ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/46514.12.09
За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
«Печерська брама» Печерської районної у місті Києві ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвантіс»
про стягнення 2 903 грн. 03 коп.
Суддя Трофименко Т.Ю
Представники:
Від позивача Бондар О.М. -по дов. №бн від 05.05.2009р.
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у місті Києві ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвантіс»2 903 грн. 03 коп., із яких: 2 903 грн. 03 коп. основний борг, 453 грн. 32 коп. пеня за прострочку платежу, 44 грн. 62 коп. інфляційні, 5 грн. 91 коп. -інфляційні.
В судовому засіданні представником позивача поданий уточнений розрахунок суми позових вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача
2 399 грн. 18 коп. основний борг, 356 грн. 19 коп. пені за прострочку платежу, 44 грн. 62 коп. інфляційні, 5 грн. 91 коп. -інфляційні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору №97 про відшкодування витрат на утримання будинку та при будинкової території, внутрішньобудинкових мереж та надання комунальних послуг не сплатив позивачу плату за період з січня 2009р. по березень 2009р. у зв'язку з чим виник борг в сумі
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду від 18.11.2009 року про порушення провадження у справі.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що зазначена в позовні заяві та довідці Головного управління статистики у м. Києві. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
29.07.2005 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Печерська брама»(далі позивач) та Громадською організацією «Адвантіс»(далі відповідач ) був укладений договір №97 про відшкодування витрат на утримання будинку та при будинкової території, внутрішньобудинкових мереж та надання комунальних послуг.
Відповідно до п. 1.1 договору відповідач на під ставі розпорядження голови Печерської районної у місті Києві ради №58-р від 26.02.2008р. та договору оренди №97 від 26.02.2008р. займає приміщення загальною площею 216,9 кв.м. , з них 176,9 кв.м. -підприємства по обслуговуванню побутової та оргтехніки, 40 кв. -склад непродовольчих товарів за адресою: м. Київ, вул.. Лихачова, 2, підвал, користується комунальними послугами та бере участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території та внутрішньобудинкових мереж, а позивач забезпечує надання комунальних послуг відповідачу, утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньобудинкових мереж.
Згідно до умов договору (п.3.2) плата за комунальні послуги вноситься відповідачем на рахунок позивача до 30 числа поточного місяця.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов”язку по сплаті платежів за надані послуги за період з січня 2009 року по березень 2009 року не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті комунальних послуг на день пред»явлення позову та розгляду справи становить 2399 грн. 18 коп., а тому позовні вимоги в цій частині, суд ввважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за договором №97 від 26.02.2008р. виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості по за наданим послугам за період з січня 2009 року по березень 2009 року суду не наддав.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В п. 3.3 договору сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату комунальних послуг, витрат на утримання будинку, прибудинкової території та внутрінньобудинкових меред відповідач, крім заборгованості сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Оскільки відповідач припустився прострочки по комунальним платежам з нього на підставі п. 3.3 договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»підлягає стягненню пеня в сумі 356 грн. 19 коп., відповідно до наданого позивачем уточненого розрахунку суми пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .
З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 44 грн. 62 коп. та 3% річних в сумі 5 грн. 91 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Державне мито в сумі 102 грн. та 236 грн. витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвантіс»
(м. Київ, вул.. Заболотного, 20, код 33440807 на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у місті Києві (м. Київ, вул.. М. Приймаченка, 3, код 34239762) 2 399 грн. 18 коп. основного боргу, 356 грн. 19 коп. пені за прострочку платежу, 5 грн. 91 коп. - 3% річних, 44 грн. 62 коп. інфляційні, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя Т.Ю. Трофименко