61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
25.06.2020 Справа № 905/1158/20
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши заяву Маріупольської міської ради №31.9-32671-31.9.1 від 10.06.2020 про забезпечення позову шляхом накладання заборони на розпорядження та відчуження нежитлової будівлі
без повідомлення заявника та інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи,
23.06.2020 до господарського суду Донецької області надійшла заява Маріупольської міської ради №31.9-32671-31.9.1 від 10.06.2020 про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти заборону на розпорядження та відчуження відносно нежитлової будівлі, розташованої по пр.Миру, 87а у м.Маріуполі Донецької області, власником якої на сьогоднішній день є гр. ОСОБА_1 (1/2 частки) та гр. ОСОБА_2 (1/2 частки) на підставі договору купівлі-продажу №1673 від 26.09.2018 (видавник приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіна О.В.).
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що Маріупольська міська рада має намір звільнити зайняту земельну ділянку, однак є підстави вважати, що під час розгляду справи може бути змінений власник та правовий статус майна, що в свою чергу ускладнить та затягне процес щодо поновлення Маріупольською міською радою порушених прав. Зокрема, посилається на ту обставину, що 13.03.2020 за спірною адресою приватним нотаріусом було проведено державну реєстрацію права власності по спірному об'єкту.
Одночасно 23.06.2020 до господарського суду Донецької області також надійшла позовна заява Маріупольської міської ради до відповідача, Приватного підприємства "Нікон" м.Маріуполь про: скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ДЦ14211350263, виданий 16.11.2011, видавник: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області та припинити право власності, номер запису: 25506795; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 403999366 від 30.03.2018.
Згідно з ч.3 та 4 ст.140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, судом не встановлено підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.
З наведеного у заяві обґрунтування та доданих до неї доказів не вбачається, що наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви.
Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим ч.1 ст.140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Маріупольської міської ради №31.9-32671-31.9.1 від 10.06.2020 про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з наступних підстав.
За приписами ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, ключовим при з'ясуванні питання щодо необхідності вжиття тих чи інших заходів забезпечення позову є наявність підстав вважати, що не вжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення у справі.
Положеннями ч.1 ст.137 ГПК України у чинній редакції визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову є обов'язковим.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника про необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню в зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, як вже зазначалося вище, ключовим при з'ясуванні питання щодо необхідності вжиття тих чи інших заходів забезпечення позову є наявність підстав вважати, що не вжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення у справі.
При цьому, обов'язковим в силу приписів ч.1 ст.74 ГПК України є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.
Тобто, у даному випадку, саме на заявника - Маріупольську міську раду, як на особу, яка посилається, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, і покладається обов'язок доведення своїх посилань у заяві про забезпечення позову.
Предметом спору відповідно до поданої Маріупольською міською радою позовної заяви до Приватного підприємства "Нікон" є: скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ДЦ14211350263, виданий 16.11.2011, видавник: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області та припинити право власності, номер запису: 25506795; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 403999366 від 30.03.2018.
Заявник у позові посилається, що приватним нотаріусом Лушкіною О.В. здійснено реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Маріуполь, пр. Миру, 87А за Приватним підприємством "Нікон" з порушенням чинного законодавства, що є підставою для скасування відповідного запису про державну реєстрацію права власності №25506795 від 27.03.2019 на нерухоме майно і припинення права власності.
Таким чином, враховуючи інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1519996414123, позивачем заперечується законність реєстрації 27.03.2018р. права власності на спірну нежитлову будівлю саме за Приватним підприємством "Нікон" і законність реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що і слугувало підставою для вказаної реєстрації права власності.
Отже, предметом спору наразі не є вказана вище нежитлова будівля як об'єкт нерухомості, визнання чи захист права власності на неї.
Натомість, предметом спору є законність прийняття нотаріусом реєстраційних дій щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та про державну реєстрацію права власності за номером 25506795, але позивач не обґрунтував, яким чином виконання рішення у даному спорі у випадку задоволення позову - виконання рішення про скасування вказаних рішень нотаріуса буде неможливим, або що позивач не зможе ефективно захисти і поновити свої права у даному спорі про скасування вказаних дій нотаріуса, у випадку невжиття заборони вчинювати дії з нежитловою будівлею по пр. Миру, будинок 87а у м. Маріуполі Донецької області.
Як вбачається з інформаційної довідки з державних Реєстрів №211834040, приватним нотаріусом 26.09.2018р. було внесено запис про припинення права власності ПП "Нікон" за спірним об'єктом нерухомості, право власності 26.09.2018р. зареєстровано за громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 13.03.2020 приватним нотаріусом здійснена державна реєстрація припинення права власності за ОСОБА_2 . Доказів того, що зміна власників вищевказаного об'єкту нерухомості носить систематичний характер, в тому числі теперішнім власником вчинюються будь-які реальні дії, спрямовані на відчуження спірного об'єкту нерухомості, заявником не подано. Саме лише посилання на потенційну можливість неодноразового перепродажу у майбутньому нежитлової будівлі без наведення відповідного обґрунтування не є підставою для задоволення відповідної заяви.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача в межах даного спору, враховуючи вищевикладене, підстав вжиття заявлених заходів забезпечення позову суд наразі не вбачає, тому у задоволенні заяви судом вирішено відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні заяви сплачена позивачем сума судового збору за її подання відноситься на позивача та йому не відшкодовується.
У випадку надання позивачем належних, допустимих, достовірних та достатніх у сукупності доказів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду - позивач не позбавлений права на повторне звернення до суду з заявою про забезпечення позову у загальному порядку.
За таких обставин, керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 ГПК України, суд, -
У задоволенні заяви Маріупольської міської ради №31.9-32671-31.9.1 від 10.06.2020 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.06.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України) шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з урахуванням п. 4 розділу Х Прикінцевих положень цього кодексу, що внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020.
Суддя Ю.В. Макарова