вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.06.2020м. ДніпроСправа № 904/654/20
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
до Комунального підприємства "Міський тролейбус", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 19114грн.10коп.
Представники:
від позивача: Тищенко Т. А., довіреність №232 від 31.03.2020, адвокат;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Комунального підприємства "Міський тролейбус" з позовом про стягнення 19114грн.10коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань з оплати поставленої електричної енергії в січні 2017року за відповідними тарифами.
Також позивач просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.03.2020.
На електронну пошту суду від відповідача 03.03.2020 надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Судом встановлено, що подане відповідачем клопотання не підписано електронним цифровим підписом, у зв'язку з чим не належать до офіційного документу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 підготовче засідання було відкладене на 24.03.2020.
05.03.2020 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, яким останній заперечує проти позовних вимог.
Відповідач стверджує, що позивачі безпідставно здійснив перерахунок вартості електроенергії, яка була спожита та оплачена відповідачем за період з січня 2017 по серпень 2018. Такі дії позивача, на думку відповідача, суперечать вимогам ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, яка не допускає зміну ціни вартості електричної енергії після виконання сторонами договору в цій частині.
Тому відповідач вважає, що позивачем не доведені ті обставини, на які він посилається в позові, а його вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
23.03.2020 на електронну пошту суду від відповідача надійшов документ із назвою "відзив на позовну заяву". Відповідно до змісту вказаного документа, відповідач зазначає, що має намір бути присутнім у судовому засіданні та просить відкласти судове засідання на іншу дату.
Судом встановлено, що поданий відповідачем документ у порушення вимог ст.ст. 42, 91 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 5-7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" не підписано електронним цифровим підписом, отже він не належать до офіційного документу.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" №211 від 11.03.2020 та відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на усій території України з 12 березня до 3 квітня 2020 було встановлено карантин.
З огляду на наведене ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2020 підготовче засідання було відкладено на 28.04.2020 та продовжено строк підготовчого провадження продовжений на 30 днів.
13.04.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Позивач зазначає, що 27.12.2016 у газеті "Вісті Придніпров'я" було опубліковано тарифи на електроенергію на січень 2017 року, крім того, на офіційному сайті позивача завжди міститься інформація про тарифи, чинні у розрахунковому періоді, оскільки, наявність такої інформації суворо контролюється місцевими територіальним відділенням НКРЕКП у Дніпропетровській області з метою наявності вільного доступу споживачів електроенергії до інформації про актуальні тарифи. Публікацію на сайті позивача було здійснено 23.12.2016.
Таким чином, відповідач був обізнаний з тарифами, що діяли у розрахунковому періоді, принаймні, мав таку можливість.
Позивач стверджує, що відповідачеві було здійснено перерахунок у зв'язку з тим, що у січні 2017 року неправильно був визначений тариф для оплати по об'єкту споживача, який знаходиться у м. Кривий Ріг по вулиці Дубки 96, та приєднаний до підстанції "Кірова -Сєвєрная", комірка 31, як для споживача 1 класу, а потрібно було застосовувати тариф для споживача 2 класу, оскільки, він отримує електричну енергію в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 6 кВ, що нижче, ніж 27,5 кВ.
Також позивач звертає увагу на те, що починаючи з вересня 2018 року, після виявлення працівниками підприємства позивача неправильного застосування тарифу, відповідач, без внесення змін до договору про постачання електричної енергії за державні кошти, почав оплачувати електроенергію, спожиту на вищевказаному об'єкті, по тарифу для 2 класу споживачів.
Позивач зазначає, що у відносинах сторін не йде мова про вільне волевиявлення сторін при укладенні договору про постачання електроенергії за державні кошти. Господарська діяльність з постачання електроенергії за регульованим тарифом не є вільною підприємницькою діяльністю, яка здійснюється виключно на розсуд суб'єкта підприємницької діяльності з електропостачання, а жорстко була врегульована нормативними актами у галузі електроенергетики. Дотримання умов цих нормативних актів постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом контролюється НКРЕКП та Антимонопольним комітетом.
Постановою Кабінету Міністрів України №291 від 22.04.2020 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №239 від 25.03.2020, №241 від 29.03.2020, №242 від 20.03.2020, №255 від 02.04.2020, №262 від 08.04.2020, №284 від 15.04.2020), а саме подовжено встановлені карантинні обмеження до 11.05.2020. Пунктом 4 розділу 10 Господарського процесуального кодексу України передбачено продовження процесуальних строків на час карантину.
