ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/29414.12.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемакс"
до Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-будівельний комбінат "Кібер"
про стягнення 18 477,00 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
позивача:Хоптинець А.Б.
відповідача:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Цемакс" (надалі -ТОВ "Цемакс") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-будівельний комбінат "Кібер" (надалі -ВАТ "ВБК "Кібер") в якому просить стягнути 18 477,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 04.04.2007 р. укладено договір купівлі-продажу цементу №032. Протягом 2007 року позивач передав у власність відповідача цемент на загальну суму 491 058,00 грн., а відповідач сплатив за отриману продукцію 472 611,00 грн. З метою захисту прав та інтересів позивача, ТОВ "Цемакс" уклало 01.09.2009 р. договір №01/09/09 на надання правової допомоги з адвокатом Хоптинець А.Б.
ТОВ "Цемакс" просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18 477,00 грн., а також віднести на користь відповідача судові витрати (в т.ч. на оплату послуг адвоката в сумі 4250,00 грн.).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.11.2009 р.
У судових засідання 16.11.2009 р. та 30.11.2009 р. судом оголошувалася перерва у зв'язку із необхідністю наданням сторонами додаткових документів та пояснень відповідно до 30.11.2009 р. та 14.12.2009 р.
В поданому відзиві на позовну заяву відповідач розгляд справи просить відкласти до закінчення мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ "Банк Столиця", а в частині стягнення витрат на оплату праці адвоката відмовити.
Відзив мотивований тим, що відповідач має кошти, необхідні для задоволення вимог позивача, проте ВАТ "Банк Столиця " у зв'язку із мораторієм не виконує платіжні доручення відповідача.
В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відмовлено у зв'язку із його безпідставністю.
11.12.2009 р. через канцелярію суду надійшли пояснення позивача по справі та надано залізничні накладні за якими здійснювалася поставка товару відповідачу.
14.12.2009 р. через канцелярію суду надійшли письмові пояснення відповідача в якому ВАТ "ВБК "Кібер" просить відмовити в позові в частині стягнення витрат на оплату праці адвоката з огляду на неспіврозмірність цих витрат.
В судове засідання 14.12.2009 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника в розписці в повідомленні про перерву від 30.11.2009 р.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Крім цього, судом приймається до уваги, що представником відповідача надані пояснення стосовно предмету спору в судовому засіданні 30.11.2009 р., а через канцелярію суду 14.12.2009 р. надані додаткові письмові пояснення.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
04.04.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цемакс" (надалі - "продавець") та Відкритим акціонерним товариством "Виробничо-будівельний комбінат "Кібер" (надалі -"покупець") укладено договір купівлі-продажу №032 (надалі -"Договір").
Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність (повне володіння, користування) покупця цемент, у подальшому товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Положеннями п.п. 2.2 та 3.1 Договору сторони визначили, що кількість товару, найменування та інші дані про товар, визначаються письмовими заявками покупця на відвантаження товару, а ціна товару вказується в рахунках-фактурах продавця з урахування залізничного тарифу і включає в себе ПДВ.
За видатковими накладними №Ц-911 від 26.10.2007 р., №Ц-781 від 11.10.2007 р., Ц-753 від 8.10.2007 р., №Ц-722 від 3.10.2007 р., №Ц-677 від 27.09.2007 р., №Ц-635 від 24.09.2007 р., №Ц-634 від 24.09.2007 р., №Ц-51 від 12.04.2007 р. позивач передав, а відповідач прийняв цемент ПЦ ІІ/А-Ш-400 у кількості 798 тон. на загальну суму 491 058,00 грн.
Видаткові накладні містять асортимент товару, кількість та погоджену сторонами ціну, прийняті від імені ВАТ "ВБК "Кібер" уповноваженим представником на підставі довіреностей (НБВ №727608, НБВ №727559, ЯНС №626655), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України -купівля-продаж.
Згідно із ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Умовами п.п. 5.1, 5.2 Договору визначено, що поставка виконується залізничним транспортом на станцію Київ-Петрівка ПЗЗ.
Пунктом 5.3 визначено, що датою відвантаження товару вважається дата календарного штемпеля станції відправлення товару на залізничній накладній.
Залізничними та видатковими накладними підтверджується належне виконання позивачем вимог Договору та передача у власність відповідача 798 тон цементу на суму 491 058,00 грн.
