26.06.2020 Справа № 914/1494/20
Суддя Господарського суду Львівської області Коссак С.М.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна», м. Львів
до боржника Лисенка Анатолія Петровича , м. Львів
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 3 482,92 грн. заборгованості за договором № 293/кн/19к про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 07.02.2019, з яких: 1706,76 грн. основного боргу, 1706,76 грн. пені, 32,60 грн. інфляційних втрат та 36,81 грн. 3% річних
На адресу Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна» надійшла заява про видачу судового наказу про стягнення з Лисенка Анатолія Петровича 3 482,92 грн. заборгованості за договором № 293/кн/19к про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 07.02.2019, з яких: 1706,76 грн. основного боргу, 1706,76 грн. пені, 32,60 грн. інфляційних втрат та 36,81 грн. 3% річних.
Подана заява обґрунтована невиконанням Лисенком Анатолієм Петровичем взятих на себе зобов'язань щодо оплати послуг за Договором № 293/кн/19к про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 07.02.2019 року.
На підтвердження факту заборгованості заявником (стягувачем) надано укладений між сторонами Договір № 293/кн/19к про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 07.02.2019 року та картку рахунку №361 за 01.02.2018-14.06.2020 контрагента Лисенка Анатолія Петровича .
Ознайомившись зі змістом заяви та долучених до неї матеріалів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу; заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підпрриємці.
Згідно ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, ч. 3 ч. 150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає форму і зміст позовної заяви, серед іншого передбачено необхідність зазначення вимоги заявника і обставини на яких вони грунтуються (п.4 ч.2 ст. 150 ГПК України) та перелік документів, якими заявник обгрунтовує обставини на яких грунтуються його вимоги (п.5 ч.2 ст. 150 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про видачу судового наказу та і у тексті самої заяви, заявник додає та посилається на договір № 293/кн/19к про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 07.02.2019 року, що укладений між ним та ФОП Лисенком Анатолієм Петровичем, а також звертає увагу на те, що станом на час звернення до суду ФОП Лисенко Анатолій Петрович припинив свою діяльність, що підтверджує результат безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, заявник до матеріалів заяви додає витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що згідно даних оригіналу витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у графі «Дані про реєстраційні дії» зазначено: Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем за її рішенням 30.12.2016 №24150060005031331. Відтак фізична особа - підприємець Лисенко Анатолій Петрович припинив свою діяльність 30.12.2016 року, до моменту укладення договору 07.02.2019 року.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 150 ГПУ України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються та перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відтак, суд доходить висновку, що форма і зміст заяви про видачу судового наказу не відповідачає вимогам п. 4, 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у поданій заяві не зазначено вимоги заявника і обставини на яких вони грунтуються та не подано документів, якими заявник обгрунтовує обставини на яких грунтуються його вимоги, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна» не підлягає задоволенню.
Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Згідно ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись 12, 147-148, 150, 152-153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити у видачі судового наказу за вимогою про стягнення 3 482,92 грн. заборгованості за договором № 293/кн/19к про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 07.02.2019, з яких: 1706,76 грн. основного боргу, 1706,76 грн. пені, 32,60 грн. інфляційних втрат та 36,81 грн. 3% річних.
2. Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з цих підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі.
Суддя Коссак С.М.