Вирок від 26.06.2020 по справі 462/1355/20

справа № 462/1355/20

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження № 12020140060000478 від 26.02.2020 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

українця, громадянина України, уродженця Львівської області,

зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , проживає:

АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК УКраїни, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 26.02.2020 року близько 03 год. 00 хв., перебуваючи неподалік головного залізничного вокзалу м. Львова, що на пл. Двірцевій у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, діючи протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, таємно, з корисливих мотивів, викрав майно, належне потерпілому ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон марки "Huawei Pro 6", золотистого кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , вартістю 3500 гривень, в якому знаходилась сім-карта "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_3 , вартістю 100 грн, зі слів потерпілого, сім-карта "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_4 , вартістю 50 гривень, зарядний пристрій білого кольору до вищевказаного телефону та запальничка зеленого кольору, які не становлять для потерпілого матеріальної цінності, грошові кошти в сумі 50 євро, що станом на 26.02.2020 року відповідно до курсу НБУ становить 1330 гривень та 400 гривень, в подальшому викраденим майном скористався на власний розсуд, чим вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав та пояснив, що справді, перебуваючи неподалік головного залізничного вокзалу м. Львова, що на пл. Двірцевій у м. Львові, викрав у потерпілого ОСОБА_5 телефон марки "Huawei Pro 6", зарядний пристрій, запальничку, 50 євро та 400 грн. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав не доцільним дослідження інших доказів по справі, обмежився допитом обвинуваченого.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об'єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, показаннями обвинуваченого, доказами, що характеризують особу обвинуваченого.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване, доведена повністю.

Виходячи з вимог ст. 337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження, дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України є правильною, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009р.) при призначенні покарання в кожному випадку суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п. 3 вказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

У відповідності до ст.12 КК України злочин, скоєний обвинуваченим ОСОБА_4 є злочином середньої тяжкості.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відсутні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, а тому суд дійшов висновку, що достатнім обвинуваченому буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст.185 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.

Керуючись ст.ст.368-370,371,374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч.1ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот пятдесят/ грн. 00 коп.

Речові докази: мобільний телефон марки "Huawei Pro 6", золотистого кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім-карта "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_3 , сім-карта "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_4 , зарядний пристрій білого кольору до вищевказаного телефону та запальничку зеленого кольору повернути потерпілому ОСОБА_5 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 28.02.2020 року на мобільний телефону марки "Huawei Pro 6", золотистого кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім-карта "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_3 , сім-карта "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_4 , зарядний пристрій білого кольору до вищевказаного телефону та запальничку зеленого кольору

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
90061834
Наступний документ
90061836
Інформація про рішення:
№ рішення: 90061835
№ справи: 462/1355/20
Дата рішення: 26.06.2020
Дата публікації: 09.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Залізничний районний суд м. Львова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (05.10.2020)
Дата надходження: 05.10.2020
Розклад засідань:
01.04.2020 10:30 Залізничний районний суд м.Львова
09.11.2020 09:30 Залізничний районний суд м.Львова
11.12.2020 14:00 Залізничний районний суд м.Львова
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПИЛИП'ЮК ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
ПИЛИП'ЮК ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА
обвинувачений:
Квасниця Тарас Ярославович
потерпілий:
Фамуляк Павло Євгенович