Відповідачем не заперечується факт отримання товару на вказану суму.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до п. 4.1 Договору покупець зобов'язується виконати оплату товару шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок протягом 10 банківських днів, починаючи з дати відвантаження товару до станції (місця) призначення покупця.
В той же час, ВАТ "ВБК "Кібер" розрахувалося за поставлений товар частково, сплативши 472 611,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за період з 08.06.2007 р. по 14.08.2009 р.
Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар згідно Договору та вказаних видаткових накладних становить 18 447,00 грн., а не 18 477,00 грн. як вказує позивач.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зміст залізничних та видаткових накладних, за якими відбувалася передача товару у власність відповідача з урахуванням вимог п. 4.1 Договору свідчить про те, що строк виконання грошового зобов'язання за Договором настав, а відповідач взяті на себе грошові зобов'язання в повному обсязі не виконав, доказів на спростування викладеного не надав.
Посилання на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ "Банк Столиця" судом відхиляється, оскільки обов'язок відповідача оплатити вартість отриманого товару виник у 2007 році, а платіжне доручення на перерахування коштів, яке ніби-то не було виконано банком, датоване 13.11.2009 р. Крім того, із Договору вбачається, що відповідач має рахунки, відкриті в інших банківських установах, а введення мораторію в обслуговуючому банку відповідача, не звільняє його від обов'язку виконання зобов'язань.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 18 447,00 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
В частині стягнення 30,00 грн. основного боргу підстав для задоволення позову немає, оскільки матеріалами справи не підтверджується заборгованість відповідача в цій частині.
Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату праці адвоката суд відзначає наступне.
01.09.2009 р. між адвокатом Хоптинець А.Б. та ТОВ "Цемакс" укладено договір №01/09/09 на надання правової допомоги, предметом якого є надання правової допомоги з питань, які стосуються порушення прав та охоронюваних інтересів ТОВ "Цемакс" і сталися внаслідок порушення ВАТ "ВБК "Кібер" своїх майнових зобов'язань за договором №32 від 04.04.2007 р.
Платіжним дорученням №237 від 12.10.2009 р. позивач сплатив на користь адвоката Хотинець А.Б. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3133 від 29.11.2007 р.) 3612,50 грн. за адвокатські послуги згідно договору №01/09/09 від 01.09.2009 р., а платіжним дорученням №238 від 12.10.2009 р. -637,50 грн. на користь УДК у Шевченківському районі м. Києва -в якості податку з доходів найманих працівників.
ТОВ "Цемакс" просить стягнути із відповідача судові витрати у розмірі 4 250,00 грн., в якості витрат на оплату послуг адвоката.
По-перше, відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Із платіжного доручення №238 від 12.10.2009 р. вбачається, що позивач сплатив 637,50 грн. на користь УДК у Шевченківському районі м. Києва в якості податку з доходів найманих працівників.
В той же час, приписи ст. 44 Господарського процесуального кодексу України не відносять сплачені позивачем податки з доходів найманих працівників до складу судових витрат.
По-друге, відповідно до ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Таким чином, вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.
З огляду на обставини конкретної справи, зокрема, ціну позову, складність спору, суд може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Аналогічні норми містяться в п. 12 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.1998 р. №02-5/78.
В даному випадку, розмір адвокатських послуг, які просить стягнути позивач, становить 4 250,00 грн., а ціна позову -18 477,00 грн., тобто 23% ціни позову. Про підтвердження наданих адвокатом послуг свідчить підготовлена адвокатом позовна заява про стягнення суми боргу (без втрат від інфляції та штрафних санкцій), участь у судових засіданнях та засвідчення адвокатом копій документів, а матеріали справи свідчать про відсутність заперечень відповідача щодо виникнення та існування такого боргу.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що вартість адвокатських послуг, є явно завищеною та неспіврозмірною із наданими адвокатом послугами і складністю спору, а тому обґрунтованим є стягнення з відповідача 1 850,00 грн. на відшкодування понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемакс" задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-будівельний комбінат "Кібер" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4а; ідентифікаційний код 05445400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемакс"" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35а; ідентифікаційний код 33945935) заборгованість у розмірі 18 447,00 грн., державне мито у розмірі 184,47 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,62 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1 850,00 грн. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Р.В.Бойко