ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/67504.12.09
За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра -Україна»
доАкціонерного страхового товариства «Вексель»
Товариства з обмеженою відповідальністю Дистриб'юторська компанія «Європа»
простягнення 43 036,00 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Іващенко О.Ф. -дов. № б/н від 28.11.2008 року;
від відповідача 1: Васюта А.Г. -дов. № 220 від 12.05.2009 року;
від відповідача 2: не з'явився;
Обставини справи:
Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра -Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного страхового товариства «Вексель»та Товариства з обмеженою відповідальністю Дистриб'юторська компанія «Європа»про стягнення 43 036,00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі відмовляються відшкодувати позивачу розмір сплаченого останнім страхового відшкодування своєму страхувальнику.
Ухвалою від 08.10.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.10.2009 року.
В судовому засіданні 23.10.2009 року, представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні 23.10.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні 23.10.2009 року подав письмові пояснення по суті спору. Крім того, в судовому засіданні відповідач 2 подав клопотання про витребування доказів у відповідача 1.
Ухвалою від 23.10.2009 року розгляд справи було відкладено на 20.11.2009 року.
В судовому засіданні 20.11.2009 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні 20.11.2009 року надав усні пояснення по суті спору та повторно подав клопотання про витребування додаткових доказів у відповідача 1.
Ухвалою від 20.11.2009 року розгляд справи було відкладено на 04.12.2009 року.
В судовому засіданні 04.12.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні 04.12.2009 року подав відзив на позовну заву відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 04.12.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
09 січня 2009 року на вулиці Леніна, 3 у н/п Хорошево, Харківського р -ну, Харківської обл. за участю автомобіля MERCEDES -BENZ 603 D, реєстраційний номер AІ 7065 ВК, під керуванням водія Гонтаря Сергія Анатолійовича, власником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю Дистриб'ютерська компанія «Європа та за участю автомобіля ISUZU NQR -71P, під керуванням Яремка Дмитра Олексійовича, реєстраційний номер АІ 3467 ВЕ, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Віста»сталася дорожньо -транспортна пригода.
Як вбачається з довідки про дорожньо -транспортну пригоду № 8317266 та постанови Харківського районного суду Харківської області від 12.02.2009 року у адміністративній справі № 3-291, дорожньо -транспортна пригода сталася в результаті порушення Гонтар С.А. вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 12.02.2009 року у адміністративній справі № 3-291 гр. Гонтаря Сергія Анатолійовича визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 2244 від 15.10.2007 року страховиком автомобіля ISUZU NQR -71P є Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра - Україна».
Відповідно до звіту про оцінку майна № 101 від 25 березня 2009 року та ремонтної калькуляції № 101 від 02.04.2009 року, матеріальний збиток, спричинений внаслідок ДТП власнику автомобіля ISUZU NQR -71P, державний номер АІ 3467 ВЕ, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Віста»становить 42 137,48 грн.
На виконання умов Договору позивач сплатив страхувальнику 43 036,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 65 від 19.05.2009 року на суму 15 000,00 грн., № 303 від 20.05.2009 року на суму 10 000,00 грн., № 74 від 26.05.2009 року на суму 10 000,00 грн., № 76 від 27.05.2009 року на суму 7 436,00 грн., № 77 від 28.05.2009 року на суму 600,00 грн. з яких 600,00 грн. на відшкодування товарознавчого дослідження згідно рахунку № 101 від 17.06.2009 року та 42 436,00 грн. на відшкодування пошкоджених запчастин та послуг по ремонту автомобіля відповідно до рахунку № 60/31від 27.01.2009 року на суму 44 070,00 грн. та акту здачі -приймання робіт (надання послуг) від 09 квітня 2009 року.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи цивільно -правова відповідальність водія автомобіля MERCEDES -BENZ 603 D була застрахована у Акціонерному страховому товаристві «Вексель», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/0488297.
У зв'язку з цим, позивач 14.07.2009 року направив на адресу відповідача заяву № 703 з вимогою виплатити страхове відшкодування в порядку регресу в межах ліміту відповідальності відповідача, а саме в розмірі 24 990,00 грн. до якої додав весь пакет необхідних документів.
16.07.2009 року відповідач отримав надіслану позивачем заяву та документи, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, однак відповідач на подану заяву не відреагував, кошти не сплатив.
Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.
Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
07.08.2009 року позивач також, направив на адресу власника транспортного засобу винного у скоєнні ДТП лист вимогу з проханням перерахувати на його рахунок кошти в сумі 18 046,46 грн., як різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою відповідача 1.
В свою чергу відповідач 2 до подачі позову погасив різницю між фактичним розміром шкоди завданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Віста», що перевищила ліміт страхового відшкодування в розмірі 18 046,46 грн., на доказ чого надано копії платіжного доручення № 1590 від 28.09.2009 року, а тому позовні вимоги до відповідача 2 в частині стягнення шкоди в сумі 18 046,46 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно по частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.
Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відповідач 1 проти задоволення позовних вимог в частині стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в межах лімітів визначених законодавством заперечував, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідач 2 в порушення п. 33.1.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не повідомив його належним чином про настання страхового випадку.
Однак, як вбачається з роздруківки вихідних дзвінків відповідача 2 та листа про власника номера телефону 380504429020 наданими МТС, відповідач 2 у відповідності до норм чинного законодавства належним чином повідомив відповідача 1 про настання страхового випадку, зателефонувавши останньому за номером вказаним в страховому полісі.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені до відповідача 1 нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 24 990,00 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. В задоволені позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Дистриб'юторська компанія «Європа»відмовити повністю.
3. Стягнути з Акціонерного страхового товариства «Вексель»(місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 57/3; фактична адреса: 03035, м. Київ, вул. Урицького,1, код ЄДРПОУ 20031391) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра - Україна»(місцезнаходження: 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Пушкіна, буд. 47; фактична адреса: 01004, м. Київ, «АРЕНА СІТІ», вул. Червоноармійська/Басейна, 1-3/2, літ.А, 5 поверх, оф. F20, код ЄДРПОУ 13934129) 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. -основного боргу, 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 90 коп. -державного мита та 137 (сто тридцять сім) грн. 04 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
17.12. 2009 року