ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/51412.10.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Ойл-ЛК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоекспорт комплект"
про стягнення 267 484,63 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача: Омельченко Д.В.- довіреність №1 від 26.05.2009 року;
від відповідача: не з»явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Ойл-ЛК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоекспорт комплект" про стягнення 267 484,63 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором № 12/2006 від 03.04.2006 р. не повністю сплатив орендну плату обладнання, заборгувавши позивачу 1 548,00 грн.
З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 1 548,00 грн. - боргу, 164,92 грн. - пені, 1 651,20 грн. -за неправомірне користування обладнанням, 264 117,51 грн. -збитків, а також понесені ним по справі судові витрати -2 674, 84 грн. -державного мита, 312, 50 грн. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10 000, 00 грн. -витрат на послуги адвоката.
12.10.2009 представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1 548,00 грн. - боргу, 164,92 грн. -пені, 2 476,80 грн. -за неправомірне користування обладнанням, 263 924,79 грн. -збитків, зобов'язати відповідача повернути позивачу обладнання отримане згідно акту приймання-передачі обладнання № 1 від 03.04.2009, а також стягнути понесені ним по справі судові витрати -2 681, 85 грн. -державного мита, 312, 50 грн. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10 000, 00 грн. -витрат на послуги адвоката.
Ухвалою суду від 08.07.09 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.09.2009.
03.09.2009 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвалою суду розгляд справи було відкладено до 24.09.2009 у відповідності до вимог ст.77 ГПК України.
24.09.2009 року представник відповідача повторно у судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 12.10.2009.
12.10.2009 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.10.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
03 квітня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди обладнання № 12/2006 (надалі - Договір), згідно умов якого позивач в порядку та на умовах визначених Договором зобов'язався передати відповідачу, а відповідач прийняти у строкове платне користування обладнання для обслуговування пункту експрес-заміни мастил (надалі - обладнання).
03.04.2006 року на виконання умов Договору позивач згідно Додатком №1 до Договору та згідно Акту прийому-передачі обладнання № 1 передав відповідачу у строкове (30 місяців) платне користування Обладнання.
Відповідно до п. 5.1. Договору орендна плата встановлюється у розмірі згідно Додатків до Договору та підлягає сплаті відповідно до рахунків-фактур, які щоквартально направляються відповідачу, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідачем відповідного рахунку-фактури.
Судом встановлено, що відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату згідно з наступними виставленими рахунками-фактурами: № ТО-0001302 від 26.06.2007 року на 309,60 (Триста дев'ять грн. 60 коп.) гривень; № ТО-0002987 від 27.12.2007 року на 309,60 (Триста дев'ять грн. 60 коп.) гривень; № ТО-0000677 від 28.03.2008 року на 309,60 (Триста дев'ять грн. 60 коп.) гривень; № ТО-0001355 від 27.06.2008 року на 309,60 (Триста дев'ять грн. 60 коп.) гривень; № ТО-0001984 від 30.09.2008 року на 309,60 (Триста дев'ять грн. 60 коп.) гривень.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання, покладені на нього Договором про тимчасову фінансову допомогу, в повному обсязі.
Разом з тим, відповідач повідомлені позивачем обставини справи у встановленому законом порядку не спростував, заявлений розмір позовних вимог не оспорив.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 6 ст. 283 ГК України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно з ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Статтею 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 548,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідач припустився прострочення оплати за оренду обладнання, а тому позивач, на підставі п. 9.2 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 164,92 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 9.2 Договору передбачено, що за прострочення строків оплати орендної плати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 164,92 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Крім того, строк на який було передано обладнання в оренду відповідачу закінчився 03.10.2008 року, згідно п. 8.1. Договору відповідач зобов'язався передати позивачу обладнання у 5-ти денний термін з дня закінчення вказаного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Враховуючи викладене, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 2476,80 грн. пені за користування обладнанням за час прострочення. А обладнання отримане відповідачем згідно Акту приймання-передачі обладнання № 1 від 03.04.2009 підлягає поверненню позивачу.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 263 924,79 грн. -збитків не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не доведена та обставина, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивачеві завдані збитки у розмірі 263 924,79 грн., а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у зазначеному розмірі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з оплатою адвокатських послуг в розмірі 10 000,00 грн.
27.05.2009 р. між позивачем та Омельченко Д.В. укладено Договір про надання адвокатських послуг (далі -Договір), відповідно до п. 1.1. якого адвокат прийняв на себе доручення позивача про надання останньому адвокатських послуг, а позивач зобов'язався оплатити зазначені послуги.
Відповідно до п. 4.1. Договору вартість послуг становить 10 000,00 грн. Вартість послуг за цим Договором здійснюється позивачем протягом 180 банківських днів з моменту підписання сторонами даного Договору (п. 4.2 Договору).
У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З матеріалів справи вбачається, позивачем не надано суду жодного доказу, який би свідчив про оплату послуг адвоката у визначеному Договором розмірі та порядку.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 000,00 грн. витрат за надані адвокатські послуги є необґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита затвердженої наказом ГДПІ України № 15 від 22.04.93 з позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.
Пп. а п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" встановлено, що розмір державного мита із заяв не майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив 2 681, 85 грн. державного мита, тоді як необхідно було сплатити 2 766, 14 грн. Враховуючи те, що позивач подав заяву про уточнення позовних, якою збільшив розмір позовних, не доплативши державне мито у розмірі 84, 25 грн., вказана сума підлягає стягненню в доход державного бюджету з позивача.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоекспорт комплект" (01130, м. Київ, вул. Первомайського, буд. 11, код ЄДРПОУ 31925545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Ойл-ЛК" (юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 44, факт. адреса: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 68, оф. 416., код ЄДРПОУ 33787945) -1 548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) грн. 00 коп. -боргу, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 92 коп. -пені, 2 476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 80 коп. - пені за користування обладнанням за час прострочення, 102 (сто дві) грн. 00 коп. -державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоекспорт комплект" (01130, м. Київ, вул. Первомайського, буд. 11, код ЄДРПОУ 31925545) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Техно-Ойл-ЛК" (юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 44, факт. адреса: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 68, оф. 416., код ЄДРПОУ 33787945) обладнання отримане згідно акту приймання-передачі обладнання № 1 від 03.04.2009
4.В іншій частині позовних вимог відмовити.
5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Ойл-ЛК" (юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 44, факт. адреса: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 68, оф. 416., код ЄДРПОУ 33787945) 84 (вісімдесят чотири) грн. 25 коп. - державного мита в доход державного бюджету.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя М.М. Якименко
Дата підписання рішення: 30.11.2009р.