про відмову у видачі судового наказу
"26" червня 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/442/20
Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г., розглянувши заяву акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Київ про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника - фізичної особи-підприємця Баник Олександра Васильовича, смт. Великий Березний Закарпатської області грошової заборгованості на суму 20009,42 грн., що складається з суми заборгованості за тілом кредиту - 16666,64 грн., заборгованісті за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість - 77,78 грн., заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії - 3200, 00 грн., пені - 65,00 грн.,
24.06.2020р. до суду надійшла заява акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» м. Київ про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з боржника - фізичної особи-підприємця Баник Олександра Васильовича заборгованості на суму 20009,42 грн., що складається з суми заборгованості за тілом кредиту - 16666,64 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість - 77,78 грн., заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії - 3200, 00 грн., пені - 65,00 грн.
25.06.2020р. за вказаною заявою судом був виданий судовий наказ про стягнення із зазначеної особи заборгованості за тілом кредиту - 16666,64 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість - 77,78 грн., заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії - 3200, 00 грн. та вартості судових витрат у розмірі 210,20 грн.
Дослідивши подану заяву в іншій частині - щодо вимог про стягнення з боржника 65,00 грн. пені внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором, суд приходить до висновку, що у цій частині заява про видачу судового наказу задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно з приписами ст. ст. 216- 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам за змістом ст. 231 ГК України, п. 4 якої встановлено, що розмір штрафних санкцій щодо окремих видів зобов'язань встановлюється законом; у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
При цьому вимоги про сплату пені, штрафу та передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань.
Приписами ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Отже, у видачі наказу в частині вимог щодо пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором на суму 65,00 грн. належить відмовити, оскільки вимоги щодо пені не є основним зобов'язанням та грошовою заборгованістю, щодо якої може видаватися судовий наказ відповідно до вищенаведеної норми ст. 148 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 147-154, 234 Господарського процесуального кодексу України,
суд постановив :
Відмовити акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» м. Київ у видачі наказу про стягнення з боржника - фізичної особи-підприємця Баник Олександра Васильовича пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором на суму 65,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом строку, передбаченого ст. 256 ГПК України.
Суддя Ушак І.Г.