ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/58714.12.09
За позовом Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмісцепром»
про стягнення 33 424,86 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Ковальський М. Р. -представник за довіреністю № 118 від 21.04.2009р.
від відповідача: не з'явились
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмісцепром»заборгованості за Договором перевезення вантажів № АСЕ-335 від 30.10.2008р. в розмірі 33 424,86 грн., в тому числі 31 820,81 грн. -основний борг, 1 604,05 грн. -неустойка.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2009р. порушено провадження по справі № 53/587, розгляд справи призначено на 09.11.2009р.
У зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважного представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2009р. розгляд справи було відкладено на 30.11.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2009р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 14.12.2009р.
В судовому засіданні 14.12.2009р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог № 421 від 14.12.2009р., відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 20 170,81 грн. основного боргу.
Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду, а отже в даному випадку має місце нова ціна позову -20 170,81 грн.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвали суду не виконав.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 20.10.2009р., від 09.11.2009р. та від 30.11.2009р. про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 14.12.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
30.10.2008р. між позивачем -Спільним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп», в якості перевізника, з однієї сторони, та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмісцепром», в якості замовника, з іншої, було укладено Договір перевезення вантажів № АСЕ-335, відповідно до п. 1.1. якого перевізник, діючи у межах даного договору, зобов'язується доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення у визначений договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу плату, встановлену у разовому замовленні, яке може бути отримане по факсу і має юридичну силу нарівні з оригіналом.
Конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються у разовому замовленні, яке замовник надсилає перевізнику після узгодження з останнім, і яке є невід'ємною частиною договору (п. 2.2. договору).
Згідно з вказаним договором позивачем були прийняті до виконання наступні транспортні замовлення:
21.04.2009 року № 215/04 - на виконання перевезення вантажу за маршрутом Україна-Італія автомобілем 16701 KM;
18.05.2009 року № 114/05 - на виконання перевезення вантажу за маршрутом Німеччина-Україна автомобілем АА6287 НІ;
Вантаж було доставлено позивачем до місця призначення своєчасно і без зауважень.
Згідно з пунктом 6.1. Договору перевізник надає замовнику для оплати рахунок, оригінал СМR з відміткою вантажоотримувача про одержання вантажу, податкову накладну і акти виконаних робіт.
На доказ направлення відповідачу вказаного пакету документів позивач надав суду належним чином завірені копії фіскальних чеків № 6228 від 07.05.2009р. та № 7964 від 03.06.2009р., та списків відправлень по України з відбитком штампу установи зв'язку.
Відповідно до п. 6.2 Договору оплата здійснюється в строк до 10 календарних днів після розвантаження при наявності документів, перелічених в п. 6.1. договору.
Матеріали справи свідчать, що акти виконаних робіт до рахунку № ТР-00000382 від 30.04.2009р. та № ТР-00000499 від 28.05.2009р. з боку відповідача не підписані.
Однак, зважаючи на відсутність в матеріалах справи обґрунтованої відмови відповідача від підписання вказаних актів, послуги з перевезення вважаються виконаними позивачем в повному обсязі та належним чином.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноважений на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати за надані послуги перевезення належним чином не виконав, оплативши частково рахунок № 382 від 30.04.2009р., що підтверджується доданими до уточненої заяви копіями банківських виписок з особового рахунку позивача, у зв'язку з чим відповідач заборгував позивачу суму коштів в розмірі 20 170,81 грн.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо належного виконання зобов'язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 20 170,81 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.
Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Крім того суд зазначає, що відповідно до інформаційного листа ВГСУ “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року” від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством. Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час вирішення спору по даній справі зменшив суму позову та просив стягнути з відповідача 20 170,81 грн. Дана заява була прийнята судом до розгляду, а отже в даному випадку має місце нова ціна позову -20 170,81 грн. Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У відповідності до ціни позову по даній справі, розмір державного мита, який підлягає стягненню з відповідача на користь становить 201,71 грн., а зайво сплачене державне мито в розмірі 133,29 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмісцепром»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; ідентифікаційний код 33997915, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп»(07400, Київська область, м. Бровари, пр-т Незалежності, 18 ідентифікаційний код 3210600000) основний борг в сумі 20 170 (двадцять тисяч сто сімдесят) грн. 81 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 201 (двісті одна) грн. 71 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. На підставі даного рішення повернути Спільному підприємству у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп»(07400, Київська область, м. Бровари, пр-т Незалежності, 18 ідентифікаційний код 3210600000) з Державного бюджету України державне мито в сумі 133,29 грн., що перераховане за квитанцією 83 від 02.10.2009р. (оригінал якої залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.