ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 3/220/09-36/48216.12.09
За позовом Запорізького міського руху "Наше місто - наш дім"
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Запорізькій області
До Запорізької обласної ради
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство “Запоріжсталь”
про визнання незаконними рішень Запорізької обласної ради
Суддя Т.Ю.Трофименко
Представники:
Від позивача Кобець О.С. -по дов. №б/н від 012.09.2009р.
Від третьої особи не з»явився
Від відповідача Кононенко І.М. -по дов. №01-17/1655 від 25.12.2008р.
Панасенко В.Г. - по дов. №01-17/1652 від 25.12.2008р.
Від третьої особи Крук Є.В. -по дов. №20-27 від 30.12.2008р.
Пругло Т.М. -по дов. №20-424 від 10.12.2008р.
Холіна І.В. -по дов. №20-134 від 12.03.2009р.
Барков С.Є. -по дов. №20/428 від 10.12.2008р.
Жардєв І.С. -по дов. №20/425 від 10.12.2008р.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду Запорізької області передані позовні вимоги Запорізького міського руху "Наше місто - наш дім" до Запорізької обласної ради про визнання незаконними рішень Запорізької обласної ради.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.09.2009р. порушено провадження у справі № 3/220/09. Розгляд справи призначено на 27.10.2009р.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.10.2009р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство “Запоріжсталь” та третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.11.2009р., на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, справу
№ 3/220/09 надіслано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2009р. справа № 3/220/09 прийнята до провадження судді Трофименко Т.Ю. та присвоєний №3/220/09 - 36/482. Розгляд справи призначено на 16.12.2009р. о 11 год. 40 хв.
В судовому засіданні представниками відповідача та третьої особи Відкритого акціонерного товариства “Запоріжсталь” було заявлено клопотання про припинення провадження на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки виникає із публічно -правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів.
Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував.
Розглянувши заявлені представниками відповідача та третьої особи клопотання, заслухавши думку представника позивача, суд встановив -
Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
Відповідно до рекомендацій Вищого Господарського суду України від 27.06.2007 №04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір -господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб»єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на викладене, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з:
утворенням суб'єктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, включаючи спори про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації, крім відповідних спорів за позовами суб'єктів владних повноважень;
приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації;
захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права;
з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності, включаючи спори за позовами суб'єктів господарювання до органів державної влади про визнання недійсними актів про видачу документів, що посвідчують право інтелектуальної власності.
Отже, що даний спір не є господарським , а тому не підвідомчий господарському суду, оскільки не відповідає жодній з вищенаведених умов, а саме:
ні позивач, ні відповідач не є суб'єктами господарювання;
відсутність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами
господарського і цивільного законодавства;
наявність норм Кодексу адміністративного судочинства України. Поняття «справа адміністративної юрисдикції»визначено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, і під такою справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності останнього.
Поняття «суб'єкт владних повноважень»визначено статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
З огляду на викладене до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:
про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання;
про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором; між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;
з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.
Що стосується адміністративних договорів, то згідно зі статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди. Тобто зі змісту адміністративного договору вбачається наявність відносин влади і підпорядкування, що відрізняє його від цивільних угод. У разі ж укладання цивільної угоди між суб'єктом владних повноважень і суб'єктом господарської діяльності договірні відносини між сторонами грунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Тому до адміністративних договорів не відносяться угоди, укладені за правилами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного або господарського законодавства.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що спір про визнання незаконними рішень Запорізької обласної ради №25 від 29.11.2007 та №9 від 23.05.2009 не підвідомчий господарському суду, оскільки при прийнятті рішення від 29.11.2007 № 25 «Про внесення змін та доповнень до Програми виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010р.р, затвердженої рішенням обласної ради від 23.04.2002 № 2 (із змінами та доповненнями)»Запорізька обласна рада здійснювала саме владні управлінські функції, надані їй п.16 ч. І ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та п. «д»ст.15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», про що йдеться посилання в преамбулі цього рішення.
Що стосується Угоди від 07.05.2009 № 20/2009/651 між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжсталь», Запорізькою обласною радою та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, укладеної на підставі рішення обласної ради від 28.05.2009 №9, то вона є адміністративною угодою в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона укладена за правилами розділу 6 «Механізм реалізації Програми»Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки м. Запоріжжя, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 23.04.2002 № 2 (зі змінами та доповненнями) і предметом вищезазначеної угоди є забезпечення реалізації цієї Програми, яка прийнята обласною радою (як зазначалося вище) при здійсненні владних управлінських функцій (п.16 ч. І ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») .
При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ст.144 Конституції України та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рішення обласної ради, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території підприємствами, установами та організаціями.
З огляду на викладене клопотання представників відповідача та третьої особи підлягають задоволенню, а провадження по справі припиненню на підставі п. 1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України
Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Провадження у справі №3/220/09-36/482 припинити.
Суддя Трофименко Т.Ю.