справа № 462/3515/20
25 червня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12020140060001188 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мокряни Мостиського району Львівської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, військовозобов'язаного, одруженого, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, суд
20 травня 2020 року близько 18:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні офісу ФОП « ОСОБА_5 », що розташований в кімнаті АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_6 , маючи умисел на заподіяння шкоди здоров'ю останньому, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, умисно наніс один удар кулаком руки в обличчя потерпілому ОСОБА_6 , внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження. Згідно висновку експерта №756 від 01.06.2020 відповідно до записів медичної документації, складеної на гр. ОСОБА_6 встановлено, що при обстеженні його 26.05.2020 року нейрохірургом, хірургом КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» було відмічено наявність «гематоми» в ділянці правого ока. Вказана лікарями «гематома» (синець) утворилась від контакту з тупим предметом, не виключено від удару кулаком в період 19-20 травня 2020 року, як вказано в постанові та потерпілим.
У судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, подав суду заяву, у якій просить проводити розгляд справи у його відсутності.
Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ст.349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_4 доведена повністю, дії обвинуваченого органом досудового слідства кваліфіковано вірно за ч.1 ст.125 КК України, так як обвинувачений вчинив умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який є злочином невеликої тяжкості, вчиненим умисно, особу винного, який раніше не судимий, повністю визнав свою вину, розкаявся у вчиненому злочині, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліках в психоневрологічному та наркологічному відділеннях Самбірської ЦРП не перебуває, такі пом'якшуючі обставини як щире каяття, обставини, які обтяжують покарання судом не встановлені, майнова шкода вчиненим злочином не заподіяна.
Виходячи із наведеного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_4 слід обрати покарання у межах санкції ч.1 ст.125 КК України у вигляді штрафу, що є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню ним нових злочинів, відповідає особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні - відсутні.
Керуючись ст. 50, 65-67, 125 КК України, ст. 368, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 /п'ятдесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: ОСОБА_1