ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/33709.12.09
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Буд Арт Плюс"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло"
простягнення 169 164,24 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Канівець О.М.
від відповідача:Вербицька Я.Ю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Арт Плюс" (надалі -ТОВ "Буд Арт Плюс") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло" (надалі -ТОВ "ВК Тепло") про стягнення 169 164,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №21/07-2008 від 21.07.2008 р. перерахував передоплату - грошові кошти у розмірі 530 073,66 грн., а відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 75 782,04 грн., пеню у розмірі 7 543,64 грн., інфляційні втрати у розмір 2 344,48 грн. та 3% річних у розмірі 896,24 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2009 р. порушено провадження у справі №48/337 та призначено її до розгляду на 25.11.2009 р.
У судовому засіданні 25.11.2009 р. оголошено перерву до 09.12.2009 р.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та вказує, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, на підтвердження чого додатково надав накладні на поставку котлів №0411-08/1 від 04.11.2008 р. на суму 47 571,46 грн. та №1011-08/1 від 10.11.2008 р. на суму 37 577,83 грн.
У судовому засіданні 09.12.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав наведених у відзиві, просив відмовити в їх задоволенні.
За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
21.07.2008 р. між ТОВ "Буд Арт Плюс" (замовник) та ТОВ "ВК Тепло" (підрядник) укладено договір підряду №21/07-2008 (надалі -"Договір").
Відповідно до п.1.1 Договору замовник доручає, а підрядник на свій ризик, власними силами та засобами, у встановлені договором строки зобов'язується здійснити поставку та виконати роботи з монтажу газових котлів у будинках в с. Лукавиця, Обухівського району, Київської області, перелік, кількість та вартість яких погоджено у додатках №1, №2.
Додатком №1 сторони визначили загальну вартість газових котлів та обладнання у сумі 644 147,32 грн.
Додатком №2 сторони визначили загальну вартість виконання робіт по монтажу котлів у сумі 113 673,06 грн.
Згідно з п. 4.1 Договору протягом 3-х банківських днів з дня підписання договору замовник перераховує на поточний рахунок підрядника аванс у розмір 50% від вартості обладнання, зазначеного у додатку №1, а подальші розрахунки проводяться протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт.
01.08.2008 р. позивач перерахував на рахунок відповідача аванс у розмірі 322 073,66 грн.
28.10.2008 р. позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти за газові котли у розмірі 42 073,66 грн.
Листом №20/69 від 16.10.2008 р. позивач повідомив відповідача про призупинення робіт по Договору на 30 днів в зв'язку з неможливістю інвестування коштів на виконання робіт.
Листом №20/82 від 31.10.2008 р. позивач відмовився від Договору та вимагав від відповідача виконати умови договору з поставки газових котлів у повному обсязі.
Накладною №31/10-1 від 31.10.2008 р. відповідач передав, а позивач прийняв газові котли на суму 73 650,43 грн.
28.10.2008 р. позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти за газові котли у розмірі 42 073,66 грн.
31.10.2008 р. позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти за газові котли у розмірі 50 000,00 грн.
Накладною №0411-08/1 від 04.11.2008 р. відповідач передав, а позивач прийняв газові котли на суму 47 571,46 грн.
07.11.2008 р. позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти за газові котли у розмірі 36 000,00 грн.
Накладною №1011-08/1 від 10.11.2008 р. відповідач передав, а позивач прийняв газові котли на суму 37 577,83 грн.
12.11.2008 р. позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти за газові котли у розмірі 40 000,00 грн.
18.11.2008 р. позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти за газові котли у розмірі 40 000,00 грн.
Листом №20/90 від 20.11.2008 р. позивач підтвердив факт отримання котлів на суму 158 799,72 грн. та повторно вимагав від відповідача виконати умови Договору у повному обсязі.
Накладною №27/11-1 від 27.11.2008 р. відповідач передав, а позивач прийняв газові котли на загальну суму 373 889,05 грн.
Листом №20/176 від 26.05.2009 р. позивач повідомив відповідача про розірвання Договору та про припинення зобов'язань сторін за Договором.
