Справа № 909/492/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
про відкриття провадження у справі
25.06.2020 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Керівника Коломийської місцевої прокуратури, вул. Лесі Українки 47, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200 в інтересах держави в особі Стецівської сільської ради Снятинського району вул. Незалежності 1, с. Стецева, Снятинського району, Івано-Франківська область,78333
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФІНІТІ ЕКО ЕНЕРДЖІ" вул. Шевченка 87, с. Попельники, Снятинський район, Івано-Франківська область,78356
про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 52629грн., розірвання договору оренди землі, зобов'язання повернути земельну ділянку
Керівник Коломийської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Стецівської сільської ради Снятинського району до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФІНІТІ ЕКО ЕНЕРДЖІ" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 52629грн., розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку.
16.06.2020, Господарським судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу якою позовну заяву залишено без руху та зобов'язано позивача протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.
24.06.2020, через канцелярію суду, надійшла заява прокурора про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 7673/20).
Суд встановив, що позивач усунув недоліки позовної заяви.
Правові підстави представництва прокурором в суді законних інтересів держави.
31 травня 2019 року Стецівською сільською радою з ТзОВ «ІНФІНІТІ ЕКО ЕНЕРДЖІ» укладено договір оренди земельної ділянки площею 10,00 га., для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована в селі Стецева урочище «Горби».
31 травня 2019 року між Стецівською сільською радою та ТзОВ «ІНФІНІТІ ЕКО ЕНЕРДЖІ» складено акт передачі-прийому земельної ділянки в оренду на 49 років.
За період з 01.10.2019 по 01.06.2020 ТзОВ «ІНФІНІТІ ЕКО ЕНЕРДЖІ» умови договору (в частині сплати орендної плати) не виконало, у зв'язку з чим до бюджету Стецівської сільської ради не надійшла значна сума коштів в розмірі 51310 грн, що в свою чергу породжує неможливість забезпечення подальшого соціально-економічного розвитку села та перешкоджає виконанню, покладених на орган місцевого самоврядування завдань і є порушенням інтересів держави у бюджетній та земельній сферах.
При цьому, як стверджує прокурор, посадові особи Стецівської сільської ради належним чином не виконують надані їм повноваження, за вказаний період часу не вживають заходи до стягнення вказаної суми боргу (претензії не направлялись, з позовними вимогами до суду не звертались), у зв'язку з чим до бюджету не надходять значні суми коштів за оренду землі.
Тривале невжиття заходів позовного характеру, направлених на забезпечення використання земельних ділянок відповідно до вимог чинного законодавства, як основного багатства, що перебуває під особливою охороною держави, недопущення неправомірного використання земельних ділянок та набуття прав на них обумовлює необхідність захисту інтересів держави прокурором.
З огляду на це Коломийська місцева прокуратура вбачає підстави для звернення до суду на захист інтересів держави ( в особі Стецівської сільської ради) в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 131-1 Конституції України закріплено, що організація і порядок діяльності прокуратури визначається законом.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Частиною 3 вказаної статті Закону передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Підставою для звернення до суду із позовом є виявлений прокуратурою факт неналежного здійснення своїх повноважень посадовими особами Стецівської сільської ради, що виражається у бездіяльності та не зверненні до суду для відновлення порушених інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Враховуючи, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах», означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13, 143 Конституції України може бути орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Незважаючи на наявні порушення, зокрема ненадходження до сільського бюджету значних сум коштів від оренди об'єктів комунальної власності територіальної громади села Стецева, Стецівською сільською радою заходів щодо стягнення наявної суми заборгованості, а також заходів щодо розірвання договору оренди самостійно не вжито, що свідчить про їхню бездіяльність.
Порушення інтересів держави у даному випадку полягають як у систематичному ненадходженні до місцевого бюджету коштів за використання земельної ділянки, так і у невжитті належних та достатніх заходів по стягненню заборгованості по орендній платі за землю та розірванні договору оренди землі із боку орендодавця - Стецівської сільської ради Снятинського району.
Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/17 та від 25 вересня 2018 року у справі №822/238/15.
В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.
Дана правова позиція висвітлена у постанові Верховного суду України від 08 лютою 2019 року по справі № 915/20/18. При цьому Верховний суд стверджує, що органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Стецівська сільська рада є саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор звернувся з позовом до суду саме в інтересах сільської ради, оскільки порушені безпосередньо інтереси територіальної громади села Стецева Снятинського району.
В обґрунтування пред'явлення позову в інтересах держави, зокрема в особі Стецівської сільської ради прокурор, зокрема, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Згідно ч.2 ст.6 вказаного закону територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об'єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Стаття 1 Закону передбачає, що районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.
Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України, ч. З ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно ( в тому числі земельні ділянки), доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Також, згідно статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Крім вказаного, у відповідності до постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 року по справі № 903/129/18 сам факт не звернення до суду, органу, що наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави, свідчить про те, що такий орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження.
Враховуючи, що Стецівською сільською радою належних заходів щодо повернення ТзОВ «ІНФІНІТІ ЕКО ЕНЕРДЖІ» боргу по сплаті орендної плати та розірвання договору оренди землі не вжито, у Коломийської місцевої прокуратури наявні підстави для представництва інтересів вказаного органу місцевого самоврядування у суді.
Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Таким чином, законність надання її у використання, у тому числі, передача в оренду, безперечно становить інтерес держави.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
У статті 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Подання Коломийською місцевою прокуратурою позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні законодавства України при використанні земель комунальної власності.
Твердження про те, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» та дотримання «справедливої рівноваги» у контексті законності втручання у майнові права, захищені ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, висловлені Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 5 липня 2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 4 вересня 2001 року, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 6 листопада 2008 року, «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року.
Вказані висновки, також, знайшли своє відображення у правових позиціях Верховного Суд України у справах № 6-92цс13, № 6-2902цс15.
Таким чином, дотримання чинного законодавства під час розпорядження комунальним майном становить державний інтерес, який підлягає захисту в першу чергу тим органом до компетенції якого віднесено захист державних інтересів, отже, Коломийською місцевою прокуратурою встановлено причини та достатні підстави для представництва в суді інтересів держави, оскільки орган місцевого самоврядування - Стецівська сільська рада впродовж тривалого часу не забезпечує стягнення з відповідача належних сільській раді грошових коштів, що в свою чергу породжує неможливість забезпечення подальшого соціально-економічного розвитку села та перешкоджає виконанню, покладених на орган місцевого самоврядування завдань і є порушенням інтересів держави у бюджетній та земельній сферах.
Позовна заява Керівника Коломийської місцевої прокуратури подана з урахуванням вимог ст. 162, 164, 172 ГПК України, а тому, відповідно до ст. 176 ГПК України, слід прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження чи позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 3 ст. 12 ГПК України). Вказане положення кореспондується з приписами ч. 1 ст. 247 ГПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи приписи ст. 12, 247 ГПК України, з огляду на ціну позову, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, суд зробив висновок про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 252 ГПК України). Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України).
Враховуючи викладене, при відкритті провадження у справі суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд зауважує, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження, якщо судове засідання не проводиться, починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 252 ГПК України). Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
Керуючись ст. 12, 31, 176, 233, 234, 235, 247, 248, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
3. Відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали в передбаченому ст. 251 ГПК України порядку надіслати Господарському суду Івано-Франківської області відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову; копію відзиву та доданих до нього документів у встановлений строк надіслати учасникам справи.
4. Позивачу відповідно до ст. 251 ГПК України надіслати суду відповідь на відзив (за наявності) протягом 5 днів з дня його отримання, у встановлений строк надіслати учасникам справи.
5. Запропонувати сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
6. Роз'яснити, що в разі ненадання відповідачем у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
7. Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою://court.gov.ua/fair/sud5010/ та на веб-сторінці Єдиного державного реєстру судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Л. М. Неверовська