вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" червня 2020 р. Справа № 911/485/20
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макотрейдінг»
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Київської митниці ДФС
про визнання укладеним додаткового договору
за участю представників
позивача: Мещеряков М.В. - адвокат, ордер серії ВВ № 1003813 від 07.04.2020;
відповідача: Матвійчук А.О. - предст. за дов. від 29.05.2020 № 2;
третьої особи: не з'явився.
До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Макотрейдінг» (далі - позивач, ТОВ «Макотрейдінг) з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - відповідач, Регіональне відділення), в якому просить суд визнати укладеним додатковий договір про продовження договору оренди № 1813 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 12.04.2016 на 2 роки та 11 місяців на тих самих умовах в редакції, яка викладена у прохальній частині позовної заяви.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 12.04.2016 між ТОВ «Макотрейдінг», як орендарем, та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (правонаступник - РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях), як орендодавцем укладено договір оренди № 1813 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, на підставі якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 8,4 м2, розміщене на першому поверсі функціонального будинку митниці за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», яке обліковується на балансі Державної фіскальної служби України та перебуває в оперативному управлінні (користуванні) Київської митниці ДФС. Позивач вказує, що термін оренди за вказаним договором становив з 12.04.2016 по 12.03.2019.
За словами позивача, протягом терміну дії договору орендар належним чином виконував свої обов'язки. Після 12.03.2019 орендар продовжив користуватись майном, сплачувати за нього орендну плату. Будь-яких заперечень у поновленні договору на новий строк Регіональним відділенням на адресу ТОВ «Макотрейдінг» не направлялось, уповноваженій особі позивача не вручалось.
Позивач стверджує, що 10.12.2019 орендар направив на адресу орендодавця лист б/н з проханням підписати додатковий договір про продовження договору оренди № 1813 від 12.04.2016 на той самий строк на тих самих умовах, до якого долучив проект додаткового договору, підписаний ТОВ «Макотрейдінг» у чотирьох примірниках.
Однак, як твердить позивач, відповідач ухилився від підписання додаткової угоди, що фіксує продовження договору оренди, що і стало підставами пред'явлення цього позову.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 30.03.2020. На підставі вказаної ухвали залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Київську митницю ДФС (далі - третя особа).
Ухвалою суду від 18.03.2020 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання призначене на 30.03.2020 не відбудеться. Про дату, час і місце розгляду справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні учасників справи вирішено повідомити ухвалою суду.
Через канцелярію суду 30.03.2020 від третьої особи надійшли пояснення третьої особи щодо позову № 7.8-10/1199 від 23.03.2020, у за змістом яких митниця не погоджується з позовом та заперечує проти нього.
Мотивуючи свої заперечення, третя особа звертає увагу на те, що умовами договору передбачено, що продовження строку дії договору оформляється додатковим договором при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди. Таким органом є Державна фіскальна служба України.
За твердженнями третьої особи, ДФС повідомила орендодавця, що зазначене орендоване приміщення після закінчення терміну договору планується використовувати Київською митницею ДФС для виконання покладених на неї повноважень, а тому ДФС не надає дозволу на продовження строку дії договору оренди. Також орендодавець повідомляв орендаря, ДФС та Київську митницю ДФС, що договір не буде пролонговано та припинення у зв'язку з цим договору оренди.
У зв'язку з цим, митниця вважає, що відповідач повинен був скласти та надати на підпис Київській митниці ДФС не пізніше 15.03.2019 акт прийому-передачі про повернення майна та в цей же термін звільнити орендоване приміщення.
Через канцелярію суду 30.03.2020 від Регіонального відділення надійшов відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позову з тих підстав, що орендодавець повідомляв орендаря про наявність заперечень органу, уповноваженого на управління державним майном, та, у зв'язку з цим про припинення договору оренди і необхідність повернення майна орендодавцю, що, за твердженнями відповідача, підтверджується долученими до відзиву копіями відповідних листів.
Через канцелярію суду 14.04.2020 позивач подав відповідь на відзив та відповідь на пояснення третьої особи щодо позову, у яких заперечує належність як доказів, наданих відповідачем копій листів на підтвердження обставин повідомлення орендодавця про припинення терміну дії договору оренди.
Крім того позивач зауважив, що всупереч положенням ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ДФС, як орган, що діє від імені власника орендованого майна, письмово не повідомляв орендаря за три місяці до закінчення терміну договору про свій намір використовувати зазначене майно для власних потреб, так само цього не було зроблено і балансоутримувачем.