Листом №01/06-2009 від 01.06.2009 р. відповідач вимагав від позивача виконати умови Договору та розрахуватися за поставлені газові котли у повному обсязі.
Листом №10/06 від 10.06.2009 р. відповідач звернувся до позивача з вимогою про виконання грошового зобов'язання.
Спір у справі виник через те, що позивач вказує про перерахування коштів у більшому розмірі, ніж було поставлено товарів та виконано робіт, а оскільки Договір розірвано, то сума переплати та штрафні санкції підлягають стягненню з відповідача.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Судом встановлено, що між сторонами укладено договір на поставку газових котлів та виконання робіт з їх монтажу правовою природою якого є поставка та підряд, а відтак між сторонами виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 та 61 Цивільного кодексу України -поставка та підряд.
Згідно з п.1.1 Договору замовник доручає, а підрядник на свій ризик, власними силами та засобами, у встановлені договором строки зобов'язується здійснити поставку та виконати роботи з монтажу газових котлів у будинках в с. Лукавиця Обухівського району Київської області, перелік, кількість та вартість яких погоджено у додатку №1, №2.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.1 Договору визначено, що підрядник зобов'язаний виконати роботи з 21.07.2008 р. по 15.10.2008 р.
Частинами 1, 2 ст. 538 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Відповідно до п. 4.1.1 Договору протягом 3-х банківських днів з дня підписання договору замовник перераховує на поточний рахунок підрядника аванс у розмірі 50% від вартості обладнання, зазначеного у додатку №1 до договору, згідно з п. 5.1 Договору замовник забезпечує розробку і поетапну передачу підряднику проектної документації, що оформлюється актами приймання-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін, а пунктом 7.1. Договору визначено, що підрядник зобов'язується виконувати роботи відповідно до вимог проектної документації.
Таким чином, зобов'язання відповідача поставити продукцію та виконати роботи обумовлене виконанням позивачем вказаних положень Договору.
Частинами 1-3 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.
Судом встановлено, що аванс передбачений п. 4.1.1 Договору сплачено 01.08.2008 р., а не 24.07.2008 р., тобто позивачем затримано проведення розрахунків в частині перерахування попередньої оплати на 7 днів.
Більш того, позивачем взагалі не надано доказів передачі проектної документації, що унеможливлює виконання відповідачем робіт по монтажу котлів.
Отже, виконання зобов'язання відповідачем по поставці котлів було перенесено на 7 днів до 22.10.2009 р., а по їх монтажу -до моменту надання проектної документації.
З листа позивача №20/69 від 16.10.2008 р. вбачається, що позивач прийняв рішення про призупинення виконання робіт на 30 календарних днів у зв'язку із відсутністю фінансування.
Тобто, до настання строку виконання відповідачем зобов'язань за Договором, позивач прийняв рішення про призупинення Договору, вказуючи на відсутність коштів для оплати майбутніх робіт за Договором.
Згідно з ч.3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
З огляду на зміст листа №20/69 від 16.10.2008 р. відповідач мав достатні правові підстави для зупинення виконання своїх зобов'язань за Договором, адже мав очевидні підстави вважати, що позивач не розрахується за поставлені котли та виконані роботи.
31.10.2008 р. позивач відмовився від Договору у зв'язку з невиконанням відповідачем його умов. Проте суд приймає до уваги, що з 15.10.2008 р. по 15.11.2008 р. виконання відповідачем своїх зобов'язань було правомірно зупинено, а тому, позивач не мав законних підстав для відмови від Договору.
Таким чином, твердження позивача про порушення відповідачем умов Договору у зв'язку із невиконанням робіт до 15.10.2008 р. та відмову від Договору (лист №20/82 від 31.10.2008 р.) не ґрунтується на вказаних обставинах справи та не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки судом встановлено факт прострочення виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором.
До того ж наступною поведінкою сторін спростовується твердження позивача про відмову від Договору та невиконання відповідачем його умов.
Відповідно до ч.1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.
