вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1480/14
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши скаргу № 17-1/06 від 17.06.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Подільського міжрайонного відділу державного виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Ніко- Тайс», м. Київ
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю
«ПК Трейдсервісгруп», с. Мархалівка
2. Фізичної особи-підприємця Тінкована Дмитра Сергійовича,
м. Одеса
про стягнення 55 336,66 грн.
за участю представників сторін:
від позивача (скаржник): не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від ВДВС: не з'явився.
встановив:
Рішенням господарського суду Київської області від 27.06.2014 у справі № 911/1480/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 позов задоволено повністю, присуджено до солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та Фізичної особи - підприємця Тінкована Дмитра Сергійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 5 000,00 грн. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011, № А-00004139 від 25.05.2011 згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011 та Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011, товар, 361,42 грн. витрат на послуги адвоката та 165,08 грн. судового збору; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Тінкована Дмитра Сергійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 50 336,66 грн. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011, № А-00004139 від 25.05.2011 згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011 та Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011, товар, 3 638,58 грн. витрат на послуги адвоката та 1 661,92 грн. судового збору.
14.07.2014 на виконання рішення господарського суду Київської області від 27.06.2014 у справі № 911/1480/14 видані відповідні накази.
19.06.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла скарга № 17-1/06 від 17.06.2020 (вх. № 137/20) на бездіяльність державного виконавця Подільського міжрайонного відділу державного виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) у виконавчих провадженнях № 51433573 та № 51433812 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 14.07.2014 у справі № 911/1480/14, в якій скаржник просить суд: визнати за період із 12.06.2019 по 17.06.2020 неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського міжрайонного відділу державного виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) у виконавчих провадженнях № 51433573 та № 51433812 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 14.07.2014 у справі № 911/1480/14, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження», зокрема та не обмежуючись статтями 10, 18, 26, 36, 48, 49, 52-54, 61; зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Подільського міжрайонного відділу державного виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 51433573 та № 51433812 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 14.07.2014 у справі № 911/1480/14 із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження», зокрема та не обмежуючись статтями 10, 18, 26, 36, 48, 49, 52-54, 61.
Вказана скарга мотивована тим, що в порушення вимоги Закону України «Про виконавче провадження» відділом ДВС не вжито належних заходів, необхідних для виконання рішення суду боржником.
Частиною 1 ст. 342 ГПК України, передбачено, що скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення розглядаються у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
На підставі витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2020 та ухвали господарського суду від 19.06.2020 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» № 17-1/06 від 17.06.2020 (вх. № 137/20 від 19.06.2020) прийнято до розгляду суддею Христенко О.О., розгляд скарги призначений в судовому засіданні на 26.06.2020 об 11 год. 00 хв.
Представник скаржника в судове засідання 26.06.2020 не з'явився, однак через канцелярію суду від ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» надійшло клопотання (вх. № 12711/20 від 24.06.2020), в якому останній підтримав подану скаргу та просив суд здійснювати її розгляд без участі його повноважного представника.
Представники відповідачів 1, 2 в судове засідання 26.06.2020 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час, місце розгляду скарги повідомлені належним чином, своїм правом на подачу до суду пояснень по суті скарги, яка підлягає розгляду не скористались.
Представник відділу ДВС в судове засідання 26.06.2020 не з'явився, однак на електронну пошту суду Подільським міжрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) надіслано копії матеріалів виконавчих проваджень № 51433573, № 51433812 та лист за вих. № 16082/35-ЗА від 24.06.2020, в якому останній просив суд відмовити в задоволенні скарги в повній мірі та здійснювати її розгляд за відсутності його повноважного представника.
Враховуючи те, що неявка скаржника, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 342 ГПК України), а надання письмових пояснень на скаргу є правом, а не обов'язком учасника процесу, господарський суд вважає, що неявка скаржника, боржників та представника відділу ДВС в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши і перевіривши подані в підтвердження обґрунтування скарги докази, заслухавши пояснення стягувача, судом встановлено.
У відповідності до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження», який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Цим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Згідно з ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
З аналізу вищевказаних норм випливає, що учасник виконавчого провадження має право звернутися до господарського суду з відповідною скаргою тільки на дії чи бездіяльність органів виконавчої служби, вчинені ними під час, у зв'язку та щодо примусового виконання останніми відповідних рішень господарських судів.