Також позивач вважає, що відзив Регіонального відділення на позовну заяву підписано неуповноваженою особою - представником за довіреністю Ж. Шлейченко. При цьому, як вказує позивач, серед додатків до відзиву не міститься довіреність, яка підтверджує повноваження Ж. Шлейченко на підписання цієї заяви по суті. Крім того, в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні дані про адвокатів із прізвищем Шлейченко.
Відповідно до змісту ч. ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 3 ст. 60 зазначеного Кодексу повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема: довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відзив Регіонального відділення підписано представником за довіреністю Ж. Шлейченко. До відзиву долучено копію довіреності № 3 від 03.01.2020, підписану в.о. начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях В. Гудзь, якою уповноважено Шлейченко Жанну Василівну - головного спеціаліста відділу претензійно-правової роботи управління претензійно-правової роботи, на представництво інтересів Регіонального відділення, у тому числі в господарських судах.
На підставі викладеного, наведені у відповіді на відзив доводи позивача про те, що відзив підписано неуповноваженою особою, є необґрунтованими.
Ухвалою суду від 29.04.2020 підготовче засідання призначено на 15.05.2020.
На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 15.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.06.2020.
Ухвалою суду від 01.06.2020 розгляд по суті відкладено на 22.06.2020.
Ухвалою суду від 22.06.2020 заяву Київської митниці Держмитслужби № 7.8-10/1200 від 23.03.2020 про заміну сторони правонаступником задоволено. Замінено третю особу у справі № 911/485/20 - Київську митницю ДФС України на її правонаступника - Київську митницю Держмитслужби.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів. Представники сторін виступили з заключним словом, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
22.06.2020, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (правонаступник - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, орендодавець) та ТОВ «Макотрейдінг» (орендар) 12.04.2016 укладено договір оренди № 1813 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - договір № 1813).
Пунктом 1.1. договору № 1813 визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення, реєстровий номер за ЄРОДВ 38516786.16.АААЖАК622 (далі - майно), загальною площею 8,4 м2, розміщене на першому поверсі функціонального будинку митниці за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», яке обліковується на балансі Державної фіскальної служби та перебуває в оперативному управлінні (користуванні) Київської митниці ДФС, код ЄДРПОУ 39470947 (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.10.2015 і становить за незалежною оцінкою 142500,00 грн без врахування ПДВ.
Майно передається в оренду з метою надання послуг митного брокера (п. 1.2. договору № 1813).
Відповідно до п. 2.2. договору № 1813 передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.
За умовами п. 2.4. договору № 1813 обов'язок щодо складання акта приймання-передачі при укладенні договору покладається на орендодавця, а при поверненні майна з користування - на орендаря.
У разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язується повернути орендодавцеві або підприємству/товариству, вказаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (п. 5.10. договору № 1813).
Пунктом 10.1. договору № 1813 обумовлено, що цей договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 12.04.2016 до 12.03.2019 включно.
Згідно з п. 10.3. договору № 1813 зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
Відповідно до п. 10.4. договору № 1813 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.
За умовами п. 10.6. договору № 1813 чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження (п. 10.9. договору № 1813).
Відповідно до пункту 10.10. договору № 1813 майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого майна, який підписується балансоутримувачем та орендарем. Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення приміщення покладається на орендаря.
Як зазначено в п. 11 договору № 1813, балансоутримувачем майна є Київська митниця ДФС.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області 12.04.2016 було передано ТОВ «Макотрейдінг» в строкове платне користування майно - нежитлове приміщення загальною площею 8,4 м2, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», яке обліковується на балансі Державної фіскальної служби та перебуває в оперативному управлінні (користуванні) Київської митниці ДФС, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаного Регіональним відділенням ФДМ України по Київській області, ТОВ «Макотрейдінг» та Київською митницею ДФС, копію якого долучено до позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2019 ТОВ «Макотрейдінг» направлено на адресу Регіонального відділення лист б/н від 10.12.2019, у якому зазначено, що оскільки ТОВ «Макотрейдінг» продовжило користуватись майном після закінчення строку договору № 1813, а Регіональне відділення протягом одного місяця з цього приводу не висловлювало свої заперечення, договір в силу закону вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах. У зв'язку з цим ТОВ «Макотрейдінг» направило на адресу Регіонального відділення підписаний зі сторони орендаря додатковий договір про продовження договору оренди № 1813 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 12.04.2016 на той самий строк на тих самих умовах у чотирьох примірниках.
