25.06.2020 Справа № 914/923/17
Господарський суд Львівської області у складі судді У.І. Ділай, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком"
про зустрічне забезпечення позову у справі №914/923/17
За позовною заявою: ОСОБА_1 , м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком", м.Львів
про стягнення вартості частини майна та прибутку
Без участі представників сторін
встановив:
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком" про стягнення вартості частини майна та прибутку.
Ухвалою від 10.12.2018 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову - задоволено часково. Вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Рентком" вчиняти дії щодо відчуження: продажу, передачі третім особам або будь-яким чином відчуження, передачі у статутний капітал, передачі у заставу, іпотеку або будь-яким іншим чином забезпечення зобов'язань за рахунок наступного нерухомого майна ТзОВ "Рентком" (ідентифікаційний код 37693601), розташованого за адресою - м. Львів, вул. Гайдучка С., будинок 1, а саме: складські приміщення Е-1, загальною площею 542,7кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 105781346101), прохідна Д-1, загальною площею 7,6кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 105781346101), нежитлове приміщення (складське), загальною площею 651,1кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 105723246101), будівлю літ. Б-1, загальною площею 889кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 105446646101) - до набрання рішенням у даній справі законної сили.
Зазначена ухвала не оскаржена в апеляційному порядку та набрала законної сили 10.12.2018.
15.06.2020 відповідач подав до суду клопотання зустрічне забезпечення позову у справі №914/923/17.
Відповідно до поданого клопотання про зустрічне забезпечення позову ТзОВ "Рентком" просить:
-Застосувати (вжити) заходи зустрічного забезпечення позову та зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) внести на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128) грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 (один мільйон) грн, що дорівнюють сумі можливих заданих ТОВ "Рентком" збитків.
В обґрунтуванні вимоги зазначено таке:
Вимога позивача є матеріальною та направлена на стягнення грошових коштів з відповідача. В свою чергу, у заяві про вжиття заходів щодо забезпечення позову, яку задоволено судом, позивач просив накласти арешт на майно Товариства.
Однак, наклавши арешт на майно товариства судом не було враховано те, що таке майно може використовуватись ТОВ "Рентком" у господарській діяльності товариства, а саме надаватись в оренду третім особам.
Як повідомив відповідач ТОВ "Рентком" зобов'язалось передати третій особі в довгострокову оренду об'єкти нерухомого майна, в тому числі об'єкти нерухомого майна розташовані за адресою: м. Львів, вул. Гайдучка С., 1, на які судом накладено арешт та відповідно отримати дохід від оренди спірного майна.
За твердженням відповідача, оскільки на майно товариства накладено арешт, ТОВ "Рентком" не може надати його третій особі в довгострокову оренду, що фактично створює перешкоди у господарській діяльності юридичної особи та завдає відповідачу значних фінансових збитків в розмірі 1 000 000,00 грн.
Відповідач вважає, що господарський суд, приймаючи ухвалу від 10.12.2018, зазначене не враховував та оцінки даним обставинам не надавав, обмежившись висновком про те, що вимога заявника щодо забезпечення є немайновою та не вираженою в грошовій оцінці, не порушує прав користування нерухомим майном. Відтак відповідач вбачає, що є усі обґрунтовані підстави для застосування заходів щодо зустрічного забезпечення позову.
24.06.2020 від представника позивача до суду надійшли заперечення на клопотання про вжиття зустрічного забезпечення, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні поданого клопотання з огляду на таке.
В ухвалі від 10.12.2018 про забезпечення позову питання вжитття/невжиття зустрічного забезпечення позову вирішувалось судом одночасно з забезпеченням позову. Тому, клопотання відповідача про вжиття зустрічного забезпечення вже було розглянуто. Чинний ГПК не передбачає можливість повторного подання такого клопотання.
Також представник позивача зазначив, що частина доводів відповідача викладена в клопотанні про зустрічне забезпечення позову зводяться до не згоди з мотивацією суду щодо не вжиття зустрічного забезпечення в ухвалі від 10.12.2018. В той же час, відповідач не оскаржував вказану ухвалу в апеляційному порядку. Відтак зазначені доводи не можуть бути підставою для повторного розгляду питання про вжиття заходів зустрічного забезпечення, а могли б бути предметом апеляційного розгляду, якби відповідач скористався свої правом на апеляційне оскарження.
Крім того, представник позивача звернув увагу, що клопотання про зустрічне забезпечення містить неправдиві твердження та помилкові висновки. Так, мотивуючи необхідність зустрічного забезпечення відповідач вказує на те, що судом було накладено арешт на нерухоме майно (неправдиве твердження), що унеможливлює його надання у довгострокову оренду (помилковий висновок). Однак зазначене твердження не відповідає дійсності. Насправді, ухвалою від 10.12.2018 вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Рентком" вчиняти дії щодо відчуження та передачі у забезпечення щодо переліченого нерухомого майна. Така заборона не є арештом, та не позбавляє відповідача можливості здійснювати свою господарську діяльність, в тому числі передавати майно у довгострокову оренду.
Щодо заявленого відповідачем розміру зустрічного забезпечення представник позивача зазначив, що вказаний розмір відповідач обґрунтовує як суму упущеної вигоди, яку б він ймовірно міг отриману у разі передання майна, щодо якого вжиті заходи забезпечення позову, в оренду. Заявляючи про ймовірні збитки у вигляді упущеної вигоди, відповідач не надає суду жодних документів, які б підтверджували як заявлений ним розмір, чи підтверджували, що відповідач має реальні підстави розраховувати на одержання такого доходу без вжитих судом заходів забезпечення позову.
Розглянувши подану заяву, суд прийшов до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно із ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч.3 ст. 137 ГПК України).
У поданому клопотанні відповідач зазначає, що на спірне майно накладено арешт. Натомість згідно із п. 2 резолютивної частини ухвали від 10.12.2018 заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рентком" вчиняти дії щодо відчуження: продажу, передачі третім особам або будь-яким чином відчуження, передачі у статутний капітал, передачі у заставу, іпотеку або будь-яким іншим чином забезпечення зобов'язань.
Господарський суд Львівської області звертає увагу відповідача, що відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії є самостійними та незалежними засобами забезпечення позову.
Відповідно до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.
Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.
Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.
За своєю суттю, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Цей інститут має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
Слід зазначити, що вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна не призводять до зупинення господарської діяльності відповідача та не позбавляють його права користуватися таким майном і використовувати його у своїй господарській діяльності, як і не припиняють такого права; вони спрямовані на зменшення ризику відчуження спірного майна іншим особам, а також на нівелювання ризиків, пов'язаних із вчиненням дій, що можуть вплинути на цілісність і схоронність такого майна.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №904/2351/18.
З урахуванням наведеного доводи відповідача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованими, що є підставою для відмови в зустрічному забезпеченні позову.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 234, 235 ГПК України, суд, -
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Ділай У.І.