Враховуючи обставини справи, судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини та ухвалою від 28.04.2020 відкладено підготовче засідання у справі до 18.05.2020.
05.05.2020 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Відповідач вказує на безпідставність доводів позивача щодо правомірного здійснення ним перерахунку вартості спожитої відповідачем електроенергії з посиланням на оприлюднення інформації про зміну тарифів на своєму сайті та в газеті "Вісті Придніпров'я".
Відповідач стверджує, що оскільки умовою пункту 3.1 договору чітко передбачено порядок зміни ціни (тарифу) електричної енергії, а саме - для внесення таких змін до договору сторони повинні були оформити додаткову угоду. Однак, додаткова угода щодо зміни ціни (тарифу) електричної енергії сторонами не укладалася, а тому, на думку відповідача, у позивача відсутнє право на здійснення перерахунку вартості спожитої та вже сплаченої електроенергії.
Також відповідач наголошує на ненаданні позивачем доказів на підтвердження факту оприлюднення інформації про зміну тарифів.
Крім того, відповідач зазначає про порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України внаслідок подання ним разом із відповіддю на відзив додаткових доказів, про неможливість подання яких разом із позовною заявою суд не повідомлявся.
18.05.2020 позивач подав до суду пояснення по справі.
Позивач зазначає, що позов ним заявлено про стягнення вартості електроенергії, недоплаченої внаслідок застосування тарифу 1 класу замість тарифу 2 класу, при оплаті електроенергії, спожитої у січні 2017 року.
За твердженням позивача, відповідач був обізнаний з тарифами на електроенергію, які діяли у січні 2017 року, адже він точно і безпомилково заплатив по тарифу для споживачів 1 класу. Інформація, яка міститься на сайті позивача, на сайті НКРЕКП та у газеті "Вісті Придніпров'я" є публічно доступною, отже, вимога відповідача про підтвердження розміщення цієї інформації, є такою, що не відповідає положенням норми ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Аргументи відповідача щодо порядку зміни тарифу позивач вважає такими, що не відповідають дійсності та умовам договору, оскільки оплата за електроенергію, спожиту на цьому об'єкті, за тарифами для споживача 2 клусу вже передбачена умовами договору, без внесення до нього змін.
Позивач вказує, що відповідач відносно нього діяв недобросовісно, оплачував електроенергію не у повному обсязі, користувався помилкою позивача, допоки цю помилку не було виявлено. Після виявлення помилки, у вересні-грудні 2018 року, оплата за електроенергію, спожиту на цьому об'єкті, здійснювалась відповідачем за тарифами для споживачів 2 класу.
Також, позивач не погоджується з аргументами відповідача щодо порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення позивача в цій частині обґрунтовані тим, що докази, копії яких долучені до відповіді на відзив на позов, підписані представниками обох сторін та є у відповідача.
Тому позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2020 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.06.2020.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
- укладення між сторонами договору про постачання електричної енергії за державні кошти №116233/3КП від 30.12.2015;
- обсяги електричної енергії, поставленої відповідно до умов договору протягом січня 2017;
- визначення класу споживача у точці приєднання електроустановок до підстанції підстанції "Кірова - Сєвєрная", комірка 31;
- наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії за державні кошти №116233/3КП від 30.12.2015 у розмірі 19114грн.10коп.
30.12.2015 між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - постачальник) та Комунальним підприємством "Міський тролейбус" (далі - споживач) укладений договір про постачання електричної енергії за державні кошти №116233/3КП (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується протягом 2016 року постачати споживачу електричну енергію у точку (точки) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 32652кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємними частинами даного договору.
Згідно пункту 1.2 договору кількість обсягу електричної енергії, яку постачальник зобов'язується постачати споживачу, визначається згідно із додатками до договору "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу", "Порядок розрахунків" та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
Пунктом 3.2 договору передбачено, що вартість фактично спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу електричної енергії, визначеного за фактичними показами розрахункових засобів обліку у розрахунковому періоді та підтверджених актом прийняття-передавання товарної продукції, на тариф, що діяв протягом цього розрахункового періоду.
Положеннями пункту 4.1 договору визначено, що розрахунки за придбану електричну енергію проводяться споживачем на підставі рахунка на оплату спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії. Порядок проведення розрахунків наведений у додатку до договору "Порядок розрахунків".
Відповідно до пункту 4.5 договору облік електроенергії, спожитої споживачем та/або субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами Правил улаштування електроустаткування (далі - ПУЕ) та Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Пунктом 6.1.1 договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші платежі згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів обліку електричної енергії".
