ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/34114.12.09
За позовомДержавного підприємства "Державний картографо-геодезичний фонд України"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково -виробниче об'єднання "ПланЕКО"
простягнення 29 194,57 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Литвинчук А.О.
від відповідача:Гамол О.Ф.
Державне підприємство "Державний картографо-геодезичний фонд України" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково -виробниче об'єднання "ПланЕКО" про стягнення 29 194,57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно умов договору на виконання робіт з виготовлення топографічної основи для відкритого користування №27/03-09 від 27.03.2009 р. позивач виконав роботи на загальну суму 79 001,26 грн., проте відповідач розрахувався за виконані роботи частково, сплативши лише 55 000,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 193,31 грн. та витрати на юридичну допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2009 р. порушено провадження у справі №48/341 та призначено її до розгляду на 25.11.2009 р.
24.11.2009 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2009 р. клопотання відповідача задоволено та відкладено розгляд справи до 09.12.2009 р.
У судовому засіданні 09.12.2009 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на юридичну допомогу в зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю таких вимог.
У судовому засіданні 09.12.2009 р. судом оголошувалася перерва до 14.12.2009 р. у зв'язку з усним клопотанням відповідача про можливе мирне вирішення спору.
У судове засідання 14.12.2009 р. представник сторін з'явилися.
Представник відповідача надав докази погашення боргу за виконані роботи. В задоволенні позову в іншій частині просив відмовити.
Представник позивача просив припинити провадження у справі в частині стягнення боргу у розмір 24 001,26 грн., в іншій частині позовних вимог просив позов задовольнити.
За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
27.03.2009 р. між Державним підприємством "Державний картографо-геодезичний фонд України" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково -виробниче об'єднання "ПланЕКО" (замовник) укладено договір на виконання робіт з виготовлення топографічної основи для відкритого користування №27/03-09 (надалі -"Договір").
Відповідно до п.1.1 Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання, в обумовлені строки, виконати роботи з виготовлення топографічної основи в масштабі 1:25 000 для відкритого користування у кількості та за цінами, що зазначені у протоколі узгодження договірної ціни, а замовник зобов'язується оплатити вартість цих робіт на умовах договору.
Згідно ч.1 ст. 324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.
Відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість робіт за цим договором визначена у протоколі узгодження договірної ціни, який підписаний сторонами 27.03.2009 р., і становить 79 001,26 грн.
Згідно з п. 3.2 Договору замовник не пізніше 10-денного терміну з моменту підписання цього договору перераховує виконавцю аванс у розмірі близько 70% вартості робіт у сумі 55 000,00 грн. шляхом безготівкового переказу на розрахунковий рахунок виконавця.
На виконання умов Договору позивач перерахував на користь відповідача аванс в розмірі 55 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача за 09.04.2009 р.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що виконавець виконує роботи не пізніше 40 календарних днів з моменту отримання від замовника авансу.
Отже, позивач був зобов'язаний розпочати виконання робіт за договором з 10.04.2009 р. та закінчити їх до 20.05.2009 р.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем у погоджені сторонами строки було виконано роботи на загальну суму 79 001,26 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт №ОУ-000268 від 04.05.2009 р.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.3 Договору остаточний розрахунок здійснюється замовником у 10-денний термін після підписання Акту передачі-приймання виконаних робіт за мінусом авансу.
Таким чином, відповідач повинен був сплатити на користь позивача залишок вартості виконаних робіт у розмірі 24 001,26 грн. до 14.05.2009 р.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем надано належні та допустимі докази виконання робіт та передачі їх відповідачу, в той же час відповідач оплатив виконані роботи у повному обсязі 09.12.2009 р.
Згідно п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення боргу за виконані роботи у розмірі 24 001,26 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за період з 15.05.2009 р. по 13.10.2009 р. в сумі 2 193,31 грн.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до п. 4.2 Договору у разі несплати вартості виконаних робіт замовником у строк, встановлений договором, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, то вимога позивача про стягнення пені за період з 15.05.2009 р. по 13.10.2009 р. є правомірною та за перерахунком суду становить 2 178,85 грн.
Також, позивач просить стягнути із відповідача 3 000,00 грн. витрат на юридичну допомогу, посилаючись на договір щодо надання юридичних послуг №22 від 27.10.2009 р. та платіжне доручення №76 від 10.12.2009 р.
Позивач додатково уточнив, що ці витрати, згідно ст.ст. 526, 611, 623 Цивільного кодексу України, є вимушеними збитками підприємства у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за Договором.
Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Аналогічні норми містяться і в ст. 22 Цивільного кодексу України.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода -наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
В даному випадку витрати, здійснені позивачем на отримання юридичної допомоги не мають обов'язкового характеру, а позивачем не доведений причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача та витратами позивача, а тому понесені позивачем витрати у розмірі 3000,00 грн. не можуть вважатися збитками у розумінні вказаних норм права.
Таким чином, підстави для стягнення з відповідача 3 000,00 грн. витрат на юридичну допомогу відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково -виробниче об'єднання "ПланЕКО" на користь Державного підприємства "Державний картографо-геодезичний фонд України" пені у розмірі 2 178,85 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в частині стягнення основного боргу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державного підприємства "Державний картографо-геодезичний фонд України" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково -виробниче об'єднання "ПланЕКО" (04205, м. Київ, пр-т. Оболонський, 23-А; ідентифікаційний код 32593378) на користь Державного підприємства "Державний картографо-геодезичний фонд України" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 3, корп. 2; ідентифікаційний код 24257790) пеню у розмір 2 178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 85 коп., державне мито у розмірі 261 (двісті шістдесят одну) грн. 46 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 211 (двісті одинадцять) грн. 63 коп. Видати наказ.
3. Провадження у справі в частині стягнення боргу у розмірі 24 001,26 грн. припинити.
4. В іншій частині в задоволені позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Р.В.Бойко