26.06.2020 року Провадження №2-а/425/75/20
Справа№425/776/20
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі: головуючого - судді Коваленка Д.С., секретар - Брудницька О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Хрипливого Володимира Володимировича, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, а також закриття провадження у справі,
ОСОБА_1 звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області із позовом до поліцейського роти № 2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Хрипливого Володимира Володимировича, яким просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2164536 від 26 лютого 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень та закрити провадження по справі.
Позивач подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав, а відповідач подав клопотання, в якому як і позивач, просив справу розглянути без його участі. Відзив на позовну заяву не подав, проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
За таких обставин, а також в силу положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Позиція позивача, полягала у тому, що 26 лютого 2020 року відповідач неправомірно виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладання на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП, у зв'язку із порушенням ним пункту 8.4. в Правил дорожнього руху, зокрема через те, що ним не було виконано вимогу дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено». Оскільки, він не порушував вимоги дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» та розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився без його участі, вважає, що постанова, підлягає скасуванню, а провадження закриттю.
Позиція відповідача. Відповідач надав в якості доказу диск з аудіо-відеозаписом, яким на його думку, зафіксовано адміністративне правопорушення. Проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що сторони спору доводили свої вимоги та заперечення тільки письмовими та електронними доказами, які є в матеріалах справи, суд, на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також в їх сукупності, встановив наступні обставини:
Двадцять шостого лютого 2020 року, ОСОБА_2 , під час несення служби з нагляду за дотриманням учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, перебуваючи в статусі інспектора поліції Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, тобто під час безпосереднього виконання своїх службових обов'язків, о 18 годині 25 хвилин, зупинив транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 (а.с.18 - диск).
Після зупинки транспортного засобу, відповідач підійшовши до автомобіля позивача представився та повідомив про причини зупинки, а саме те, що ОСОБА_3 було порушено вимоги дорожнього знаку 3.25. ОСОБА_4 повідомив поліцейському про те, що то був не він, а поліцейський запропонував водію пред'явити посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс (а.с.18 - диск).
Не пред'явивши названі документи, ОСОБА_5 попросив поліцейського надати йому докази вчинення ним правопорушення на що поліцейський погодився, але зазначив, що це буде зроблено під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. ОСОБА_6 посилаючись на пункт 3 частини 1 статті 35 та частину 2 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» продовжував наполягати на тому, що поліцейський повинен надати докази вчинення правопорушення одразу (а.с.18 - диск).
Після дискусії з цього приводу, ОСОБА_5 надав своє посвідчення водія та повідомив, що не згоден із тим, що він вчинив правопорушення, а поліцейський почав розгляд справи про адміністративне правопорушення (а.с.18 - диск).
Поліцейський оголосив ким, де і яка справа буде розглядатися, а також роз'яснив ОСОБА_7 його права, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України і після роз'яснення поцікавився чи зрозумілі роз'яснені права. ОСОБА_5 підтвердив, що права йому зрозумілі і заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справа та доказами. Доказ, у вигляді відеозапису з відереєстратора, водій та поліцейський переглянули у службовому автомобілі поліцейського. І після перегляду відеозапису, ОСОБА_5 пояснив, що на відео не зрозуміло чи то його машина здійснила обгін чи якась інша. Поліцейський запитав, чи є у водія заяви або клопотання, але ОСОБА_5 повідомив, що після складання постанови, отримувати яку він не буде, її копію поліцейському слід направити на адресу його проживання (а.с. 4,19, 18 - диск).
Копію оскаржуваної постанови, ОСОБА_5 отримав 04 березня 2020 року (а.с. 1-2,5).
І вважаючи, що склад правопорушення в його діях відсутній та те, що відповідач незаконно розглянув справу за його відсутністю ОСОБА_5 оскаржив вказану постанову до Рубіжанського міського суду Луганської області (а.с.1-2).
Отже, із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли публічні правовідносини, в межах яких виник спір, у якому позивач як учасник дорожнього руху не погодився із рішенням суб'єкта владних повноважень в особі інспектора патрульної поліції, відповідача, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Враховуючи визначені судом правовідносини, для вирішення спору, суд застосував наступні норми матеріального права, виходячи при цьому з наступних мотивів:
1. Аргументи позивача про те, що мало місце порушення процедури розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення є, і суд оцінюючи їх, виходить з такого.
Позивач вказував на те, що відповідач розглянув адміністративну справу за його відсутності. Але надані суду докази, у вигляді аудіо - відеозапису події (а.с.18 - диск) підтверджують, що відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення за участю ОСОБА_1 , повідомивши йому про дату, час і місце розгляду справи, не позбавляв позивача можливості скористатись будь-якими своїми правами, які він йому роз'яснив, а процедура розгляду справи, передбачена статтею 279 КУпАП була дотримана повністю. Крім того, наданий суду диск підтверджує, що відповідач представився позивачу, оголосив, яка справа підлягає розгляду відносно нього, роз'яснив позивачу його права, передбачені Конституцією України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, заслухав позивача та його клопотання про надання доказів, надав докази і дослідив їх разом з позивачем, також узяв до уваги його пояснення.
