ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 15/37924.11.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліндстрем"
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 85 915,75 грн.
Суддя Хоменко М.Г. Представники:
від позивача -Корчев Ю.Д.
від відповідача -не з"явилися
У судовому засіданні 24.11.2009 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом
оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліндстрем" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь позивача 85 915,75 грн. заборгованості (13 878,52 грн. основного боргу, 5 133,58 грн. інфляційних нарахувань, 596,90 грн. трьох процентів річних, 34 299,12 грн. неустойки та 32 007,60 грн. ціни викупу одягу) за договором про послуги по обслуговуванню наданого робочого одягу.
Позовну заяву 27.07.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/379.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2009 задоволено клопотання позивача та продовжено строк вирішення спору у справі № 15/379 до 30.12.2009.
Позивач 05.10.2009 подав до суду позовну заяву про стягнення заборгованості (уточнення позовних вимог) та заявив про стягнення з відповідача 85 915,75 грн. заборгованості (13 878,52 грн. основного боргу, 4 708,92 грн. інфляційних нарахувань, 754,26 грн. трьох процентів річних, 41 485,56 грн. неустойки та 25 088,49 грн. ціни викупу одягу).
Відповідач в жодне із судових засідань не з'явився, відзив на позовну заяву та доказів спростування викладених в позовній заяві доводів позивача не надав, про причину нез'явлення господарський суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно й повно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд
Між позивачем та відповідачем 12 листопада 2007 року було укладено договір № 88 про послуги по обслуговуванню наданого робочого одягу (далі -договір), відповідно до п. 2 якого відповідач отримує від позивача робочий одяг, а позивач зобов'язується доставляти, прати та обслуговувати робочий одяг та забезпечувати заміну зношеного робочого одягу, що використовувався за прямим призначенням.
Додатком № 1 до договору (листи примірки від 12.11.2007) сторони узгодили вид виробу, його розмір та кількість відповідно до осіб відповідача, які використовували в подальшому одяг.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу замовлений робочий одяг для використання, який було прийнято відповідачем 23.11.2007, що підтверджується скріпленим печаткою підписом директора відповідача на листах примірки.
Згідно з п. 10 договору плата за оренду робочого одягу та інші витрати, що підлягають оплаті, ґрунтуються на поточних цінах. Періодичність виставляння рахунку -один раз у 4 тижні, строк сплати -14 днів з дати рахунку.
Факт надання позивачем послуг відповідачу та вартість цих послуг підтверджується наступними підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виставленими позивачем рахунками-фактурами:
- від 30.11.2007 -акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № А-00734 та рахунок-фактура № СФ-00734 на суму 5 303,74 грн.;
- від 29.12.2007 -акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № А-00828 та рахунок-фактура № СФ-00828 на суму 3 407,11 грн.;
- від 25.01.2008 -акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № А-01014 та рахунок-фактура № СФ-01014 на суму 2 858,26 грн.;
- від 22.02.2008 -акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № А-01128 та рахунок-фактура № СФ-01128 на суму 2 858,26 грн.;
- від 21.03.2008 -акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № А-01223 та рахунок-фактура № СФ-01223 на суму 2 858,26 грн.
Загальна сума наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг за договором складає 17 285,63 грн.
Відповідач 15.09.2008 сплатив 3 407,11 грн. за виставленим відповідачем рахунком-фактурою № СФ-00828, що підтверджується випискою по рахунку позивача за 15.09.2008.
Інші рахунки-фактури залишилися несплаченими.
Отже, основна сума боргу відповідача за надані позивачем послуги становить 13 878,52 грн.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на вимоги викладених норми та невиконання відповідачем умов договору, з останнього підлягає стягненню на користь позивача 13 878,52 грн. основного боргу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три процентів річних від простроченої суми.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним у позовній заяві про стягнення заборгованості (уточнення позовних вимог), з відповідача підлягає стягненню 4 708,92 грн. інфляційних нарахувань та 754,26 грн. три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (штраф, пеня).
Посилаючись на п. 13 договору, яким передбачено право позивача на отримання від відповідача компенсації на суму вартості послуг за 12 місяців у разі порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач у позовній заяві про стягнення заборгованості (уточнення позовних вимог) заявив вимоги про стягнення з відповідача 41 485,56 грн. неустойки.
Заявлена позивачем до стягнення сума неустойки майже втричі більша від основної суми боргу відповідача.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 та ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства та засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
З урахуванням зазначених норм, приймаючи до уваги розмір основної заборгованості відповідача за договором, розмір відсотків заявленої до стягнення неустойки у порівнянні з розміром можливих збитків кредитора, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання, суд вважає за доцільне зменшити розмір неустойки до 3 000,00 грн.
Пунктом 12 договору передбачено, що строк дії договору починається з дня його підписання. Договір може бути припинений письмовим повідомленням за дванадцять місяців. При припиненні відповідач викупає у позивача робочий одяг, що перебуває у використанні відповідача.
Посилаючись на даний пункт договору, позивач у позовній заяві про стягнення заборгованості (уточнення позовних вимог) заявив вимоги про стягнення з відповідача 25 088,49 грн. ціни викупу одягу.
При цьому, позивач вказав, що відповідач порушив умови щодо оплати послуг та в односторонньому порядку розірвав договір. Відповідач самовільно відмовився від послуг позивача, тобто припинив надання переданого одягу для обслуговування, не сплачував рахунки за надані послуги.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений ст. 188 Господарського кодексу України, відповідно до якого сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
Оскільки заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 25 088,49 грн. ціни викупу одягу, позивач не надав належних доказів припинення або розірвання договору відповідно до його умов та вимог чинного законодавства, суд відмовляє в задоволенні цих вимог.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню
Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 22 341,70 грн. заборгованості (13 878,52 грн. основного боргу, 4 708,92 грн. інфляційних нарахувань, 754,26 грн. три проценти річних та 3 000,00 грн. неустойки).
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 444,30 грн. витрат по сплаті державного мита та 161,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліндстрем" задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в Київському ГРУ "ПриватБанк", МФО 321842), а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліндстрем" (02094, м. Київ, вул. Віскозна, 8, код ЄДРПОУ 34355058, п/р 2600055591 в "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) 13 878 (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 52 коп. основного боргу, 4 708 (чотири тисячі сімсот вісім) грн. 92 коп. інфляційних нарахувань, 754 (сімсот п'ятдесят чотири) грн. 26 коп. три проценти річних, 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. неустойки, 444 (чотириста сорок чотири) грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита та 161 (сто шістдесят одна) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліндстрем" відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя М.Г. Хоменко
Дата підписання: 16.12.2009