Згідно пункту 10.1 договору він набирає чинності з з 01.01.2016 і діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Термін дії цього договору, а також його умови можуть бути переглянуті за узгодженням сторін, на підставах та у відповідності до законодавства в сфері електроенергетики та державних закупівель.
Сторони цього договору домовилися, що відповідно до статті 631 ЦКУ, умови цього договору в частині постачання електричної енергії застосовуються до відносини між ними, які виникли до його укладання і діють з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Наведене свідчить про укладення між сторонами договору про постачання електричної енергії за державні кошти №116233/3КП від 30.12.2015.
Додатковою угодою від 28.02.2017 сторони продовжили термін дії договору про постачання електричної енергії за державні кошти №116233/3КП від 30.12.2015 до 31.01.2017.
Відповідно до пункту 3.1 додатку №3 "Порядок розрахунків до договору (далі - додаток №3) оплата вартості електроенергії здійснюється до уповноваженого банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, відомості про який наведені у розділі 10 договору.
Вартість фактично використаної у розрахунковому періоді електроенергії розраховується в такому порядку:
- період між датами зняття показів засобів обліку на початок та кінець розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця), і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, та визначеного у відповідності з умовами. наведеними у пункті 4.3 цього додатку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду;
- для споживачів, що розраховуються за роздрібними тарифами, диференційованими за зонами діб, як сума добутків величин обсягів споживання електричної енергії, визначених за даними (протоколами) автоматизованої системи обліку або розрахункових приладів обліку по кожній зоні діб розрахункового періоду, на величини відповідних диференційованих тарифів на кінець розрахункового періоду.
Пунктом 4.3 додатку №3 визначено, що обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за звітний розрахунковий період визначаються з урахуваннями вимог пунктів 4.1.1 - 4.1.7. цього додатку та підтверджуються "Актом прийняття - передавання товарної продукції" за формою, що є додатком до договору, який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.
На виконання умов договору позивач у січні 2017 поставив відповідачу електричну енергію у загальному обсязі 1615154кВт*год. Наведене підтверджується актами про фіксацію показів приладів обліку електричної енергії станом на 31.12.2016 та на 31.01.2017, які підписані представниками сторін без зауважень та заперечень до них.
Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату спожитої електричної енергії №121/100233/1/1 від 31.01.2017.
18.09.2017 позивач здійснив перерахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії та виставив відповідачу вимогу №61850/1700 від 18.09.2018, в якій просить доплатити суму у розмірі 257826грн.45коп.
До вказаної суми увійшла різниця вартості спожитої відповідачем у січні 2017 електричної енергії у сумі 19114грн.10коп., яка виникла внаслідок неправильного визначення класу споживання за одним із об'єктів відповідача.
Відповідач вказану різницю не сплатив, внаслідок чого позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідач заборгованість у розмірі 19114грн.10коп.
Відповідач зазначає, що зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії виконав у повному обсязі. Внаслідок чого вимоги щодо стягнення суми у розмірі 19114грн.10коп. є безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи, сума боргу у розмірі 19114грн.10коп. виникла внаслідок неправильного визначення класу споживача електричної енергії за об'єктом споживача, який знаходиться у м. Кривий Ріг, вул. Дубки, 96, та приєднаний до підстанції "Кірова - Сєвєрная", комірка 31.
Згідно виставлених позивачем рахунків за вказаним об'єктом був визначений 1 клас споживача електричної енергії, проте правильний клас за вказаним об'єктом є 2 клас.
Зі змісту додатку №10 до договору "Загальна схема електропостачання" "Однолінійна схема електропостачання" вбачається, що струмоприймачі споживача приєднані до підстанції "Кірова - Сєвєрна" 35/6кВ через ввід 1, комірка 31 від електромережі напругою 6кВ.
Відповідно до додатку № 2 до договору "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", балансова належність електромереж та установок електропередавальної організації ВАТ "Мітал - Стіл Кривий Ріг": на балансі підстанція "Кірова - Сєвєрна" 35/6кВ.
Балансова належність електромереж та установок споживача: на балансі КЛ - 6кВ (кабельна лінія напругою 6кВ) від підстанції "Кірова - Сєвєрна" 35/6 кВ, комірка 31 до тягової підстанції №5 (п. 1 додатку).
Межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок установлюється на з'єднаннях кабельних наконечників з трансформаторами струму у комірці 31 на підстанції "Кірова - Сєвєрна" 35/6кВ (п. 2 додатку).