Як вбачається з матеріалів скарги, скаржник (ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс») звернувся до господарського суду Київської області зі скаргою № 17-1/06 від 17.06.2020 на бездіяльність Подільського міжрайонного відділу державного виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) при виконанні наказів господарського суду від 14.07.2017 у справі № 911/1480/14.
Предметом скарги є оскарження бездіяльності державного виконавця Подільського міжрайонного відділу державного виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса), обумовленої невиконанням вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо вчинення всіх дій з примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 14.04.2014 у справі № 911/1480/14.
Так, розглядаючи скаргу на дії відділу ДВС, господарським судом встановлено, що 09.06.2016 головним державним виконавцем Котовського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51433812 з виконання наказу господарського суду Київської області від 14.07.2014 у справі № 911/1480/14 про стягнення з Тінкована Д.С. на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» грошової суми у розмірі 55 637,16 грн.
09.06.2016 головним державним виконавцем Котовського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51433573 з виконання наказу господарського суду Київської області від 14.07.2014 у справі № 911/1480/14 про стягнення з Тінкована Д.С. на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» грошової суми у розмірі 5 526,50 грн.
У зв'язку із реорганізацією територіальних органів Міністерства юстиції, 13.01.2020 головним державним виконавцем Подільського міжрайонного відділу державного виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) винесені постанови про прийняття до виконання виконавчі провадження № 51433812 та № 51433573.
Інших постанов, винесених державним виконавцем при здійснені виконавчих дій за період з 12.06.2019 по 17.06.2020, спрямованих на примусове виконання наказів господарського суду Київської області від 14.07.2014 у справі № 911/1480/14 від 14.07.2014 у виконавчих провадженнях № 51433812 та № 51433573 у межах та у спосіб визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону подані матеріали не містять.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За умовами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Згідно приписів ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавчі дії - це заходи примусового виконання, перелік яких міститься в ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частинами 4-5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку відкритому у порядку, визначеному статтею 35 1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
- здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
- отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком тощо.
Як передбачено ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Як передбачено частинами 2, 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Крім того, ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.
Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п. 11 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту України №512/5 від 02.04.2012, перевірка інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи або здійснення опису та арешту майна на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на територію вчинення таких дій, за дорученням державного виконавця.
Представник відділу ДВС в судове засідання 26.06.2020 не з'явився, однак на електронну пошту суду Подільським міжрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) надіслано копії матеріалів виконавчих проваджень № 51433573, № 51433812 та лист за вих. № 16082/35-ЗА від 24.06.2020, в якому останній просив суд відмовити в задоволенні скарги в повній мірі та здійснювати її розгляд за відсутності його повноважного представника.
Відділ ДВС заперечував проти доводів скаржника, вказував на вжиття заходів спрямованих на належне виконання наказів господарського суду у справі № 911/1480/14 та виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» та надав копії матеріалів виконавчих проваджень № 51433573, № 51433812, які містять:
відповідь Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за № 1015-05/1-5093 від 01.07.2019 на запит державного виконавця за № 14128/30-35/8 від 14.06.2019;
відповіді АТ «Українська залізниця» за № 72/2301, № 72/2297 від 05.07.2019 на запити виконавця за № 14117/30-35-8 від 14.06.2019 та № 7480/45/10-19 від 02.07.2019;
відповіді Управління Держпраці у Миколаївській області № 09/3370 від 22.07.2019 на лист державного виконавця за № 5389/3/5.2-ДП-19 від 01.07.2019, відповіді Управління Держпраці Львівської області № 7001/2/09-10 від 05.07.2019, Черкаської області від 05.07.2019, Тернопільської області від 17.07.2019, Луганської області № 01-15/2362 від 11.07.2019, Київської області № 11/3/19/10843 від 10.07.2019, Чернівецької області № 2095/1/09-2/19 від 15.07.2019, Запорізької області від 12.07.2019 № 08/02.6-18/6285, Закарпатської області від 05.07.2019 № 07-07/2703, Донецької області № 11-14-6/5322/19 від 09.07.2019, Волинської області № 2130/01-06 від 09.07.2019, Рівненської області № 01-12/3309 від 02.07.2019, Херсонської області № 01-02/4696 від 04.04.2019, Харківської області № 27/9936/05-20 від 10.07.2019, Івано-Франківської області № 07-21/15-10/4458 від 04.07.2019, Кіровоградської області від 04.07.2019 № 01-20-09/3750-19, на запит виконавця № 14136/30-35/8 від 14.06.2019;
