станції Знам'янка було здійснено комісійне перевантаження вагону на 150 т вагах залізниці, яким встановлено, що маса нетто вантажу становить 66 400 кг, що менше маси, зазначеної в залізничній накладній, на 2 600 кг. Зазначені обставини зафіксовані в комерційному акті АЭ № 891892/697 від 25.07.2009 року (оригінал якого залучено до матеріалів справи), що складений на підставі актів загальної форми № 17372 та № 17382 від 24.07.2009 р. (оригінали яких оглянуто у судовому засіданні та копії залучено до матеріалів справи).
При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти.
Відповідно до п. 2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення певних обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу. Дані в комерційних актах зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Зі змісту вказаного вище комерційного акту вбачається, що на підставі актів загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці № 17372 та № 17382 від 24.07.2009 р. виявлені поглиблення на поверхні вантажу вагону, який поданий на ваги на перевірку.
Судом встановлено, що при перевірці виявлено, що завантаження навалом рівномірне нижче бортів. В документах значиться вантаж завантажений навалом нижче бортів, розмір завантаження відносно висоти бортів не зазначений. Вага брутто 91 300 кг, тара 22 300 кг, нетто 69 000 кг. При перевірці виявлено і вігоні вантаж навантажений рівномірно, нижче бортів 300 мм. На поверхні вантажу маються заглиблення зліва за ходом потягу: над 2-3 люками довжиною 2 800 мм, шириною 1 000 мм, глибиною 300 мм, над 6-7 люками довжиною 3000 мм, шириною 1 000 мм, глибиною 300 мм. На поверхні вантажу мається захисне маркування вапном. Доступ до вантажу в місцях заглиблень усунено за допомогою маркування вапном. Коток не застосовувався. Глухі торцеві стінки та люка щільно закриті. Просипання вантажу відсутнє. Обєм кузова на вагоні не вказаний. При зважуванні вагона 25.07.2009 р. на 150-тонних вагонних вагах станції Знамянка встановлено брутто 88 700 кг, тара з бруса 22 300 кг, нетто 66 400 кг, що складає різницю ваги проти документів в бік зменшення на 2 600 кг. Зважування вагона здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Вантаж, якого не вистачає, в вагоні вміститися міг.
Відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника.
У відповідності до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підтвердження розміру заявлених до стягнення збитків позивач додає до матеріалів справи копії договору № 14/01-08 1.13 від 14.01.2009 року, рахунок № 664 від 21.07.2009 року та платіжне доручення № 2644 від 03.08.2009 року.
З урахуванням вищевикладеного, позивач обраховує втрату вантажу з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження в масі вантажу, нараховує вартість втраченого вантажу у розмірі 897 грн. 70 коп. і вимагає стягнути її з відповідачів пропорційно до ступеня їх вини.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до статті 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі і завантаженому засобами відправника, та якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Додана до матеріалів справи накладна № 51619214 свідчить про те, що завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника -відповідача 2.
Із зазначених у залізничній накладній № 51619214 /графа 1, 4/ даних вбачається, що відправником були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано, що вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно (графа 1); вантаж марковано вапном (графа 4).
Згідно п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених Наказом Міністерства транспорту України N 542 від 20.08.2001 року з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
У Пункті 3.2 Роз'яснення ВГСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” № 04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що у відповідності до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (частина 3 п.3.2).
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (стаття 129 Статуту).
Як вже було встановлено судом, спірний вантаж був маркований вапном. Проте, з дослідженого комерційного акту та актів загальної форми вбачається, що в місцях поглиблення маркування відсутнє.
Такий опис стану вантажу свідчить про явно видимий характер нестачі останнього, який може бути виявлений візуально та без застосування додаткових вимірювальних пристроїв чи дій.
Судом не приймаються до уваги посилання Державного територіально -галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” на те, що “наявність поглиблення та відсутність захисного маркування у місці поглиблення свідчить не про виїмку вугілля при транспортування, а підтверджує просипання, просідання та вивітрювання вугілля під час руху вагону”, оскільки в судовому засіданні судом досліджені акти загальної форми № № 17372, 17382. Зазначені акти містять відомості про те, що в місці поглиблення відсутнє захисне маркування, течі вантажу немає, встановлений доступ до вантажу, який був усунений шляхом нанесення маркування вапном.
Вищевикладеними обставинами встановлюється та підтверджується, що виїмка та нестача вантажу відбулась саме під час перевезення та з вини перевізника.
Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Проте, всупереч зазначеній статті Статуту, відповідач 1 не довів належними та допустимими доказами того, що нестача прийнятого до перевезення вантажу виникла не з його вини.
Пунктом статті 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу -у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.
Обов'язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань -причиною.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).
Як вбачається з матеріалів справи, ціна однієї тони вугілля на підставі виставленого “ТК Схід Регіон” рахунку № 664 від 21.07.2009 року (без врахування залізничного тарифу) становить 470 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.: (391 грн. 66 коп. х 1,2 = 470 грн. 00 коп.).
Загальна сума нестачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто становить: 470 грн. 00 коп. х 1,91 т = 897 грн. 70 коп.
Отже, проаналізувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено безпосередній причинний зв'язок між понесеними збитками у вигляді дійсної вартості нестачі вантажу та неналежним виконанням відповідачем - 1 своїх обов'язків.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача - 1 збитків у сумі 897 грн. 70 коп., що виникли під час перевезення вантажу, підлягають задоволенню згідно з розрахунком позивача.
Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, які випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Враховуючи наведене, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення вартості втраченого вантажу з відповідача-1, як перевізника, а в частині вимог до відповідача-2, як відправника, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відправник виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача 1.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 110, 111, 113, 114 Статуту залізниць України, ст. ст. 623, 920 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги до Державного територіально -галузевого об'єднання “Південно - Західна залізниця” задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного територіально -галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця”(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, код 01880670) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, 897 (вісімсот дев'яносто сім) грн. 70 коп. збитків, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні позовних вимог до Колективного підприємства збагачувальної фабрики “Центральна” відмовити повністю.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.
Дата підписання рішення 11.12.2009 р.