Питання, передбачені статтею 268 КУпАП, з тих, які були дотичними до цієї справи відповідач також вирішив, оскільки: розгляд справи належав до його компетенції; протокол чи інші матеріали не складались, а тому їх перевірка не могла бути здійснена; справа розглядалась на місці, тому викликів здійснювати необхідності не було; у додаткових матеріалах потреби не було; клопотання, яке заявив позивач було розглянуто і задоволено. А у опитуванні будь-яких свідків необхідності не було, оскільки позивач такого клопотання не заявив, як і не заявив його суду.
При цьому суд відзначає, що КУпАП не вимагає від відповідача здійснити оформлення якого-небудь документа на підтвердження виконання ним положень статті 268 КУпАП.
2. Щодо правомірності самого рішення суб'єкта владних повноважень, яке оскаржує позивач.
У справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони з дотриманням умов, що передбачені частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на письмові та електронні докази, які є в матеріалах справи, суд вважає доведеним факт того, що відповідачем при прийнятті постанови (серія ЕАК №2164536), ОСОБА_8 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 гривень, умови, що передбачені частиною 2 статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України, були дотримані у повному обсязі.
Зокрема, оскільки відповідач: прийняв постанову на підставі, у межах повноважень та у спосіб, як це передбачено частиною другою статті 6, статтею 19, частиною другою статті 120 Конституції України; частиною 1 статті 2, статтею 3, Розділом ІІ, статтею 23, статтями 29-33,35,40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIIІ; пунктом 4 Розділу І, пунктами 2-10 Розділу ІІІ, Розділом ІV «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395; частиною 2 статті 7, статтями 9-12,17-24,27,33-38, частиною 2 статті 122, пунктом п'ятим частини першої статті 213, статтями 217, 222, положеннями статей глави 18, статтями 258, 268, положеннями статей глав 21-23 КУпАП; використовуючи повноваження з метою для якої ці повноваження надані (зокрема, для притягнення винної особи до адміністративної відповідальності); обґрунтовано (оскільки, відповідач урахував усі обставини, що мали значення для правильного розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_9 та прийняв постанову за наслідками її розгляду, які передбачені статтями 9-13, 17-24, 27, 33-38, положеннями глави 18, статтями 278-280 КУпАП); неупереджено, добросовісно та розсудливо (оскільки, відповідач не виявив упередженого ставлення до позивача, вчинив усі процесуальні дії та розсудливо поставився як до пояснень позивача так і заявлених ним клопотань); своєчасно (оскільки, розглянув справу та прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення, у передбачені законом строки); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації (будь-яких проявів упередженого ставлення до позивача не допущено); з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів ОСОБА_10 і цілями, на досягнення яких спрямована прийнята постанова (оскільки відповідач застосував адекватне і розумне стягнення); з врахуванням права ОСОБА_10 на участь у процесі розгляду його адміністративної справи та прийняття постанови.
Також суд враховує, що жодних доказів, що підтверджують порушення відповідачем процедури розгляду справи та прийняття постанови, позивачем не надано і не доведено.
Оцінюючи доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, суд виходить з наступного.
В силу положень частини 1 статті 122 КУпАП, порушення вимог дорожніх знаків є адміністративним правопорушенням.
Наведені положення підлягають застосуванню у їх взаємозв'язку із положеннями пункту 8.4. в Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, за якими: дорожні знаки поділяються на групи: в тому числі і на заборонні знаки. Разом з цим суд враховує, що заборонним знаком 3.25 забороняється обгін.
А якщо водій не дотримається вимог цього знаку, така дія вважається порушенням правил обгону, а тому й адміністративним правопорушенням.
З огляду на зміст оскаржуваної постанови та наданого суду доказу у вигляді аудіо-відеозапису події, яка відбулась (запис з обох технічних засобів - відеореєстратор, закріплений на службовому автомобілі та відео з камери, закрпіленої на форменному одязі поліцейського), суд не має будь-яких обґрунтованих сумнівів у тому, що 26 лютого 2020 року, ОСОБА_1 в місті Рубіжне по вулиці Східна, керуючи транспортним засобом volkswagen caravelle НОМЕР_1 , дійсно не виконав вимогу дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено». Оскільки на відеозапису, видно і наявність забороненого знаку, який порушив ОСОБА_5 , і здіснений ним обгін іншого транспортного засобу, і що саме він керував указаннім автомобілем volkswagen.
Тобто суд погоджується із тим, що в діях ОСОБА_10 дійсно був склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
Таким чином, зважаючи на все вище викладене, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю, а постанову відповідача слід залишити без змін.
Отже, керуючись положеннями статей 1,2,7,9,12,14-1,23,33,122,217,222,245-252,254-256,268,276-280,283,284,287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, положеннями статей 2,4,6,12,32,72-90,241-243,255,257-263,286,292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Хрипливого Володимира Володимировича, яким просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2164536 від 26 лютого 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень та закрити провадження по справі- залишити без задоволення, а постанову (серія ЕАК № 2164536 від 26 лютого 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень) залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його складання до Першого апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області.
Суддя Д.С. Коваленко