відповідь Державної служби України з безпеки на транспорті на запит виконавця № 14134/30-35 від 14.06.2019;
відповідь Державної авіаційної служби України на запит виконавця від 14.06.2019 за № 12128/30-35/8;
відповідь Головного управління статистки в Одеській області на запит державного виконавця за № 14124/30-358 від 14.06.2019;
відповідь Міністерства інфраструктури України на запит державного виконавця за № 14117/30-35/8 від 14.06.2019;
відповідь ДП «Держреєстри України» за № 589 від 03.07.2019 на запит державного виконавця від 14.06.2019 за № 14123/30-33/8;
відповідь Головного управління Держпродспоживслуби в Одеській області на запит виконавця від 14.06.2019 № 14115/30-35/8;
відповідь ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» за № 708/11-11 від 09.07.2019 на запит виконавця від 14.06.2019 за № 14126/30-35/8;
відповідь Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.07.2019 за № 10/01/16460 на запит виконавця від 14.06.2019 за № 14133/30-35/8;
відповідь ДП «Український інститут інтелектуальної власності» за № 2927/2019 від 08.07.2019 на запит виконавця від 14.06.2019 № 14132;
відповіді Державної фіскальної служи та Пенсійного фонду України, на запити державного виконавця від 14.06.2019, а також інформаційна довідка з ІС ДП «НАІС» від 24.06.2020.
Таким чином, заперечуючи проти доводів скарги, державний виконавець у своїх запереченнях доводить перед судом, що на виконання вимог ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» із відповідною періодичністю, вживав достатньо заходів з метою встановлення майна боржника та звернення на нього стягнення, на підтвердження чого надав для долучення до справи в якості доданих до пояснень копії запитів державного виконавця з відповідями державних органів та установ.
З матеріалів виконавчих проваджень № 51433573, № 51433812 вбачається, що державним виконавцем дійсно здійснюються заходи спрямовані на виконання наказів господарського суду Київської області від 14.07.2014 у справі № 911/1480/14, однак з порушенням періодичності, визначеної у ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», за якою перевірка майнового стану боржника проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника та не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
З поданих відділом ДВС доказів, зокрема запитів державного виконавця, зроблених з метою перевірки інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи тощо вбачається, що такі запити направленні останнім до відповідних органів в період: червень - липень 2017. Інших відомостей, які дають змогу встановити суду періодичність здійснення державним виконавцем перевірки майнового стану боржника за період з серпня по теперішній час матеріали справи не містять.
Таким чином, враховуючи надання відділом ДВС доказів здійснення ним перевірки інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи тощо за період з 12.06.2019 по 02.07.2019, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» № 17-1/06 від 17.06.2020 (вх. № 137/20) на бездіяльність державного виконавця Подільського міжрайонного відділу державного виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) у зазначений період.
Поруч з цим, суд з урахуванням визначеної Законом періодичності перевірки майнового стану та покладеного обов'язку на вчинення таких дій державного виконавця (один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника) вважає, що державним виконавцем, в період з 03.10.2019 по 17.06.2020, в порушення вимоги Закону України «Про виконавче провадження» не вжито належних заходів, необхідних для виконання рішення суду.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги приписи норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» № 17-1/06 від 17.06.2020 (вх. № 137/20) на бездіяльність державного виконавця Подільського міжрайонного відділу державного виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса), котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій в період 03.10.2019 - 17.06.2020, із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі викладеного, керуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1-3, 18, 129, 339 - 345 ГПК України, господарський суд, -
постановив:
1. Скаргу № 17-1/06 від 17.06.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Подільського міжрайонного відділу державного виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) задовольнити частково.
2. Визнати за період з 03.10.2019 по 17.06.2020 неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського міжрайонного відділу державного виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) у виконавчих провадженнях № 51433573 та № 51433812 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 14.07.2014 у справі № 911/1480/14, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження».
3. Зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Подільського міжрайонного відділу державного виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 51433573 та № 51433812 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 14.07.2014 у справі № 911/1480/14 із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження».
4. В іншій частині скарги № 17-1/06 від 17.06.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Подільського міжрайонного відділу державного виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) відмовити у задоволенні.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали - 26.06.2020.
Суддя О.О. Христенко