ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/71804.12.09
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Московський міст»
простягнення 117 976,85 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Горецький О.В. -дов. № 24/04-09 від 24.04.2009 року; Пацалюк С.П. -дов. № б/н від 12.11.2009 року;
від відповідача: Краснопольська Т.А. -дов. № б/н від 23.09.2009 року;
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гепард»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Московський міст»про стягнення суми боргу в розмірі 117 976,85 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленого товару за Договором купівлі -продажу нафтопродуктів № К/ПР-3-0808 від 01 серпня 2008 року.
Ухвалою від 26.10.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.11.2009 року.
У судовому засіданні 16.11.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 04.12.2009 року.
Представники позивача в судовому засіданні 04.12.2009 року надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
В судовому засіданні 04.12.2009 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву відповідно до якого проти стягнення адвокатських витрат заперечував. Крім того, представник відповідача подав заяву з проханням розстрочити виконання рішення суду, яка судом відхилена як необґрунтована.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 04.12.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
01 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гепард», іменоване надалі «Продавець»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Московський міст», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір купівлі -продажу нафтопродуктів № К/ПР-3-0808 (далі -Договір), відповідно до розділу 2 якого продавець зобов'язується відпускати наступні нафтопродукти : бензин А-76/80, А-92, А-95, А-95 Premium, А-98 Super, ДТ, ДТ Євро, Газ пропан -бутан (далі - нафтопродукти) через свою АЗС за допомогою смарт -карт, які належать покупцеві і дають право на отримання нафтопродуктів, а покупець зобов'язується сплатити вартість нафтопродуктів, відпущених за допомогою смарт -карт.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплата за нафтопродукти за даною угодою проводиться кожного робочого дня на підставі рахунків, що виставляються покупцеві продавцем на умовах передоплати з розрахунку вартості середньодобової реалізації нафтопродуктів з урахуванням знижки.
Розмір знижки: 0,05 грн. з кожного літру для бензинів А-76/80, А-92, А-95, А-95 Premium, А-98 Super, ДТ, ДТ Євро, Газ пропан -бутан.
Відповідно до пункту 4.2 Договору після закінчення календарного місяця, першого числа наступного місяця продавець підраховує кількість нафтопродуктів, відпущених за допомогою смарт -карт покупця за минулий місяць, і проводить звірку з покупцем до 18 - ї години четвертого робочого дня місяця, наступного за звітним; визначає кількість та суму вибраних нафтопродуктів, відпущених за допомогою смарт -карт покупця за минулий місяць і надає покупцю первинні документи для остаточних розрахунків до кінця п'ятого робочого дня місяця, наступного за звітним, факсом (поштою до 15 календарного дня місяця, наступного за звітним).
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 15 085 976,84 грн., що підтверджується накладними № 90167030 від 31.08.2008 року на суму 5 733 681,18 грн., № 90171240 від 30.09.2008 року на суму 5 301 454,34 грн., № 90176462 від 31.10.2008 року на суму 4 050 841,32 грн., однак відповідач за поставлений товар розрахувався частково, що засвідчується копіями банківських виписок наявних в матеріалах справи, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 117 976,85 грн.
06 жовтня 2009 року позивач звертався до відповідача з вимогою погасити існуючу заборгованість в сумі 117 976,85 грн., що підтверджується описом вкладення до листа та фіскальним чеком № 5609 від 06.10.2009 року, однак претензія була залишена останнім без відповіді та належного реагування.
Під час розгляду справи відповідач на виконання умов Договору частково погасив заборгованість за поставлені нафтопродукти в сумі 4 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 79 від 30.11.2009 року на суму 1 000,00 грн., № 87 від 02.12.2009 року на суму 1 000,00 грн., № 1895 від 02.12.2009 року на суму 1 000,00 грн. та № 1908 від 04.12.2009 року на суму 1 000,00 грн., а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 4 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України.
Таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача за поставлений та неоплачений товар складає 113 976,85 грн.
Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.
Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 113 976,85 грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідача окрім витрат на сплату держаного мита та інформаційно-технічне забезпечення витрати на оплату послуг адвоката в сумі 11 797,68 грн.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.
Згідно з ст. 12 Закону України "Про адвокатуру”, оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
В обґрунтування стягнення адвокатських витрат у розмірі 11 797,68 грн. позивач надав Договір № 04/05- 09 від 04.12.2009 року, платіжне доручення № 3159 від 18.11.2009 року, акт виконаних робіт від 04.12.2009 року до Договору № 04-05/09 від 04.05.2009 року, звіт про виконану роботу від 04.12.2009 року до Договору № 04-05/09 від 04.05.2009 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3756/10.
Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі позову, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи на думку господарського суду підлягають до стягнення в сумі 5 898,84 грн. (5%) (Роз'яснення Вищого Арбітражного суду від 04.03.98 р. N 02-5/78 ).
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Московський міст»заборгованості в розмірі 4 000,00 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Московський міст»(місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 52, код ЄДРПОУ 31065068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»(місцезнаходження: 03058, м. Київ, вул. В.Гетьмана, 30; фактична адреса: 01025, м. Київ, вул. О. Гончара, 4, пов. 2, код ЄДРПОУ 31455586) 113 976 (сто тринадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 85 коп. - основного боргу, 5 898 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 84 коп. -витрати на адвоката, 1 179 (одну тисячу сто сімдесят дев'ять) грн. 77 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
17.12. 2009 року