Накладними №31/10-1 від 31.10.2008 р., №0411-08/1 від 04.11.2008 р., №1011-08/1 від 10.11.2008 р., №27/11-1 від 27.11.2008 р. відповідачем передано, а позивачем прийнято котли на загальну суму 532 688,77 грн. та здійснено оплату коштів за Договором.
Тобто, після листа позивача № 20/82 від 31.10.2008 р. сторонами вчинено дії по фактичному виконанню зобов'язань по Договору, позивач прийняв котли та оплатив кошти за них.
Стосовно передачі товару за накладними №0411-08/1 від 04.11.2008 р. на суму 47 571,46 грн. та №1011-08/1 від 10.11.2008 р. на суму 37 577,83 грн. суд відзначає наступне.
Позивач заперечує їх існування, а суд відзначає відмінність підпису повноважного представника Толочія Ю.А. на цих накладних від його підписів, що містяться на накладних №31/10-1 від 31.10.2008 р. та №27/11-1 від 27.11.2008 р., які не заперечуються сторонами.
В той же час, згідно ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Листом №20/90 від 20.11.2008 р. ТОВ "Буд Арт Плюс" в особі директора Грищенка В.Н. визнало факт отримання котлів станом на 20.11.2008 р. на загальну суму 158 799,72 грн.
Суд відзначає, що загальна вартість котлів, які було передано за накладною №31/10-1 від 31.10.2008 р., яка не заперечується позивачем, та накладними №0411-08/1 від 04.11.2008 р. та №1011-08/1 від 10.11.2008 р., які заперечуються позивачем, становила саме 158 799,72 грн. До того ж позивачем здійснено оплату цих котлів.
Тобто, наведеним листом позивач в особі керівника визнав факт отримання товару в т.ч. за накладними №0411-08/1 від 04.11.2008 р. та №1011-08/1 від 10.11.2008 р., а тому навіть за умови відсутності повноважень у представника позивача, який підписав вказані накладні на отримання котлів, керівником ТОВ "Буд Арт Плюс" схвалено такі дії та визнано факт отримання котлів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що станом на 20.11.2008 р. позивач отримав від відповідача котли на суму 158 799,72 грн. за вказаними накладними.
27.11.2008 р. відповідач поставив, а позивач прийняв котли на загальну суму 373 889,05 грн. за накладною №27/11-1 від 27.11.2008 р.
Отже, на виконання умов Договору відповідач поставив, а позивач отримав котли на загальну суму 532 688,77 грн.
Позивачем згідно Договору сплачено на користь відповідача за котли 530 073,66 грн.
Тобто, відповідачем поставлено товару на суму, що перевищує суму оплати на 2 615, 11 грн.
Таким чином, твердження позивача про існування основного боргу -передоплати за газові котли не відповідає матеріалам справи, а тому підстав для задоволення позову в цій частині немає.
З матеріалів справи вбачається, що позивач повідомив про призупинення робіт з монтажу (лист №20/69 від 16.10.2008 р.) у зв'язку з відсутністю фінансування, відмовився від Договору (лист №20/82 від 31.10.2008 р.) та направив повідомлення про розірвання договору (лист №20/176 від 26.05.2009 р.).
Представник відповідача підтвердила, що відповідач не заперечує проти розірвання Договору, а тому Договір було розірвано за згодою сторін у червні 2009 р.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, підстав для проведення робіт з монтажу обладнання за Договором, після його розірвання, відповідач не мав. Крім цього, суд приймає до уваги ненадання позивачем доказів передачі проектної документації, що унеможливлює виконання робіт з монтажу.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 7 543,64 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 344,48 грн., 3% річних у розмірі 896,24 грн. та штрафу у розмірі 75 782,04 грн.
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, необхідною правовою підставою для стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат, 3% річних та штрафу є встановлення факту порушення або невиконання зобов'язання.
Враховуючи розірвання Договору та те, що підстав з якими чинне законодавство пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних судом не встановлено, то позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Арт Плюс" у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Арт Плюс" відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Р.В.Бойко
Дата підписання повного тексту рішення 14.12.2009 р.