Як стверджує позивач, з огляду на те, що відповідач ухилився від підписання вказаної додаткової угоди про продовження терміну дії договору № 1813, ТОВ «Макотрейдінг» звернулось до суду з позовом, у якому просить суд визнати укладеним додатковий договір про продовження договору оренди № 1813 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 12.04.2016 на 2 роки та 11 місяців на тих самих умовах в наступній редакції:
«Додатковий договір
про продовження Договору оренди № 1813 індивідуально визначеного (нерухомого) майна,
що належить до державної власності, від 12.04.2016
м. Київ «___»_______ 2019 року
Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, в подальшому - Орендодавець, в особі ____________, який діє на підставі ____________ з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Макотрейдінг», в подальшому - Орендар, в особі директора Охват Владислави Юріївни, яка діє на підставі Статуту, з іншої сторони, уклали цей Додатковий договір про наступне:
1. Продовжити строк дії Договору оренди № 1813 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 12.04.2016 на той самий строк - 2 роки та 11 місяців і на тих самих умовах.
2. Інші умови Договору оренди № 1813 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 12.04.2016 залишаються незмінними.
Реквізити та підписи Сторін:
Орендодавець: Орендар:
Регіональне відділення Фонду державного Товариство з обмеженою відповідальністю
майна України по Київській, Черкаській та «Макотрейдінг»
Чернігівській областях
Ідентифікаційний код юридичної особи: Ідентифікаційний код юридичної особи:
43173325 39161565
Місцезнаходження: 03039, м. Київ, Місцезнаходження: 02160, м. Київ,
пр. Голосіївський, буд. 50 пр. Воз'єднання, буд. 19, оф. 110
р/р НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен банк
Аваль»
МФО 380805
__________________________ ______________ В.Ю. Охват».
В свою чергу відповідач і третя особа, заперечуючи проти позову, зазначали, що на виконання своїх повноважень та з метою забезпечення дотримання умов договору, Регіональне відділення ФДМ України по Київській області звернулося листом № 45-08-6263 від 06.12.2018 до органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди (Державної фіскальної служби) з проханням надати свої висновки щодо можливості продовження терміну дії договору.
Суд встановив, що листом № 547/5/99-99-03-05-02-16 від 10.01.2019 Державна фіскальна служба повідомила Регіональне відділення про відсутність наміру продовжувати термін дії договору оренди № 1813 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 12.04.2016, у зв'язку з необхідністю використовувати дане приміщення Київською митницею ДФС для виконання покладених на неї повноважень.
Листами від 31.01.2019 № 50-08-535 та від 15.03.2019 № 50-08-1316 Регіональне відділення повідомляло ТОВ «Макотрейдінг» про припинення строку дії договору у відповідності до пункту 10.4. договору № 1813.
Лист Регіонального відділення від 15.03.2019 № 50-08-1316 щодо припинення терміну дії договору оренди був отриманий орендарем 20.03.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 03039 1397939 0, копія якого міститься у матеріалах справи.
Разом з тим, Київською митницею ДФС було надіслано на адресу ТОВ «Макотрейдінг» лист № 2801/3/10-70-03-47 від 11.03.2019 щодо припинення терміну дії договору оренди, відповідно до якого митниця повідомляла орендаря про те, що дія договору оренди № 1813 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 12.04.2016 не буде пролонгована, у зв'язку з чим орендар повинен скласти та надати на підпис 12.03.2019 Київській митниці ДФС акт прийому-передачі про повернення майна та звільнити приміщення не пізніше 13.03.2019.
Також Київською митницею ДФС було надіслано на адресу Регіонального відділення ФДМ України по Київській області лист № 3200/3/10-70-03-47 від 19.03.2019 щодо припинення терміну дії договору оренди, відповідно до якого митниця просила Регіональне відділення, як сторону договору, вжити заходи щодо врегулювання договірних відносин з орендарем у відповідності з умовами договору.