Енергопередавальна організація несе відповідальність за технічний стан та технічне обслуговування комірки 31 та підстанції "Кірова - Сєвєрна" 35/6кВ (п. 3 додатку).
Споживач несе відповідальність за технічний стан КЛ - 6кВ (кабельна лінія напругою 6кВ) від підстанції "Кірова - Сєвєрна" 35/6 кВ, комірка 31 до тягової підстанції №5 (п. 4 додатку).
Зі змісту вищевказаних додатків до договору про постачання електроенергії вбачається, що напруга у точці приєднання електроустановок споживача становить 6кВ.
З огляду на те, що вказані додатки підписані представниками відповідача без зауважень та заперечень до них, відповідач був обізнаний про напругу у точці приєднання електроустановок до підстанції "Кірова - Сєвєрна" 35/6 кВ, комірка 31.
Відповідно до пункту 3 Порядку визначення класів споживачі електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.1998 №1052, споживачі електричної енергії розподіляються на два класи.
3.1. До 1 класу відносяться споживачі, які:
1) отримують електричну енергію від мереж оператора системи розподілу на електроустановки споживача на межі балансової належності із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;
2) приєднані до шин електростанцій (за винятком суб'єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);
3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт.год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги на межі балансової належності;
3.2. До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію на межі балансової належності із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.
4. Якщо споживач отримує електричну енергію за різними класами відповідно до пункту 3 цього Порядку, йому встановлюються різні класи окремо за кожною межею балансової належності.
З огляду на пункт 3 Порядку визначення класів споживачі електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, у точці приєднання електроустановок до підстанції "Кірова - Сєвєрна" 35/6 кВ, комірка 31 Комунальне підприємство "Міський тролейбус" є споживачем 2 класу.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний сплачувати електричну енергію отриману у точці приєднання електроустановок до підстанції "Кірова - Сєвєрна" 35/6 кВ за тарифом для 2 класу споживачів електричної енергії.
Відповідно до пункту 3.1 додатку №3 "Порядок розрахунків до договору (далі - додаток №3) вартість фактично використаної у розрахунковому періоді електроенергії розраховується в такому порядку:
- період між датами зняття показів засобів обліку на початок та кінець розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця), і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, та визначеного у відповідності з умовами. наведеними у пункті 4.3 цього додатку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.
Судом не приймаються твердження відповідача, що він не був обізнаний про актуальні тарифи у розрахунковому періоді, оскільки рахунок на оплату спожитої електричної енергії №121/100233/1/1 від 31.01.2017 був сплачений ним у повному обсязі. Відповідно до змісту вказаного рахунку у відповідача наявні точки приєднання, у яких він є споживачем 2 класу.
Таким чином, з урахуванням тарифів, які діяли у спірний період та помилкове визначення класу споживача електричної енергії, заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору про постачання електричної енергії за державні кошти №116233/3КП від 30.12.2015 за січень 2017 становить 19114грн.10коп.
Як вбачається з матеріалів справи, вимога №61850/1700 від 18.09.2018 була отримана відповідачем 19.09.2018. Відповідач заборгованість за договором про постачання електричної енергії за державні кошти №116233/3КП від 30.12.2015 за січень 2017 у розмірі 19114грн.10коп. не сплатив.
Враховуючи наведене, на теперішній час строк оплати суми боргу у розмірі 19114грн.10коп. є таким, що настав.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 19114грн.10коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.
Щодо тверджень відповідача про несвоєчасне долучення позивачем до матеріалів справи додатків до договору про постачання електричної енергії за державні кошти №116233/3КП від 30.12.2015 суд зазначає наступне.
Положеннями частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
У судовому засіданні від 16.06.2020 представник позивача навів обґрунтування долучення до матеріалів справи додатків до договору про постачання електричної енергії за державні кошти №116233/3КП від 30.12.2015
Таким чином, суд вважає, що докази подані позивачем разом із відповіддю на відзив, подані у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 2102грн.00коп. покладаються на відповідача.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 118, 119, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Комунального підприємства "Міський тролейбус" про стягнення 19114грн.10коп.
Стягнути з Комунального підприємства "Міський тролейбус" (ідентифікаційний код: 34811465; місцезнаходження: 50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 22) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (ідентифікаційний код: 23359034; місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22) заборгованість в розмірі 471776грн.31коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102грн.00коп.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В судовому засіданні 16.06.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 26.06.2020.
Суддя Р.Г. Новікова