номер провадження справи 15/47/20
16.06.2020 Справа № 908/667/20
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тріумф Пак”, 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Зелена, буд. 12
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ін-Тайм”, 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 17
про стягнення коштів
за участю секретаря судового засідання Осоцького Д.І.
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача - Яценко Д.В., свідоцтво № 988 від 30.08.2012, довіреність б/н від 06.04.2020;
від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
11.03.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Тріумф Пак”, Київська область, м. Вишневе до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ін-Тайм”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором поставки № 09/09/15 від 09.09.2015 у розмірі 1 856 940,61 грн, з яких: заборгованість з зобов'язаннями у розмірі 1 719 555,04 грн, пеня у розмірі 40 642,98 грн, штраф у розмірі 96 742,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 09/09/15 від 09.09.2015, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач несвоєчасно оплатив прийнятий ним товар, тим самим прострочив виконання свого обов'язку, внаслідок чого у відповідача виникло зобов'язання по оплаті штрафних санкцій перед позивачем за неналежне виконання вказаного правочину.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2020 справу № 908/667/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 13.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/667/20, присвоєно справі номер провадження 15/47/20. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 13.04.2020 о/об 10 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 13.03.2020 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Тріумф Пак” про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 13.04.2020 відкладено підготовче засідання на 29.04.2020 о/об 11 год. 00 хв.
23.04.2020 на адресу суду надійшло клопотання Акціонерного товариства “Таскомбанк” про скасування заходу забезпечення позову.
23.04.2020 на адресу суду надійшла заява Акціонерного товариства “Таскомбанк” про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 23.04.2020 клопотання Акціонерного товариства “Таскомбанк” про часткове скасування заходу забезпечення позову у справі № 908/667/20 прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 29.04.2020 на 11 год. 00 хв. з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 29.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 11.06.2020. Продовжено строк розгляду справи на строк дії загальнонаціонального карантину. Підготовче судове засідання відкладено на 27.05.2020 о/об 11 год. 40 хв. У задоволенні заяви Акціонерного товариства “Таскомбанк” про залучення третьої особи судом відмовлено.
Ухвалою суду від 29.04.2020 клопотання Акціонерного товариства “Таскомбанк” про часткове скасування заходу забезпечення позову задоволено.
Ухвалою суду від 27.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/667/20 до судового розгляду по суті на 16.06.2020 о/об 14 год. 10 хв. Строк розгляду справи по суті продовжено на строк дії загальнонаціонального карантину.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу «Оберіг».
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у призначені судові засідання 13.04.2020, 29.04.2020, 27.05.2020, 16.06.2020 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, правом на надання відзиву не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, шляхом направлення на його юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 17), відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі. Дану ухвалу суду відповідачем отримано 24.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, судом дотримано положення частин 2-4 ст. 120 ГПК України та ч. 5 ст. 242 ГПК України щодо повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання та вчинення відповідної процесуальної дії шляхом вручення сторонам копій ухвал по даній справі в порядку визначеному ГПК України.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України закріплено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п.1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2).
Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні 16.06.2020 в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.
Заслухавши представника позивача, розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив.
09.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Тріумф Пак” (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ін-Тайм” (покупець, відповідач) підписано договір поставки № 09/09/15, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, зазначений у видаткових накладних, в подальшому - «Продукція», а покупець прийняти та оплатити отриману продукцію, (п. 1.1 Договору).
Назва, кількість, параметри/характеристики, асортимент та вартість продукції, що передається, вказуються у видаткових накладних на кожну поставку Продукції (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 Договору, поставка здійснюється згідно поданого замовлення з асортименту, наявного на складі постачальника. Протягом 3 днів з дати отримання замовлення покупця постачальник зобов'язаний надати покупцеві рахунок на оплату (за умови попередньої оплати), що є підтвердженням погодження замовлення покупця, підтвердити замовлення, а у разу неможливості поставки повідомити про неможливість поставки на протязі 1-го робочого дня.
Поставка партії продукції здійснюється у строк 4 робочих днів з дати погодження замовлення (п. 2.6 Договору).
Відповідно до 2.8 Договору, датою поставки продукції вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортної накладної (за наявності) та видаткової накладної, що засвідчує прийняття продукції покупцем від продавця.
У момент передачі продукції постачальник зобов'язується надати покупцеві на кожну партію продукції наступні товаросупровідні документи: видаткова накладна, накладна товарно-транспортна, сертифікат якості на кожну партію товару, висновок санітарно-епідеміологічної служби, де чітко прописана можливість використання у харчовій промисловості (2.9 Договору).
Розділом 3 Договору сторони погодили вартість договору та умови оплати.
Згідно із п. 3.1 якого, покупець проводить розрахунок за отриману продукцію на умовах: відстрочення оплати протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки. Умови оплати за кожну партію продукції можуть змінюватись, про що укладаються відповідні додаткові угоди.
Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в національній грошовій валюті України на поточний рахунок постачальника, зазначений в цьому Договорі, або відповідних додаткових угодах з цього приводу. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок постачальника (3.3 Договору).
Сторони погодили, що у випадку післяплати, ліміт заборгованості за здійснені поставки не може перевищувати 1 540 000,00 грн. У разі перевищення ліміту заборгованості та/або прострочення оплати, постачальник має право затримати наступну поставку до повного погашення заборгованості за раніше поставлену продукцію та ініціювати припинення договору або зміну його умов. Даний запобіжний захід не є порушенням постачальника (п. 3.4 Договору).