Листом № 50-08-2268 від 16.05.2019 Регіональне відділення зверталось до відповідача з вимогою про негайне повернення орендованого державного майна відповідно до вимог пунктів 10.9. та 10.10. договору № 1813. Даний лист відповідачем отримано 20.05.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 03039 1397823 7, копія якого наявна у матеріалах справи.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У частині 1 ст. 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім того ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Особливості регулювання відносин, пов'язаних з орендою державного і комунального майна визначені, зокрема Законом України «Про оренду державного і комунального майна» № 2269-ХІІ (далі - Закон № 2269-ХІІ), яким визначені умови укладення, особливості зміни, припинення і поновлення договору оренди державного і комунального майна, а також Законом України «Про управління об'єктами державної власності».
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону № 2269-ХІІ після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Частиною 1 ст. 4, ст. 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» передбачено, що Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління державним майном, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань надають орендодавцям об'єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» Державна фіскальна служба України, у даному випадку, як уповноважений орган управління надає орендодавцям об'єктів держаної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.
Виходячи з наведених положень, Регіональне відділення вирішує питання щодо продовження дії договору оренди на новий термін на власний розсуд та за погодженням із органом управління.
Як встановлено судом, Державна фіскальна служба України, як уповноважений орган по управлінню державним майном, яке є предметом договору № 1813, не надала дозволу на продовження строку дії вказаного договору (лист № 547/5/99-99-03-05-02-16 від 10.01.2019).
В розумінні імперативної норми ч. 3 ст. 17 Закону № 2269-ХІІ, вказана позиція органу, уповноваженого управляти державним майном, як органу, що безпосередньо реалізує державну політику в управління об'єктами державної власності, є обов'язковою для врахування.
Статтею 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» чітко унормовано, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Фонд державного майна України», Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності.
Відповідно до п. 5.3 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 за № 678, та Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, затвердженого головою Фонду державного майна України від 12.07.2012, регіональне відділення виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло у процесі приватизації (корпоратизації) до статутного капіталу господарських товариств, що перебувають у державній власності.
Таким чином суд приходить до висновку, що Регіональне відділення діє виключно на підставах та в межах повноважень, визначених законодавчими актами та зазначеними вище Положеннями, що позбавляє Регіональне відділення будь-яких правових підстав на продовження терміну дії спірного договору, без урахування позиції Державної фіскальної служби України.
Суд наголошує, що цивільні відносини засновуються на юридичній рівності та вільному волевиявленні їх учасників (ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 2269-ХІІ у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо продовження терміну дії договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Судом встановлено, що сторона договору № 1813 - Регіональне відділення, в межах місячного строку після закінчення терміну дії договору № 1813 повідомила про припинення дії договору (від 15.03.2019 № 50-08-1316), а отже договір № 1813 припинився у зв'язку із закінченням строку його дії.
Під час розгляду справи по суті представник позивача заперечував факт отримання ТОВ «Макотрейдінг» від Регіонального відділення листів про припинення договору № 1813, зокрема зауважуючи, що надана відповідачем копія рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення № 0303913979390 не підтверджує, що у поштовому відправленні знаходився лист Регіонального відділення від 15.03.2019 № 50-08-1316.
В даному випадку судом враховано, що статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).
Суд встановив, що на вказаному рекомендованому повідомленні міститься відмітка про отримання представником ТОВ «Макотрейдінг» поштового відправлення № 0303913979390, на якому також наявні реквізити листа Регіонального відділення щодо припинення договору № 1813 - «№ 50-08-1316 дог. № 1813». При цьому позивачем жодним чином не доведено та не надано доказів, що вказане поштове відправлення містило іншу кореспонденцію, аніж лист Регіонального відділення від 15.03.2019 № 50-08-1316.
Суд також зауважує, що за умовами п. 10.4. договору № 1813, який в силу ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, право користування державним нерухомим майном, яке є предметом цього договору, може бути продовжено за умови оформлення (укладення) додаткового договору, який є невід'ємною частиною договору, при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.
Частиною 2 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить ч. 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ.
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що Регіональним відділенням (орендодавцем) повідомлено ТОВ «Макотрейдінг» (орендаря) про припинення дії договору № 1813, а також відсутність дозволу органу, уповноваженого управляти державним майном, на продовження договору № 1813, вимоги позивача щодо визнання укладеним додаткового договору до договору оренди від 12.04.2016 № 1813 нерухомого майна, що належить до державної власності, між Регіональним відділенням та ТОВ «Макотрейдінг» в редакції, запропонованій позивачем, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Беручи до уваги викладене вище, наявність передбачених законом підстав для задоволення позову не була доведена суду у встановленому порядку, відтак суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову.
Судові витрати, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено 26.06.2020.
Суддя О.В. Щоткін