Загальна кількість товару, що постачається за даним Договором визначається як наростаюча кількість по всіх поставках, проведених згідно оформленим специфікаціям та накладним (п. 3.5 Договору).
Відповідно до п. 10.11 Договору, цей Договір вступає в дію з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2016. Договір може бути пролонгований на той самий строк. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від проведення взаєморозрахунків по виконаних до припинення договору зобов'язаннях, а також від оплати штрафних санкцій (якщо такі будуть нараховані) за порушення зобов'язань за Договором.
Додатковою угодою сторони продовжили термін розрахунку за поставлену продукцію до 60 календарних днів та збільшили ліміт заборгованості до 3 000 000,00 грн.
Додатковою угодою від 29.03.2019, п. п. 4, 5 сторони продовжили дію Договору № 09/09/15 від 09.09.2015 до 01.03.2020 та домовились, що протягом дії Договору, а саме до 01.03.2020 ТОВ «Тріумф Пак» являється єдиним постачальником стретч плівки для відповідача та відповідач зобов'язується придбавати товар, який є предметом договору, протягом його дії, виключно у постачальника, крім випадків неможливості здійснення поставки з вини постачальника що загрожуватиме нормальній роботі покупця.
Додатковою угодою від 25.04.2019, п. п. 4, 5 сторони продовжили дію Договору № 09/09/15 від 09.09.2015 до 01.04.2020 та домовились, що протягом дії Договору, а саме до 01.03.2020 ТОВ «Тріумф Пак» являється єдиним постачальником стретч плівки для відповідача та відповідач зобов'язується придбавати товар, який є предметом договору, протягом його дії, виключно у постачальника, крім випадків неможливості здійснення поставки з вини постачальника що загрожуватиме нормальній роботі покупця.
Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача поставлено продукцію, а відповідачем прийнято поставлений товар на загальну суму 21 753 315,51 грн, що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортним накладними та довіреностями, копії яких містяться в матеріалах справи та підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.
Як зазначає позивач, відповідач всупереч умовам договору постачання № 09/09/15 від 09.09.2015 свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар виконав частково, сплативши товар на загальну суму 20 033 760,47 грн, що підтверджується банківськими виписками долученими до матеріалів справи. Неоплаченим відповідачем залишився товар на загальну суму 1 719 555,04 грн.
У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 1 719 555,04 грн.
Відповідач претензій щодо поставленого товару позивачу не пред'являв.
Доказів щодо не поставки або неповної поставки постачальником товару згідно з Договором поставки № 09/09/15 від 09.09.2015 відповідач суду не подав.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору поставки № 09/09/15 від 09.09.2015 є доведеним.
На момент розгляду справи в суді залишок не оплачених відповідачем коштів складає 1 719 555,04 грн.
З огляду на вищезазначене, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення суми боргу за договором поставки від №09/09/15 від 09.09.2015 у сумі 1 719 555,04 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що відповідач порушив умови Договору, несвоєчасно розрахувавшись за отриманий товар, позивачем нараховано пеню за прострочення оплати в розмірі 40 642,98 грн. та додатковий штраф у розмірі 96 742,59 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань підтверджено матеріалами справи.
Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.
Судом встановлено, що відповідачем було прострочено оплату поставленого товару, що є підставою для застосування до відповідача передбаченої умовами Договору відповідальності.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у сумі 96742,59 грн, нарахований на підставі п. 6.3 Договору поставки №09/09/15 від 09.09.2015.
Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 6.3 Договору, сторони визначили, що у видатку прострочення оплати за поставлену продукцію більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості за отриману, відповідно до умов цього Договору продукцію.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню на загальну суму 40 642,98 грн нараховану за прострочку оплати партії товару за період з 27.11.2019 по 02.03.2020 (97 календарних днів) - відповідно до розрахунку пені, викладеному у позовній заяві.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вбачається п. 6.2 Договору, у разі порушення строку оплати передбаченого п. 2.2 Договору, крім передплати, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожен календарний день прострочення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов'язань за договором.
Крім того, суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та штрафу і встановив, що суми відповідають вимогам законодавства, зокрема розраховані з моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені нарахованої за прострочку оплати товару за період з 27.11.2019 по 02.03.2020 (97 календарних днів) в розмірі 40 642,98 грн. та 96 742,59 грн штрафу у розмірі 10 % від суми заборгованості.
Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Доказів оплати заборгованості та компенсаційних санкцій відповідачем суду не надано.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене та беручі до уваги те, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати за отриманий товар виконав неналежним чином, позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 27 854,12 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ін-Тайм” (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 17; ідентифікаційний код юридичної особи 32061200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тріумф Пак” (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Зелена, буд. 12; ідентифікаційний код юридичної особи 34600884) заборгованість за Договором поставки № 09/09/15 від 09.09.2015 в сумі 1 719 555,04 грн (один мільйон сімсот дев'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 04 коп), пеню в сумі 40 642,98 грн (сорок тисяч шістсот сорок дві гривні 98 коп), штраф у розмірі 96 742,59 грн (дев'яносто шість тисяч сімсот сорок дві гривні 59 коп), судовий збір у розмірі 27 854,12 грн (двадцять сім тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривні 12 коп). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повний текст рішення складено 25 червня 2020 року.
Суддя І. С. Горохов