вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" червня 2020 р. Справа№ 925/281/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Пашкіної С.А.
за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.
позивач: не з'явився
відповідач: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 07.04.2020 (повне рішення складене та підписане 13.04.2020)
у справі № 925/281/20 (суддя Чевгуз О.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЗВЕНИГОРОДСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ" Звенигородської міської ради
про стягнення 29346,30 грн
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЗВЕНИГОРОДСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ" Звенигородської міської ради про стягнення 24538,87 грн пені, 4807,43 грн три проценти річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу № 1139/1718-БО-36 від 13 вересня 2017 року.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.04.2020 у справі №925/281/20 позов задоволено частково.
Стягнуто з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЗВЕНИГОРОДСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ" Звенигородської міської ради (вул. Кримського, 25, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202, ідентифікаційний код 02082717) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720) 12269 грн 44 коп. (дванадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять гривень 44 коп.) пені, 4807 грн 43 коп. (чотири тисячі вісімсот сім гривень 43 коп.) 3% річних, 2102 грн 00 коп. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2020 у справі №925/281/20. Прийняти апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2020 у справі №925/281/20 та відкрити апеляційне провадження. Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2020 у справі №925/281/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 12 269, 43 грн - скасувати. Прийняте нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо стягнення пені в розмірі 12 269, 43 грн - задовольнити. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 3 153,00 грн покласти на відповідача у справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач стверджує, що місцевим господарським судом було необґрунтовано та безпідставно зменшено належну до стягнення на користь позивача суму пені, нараховану за порушення відповідачем договірних зобов'язань.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 23.06.2020.
У судове засідання 23.06.2020 представники сторін не з'явились. Ураховуючи належне повідомлення всіх учасників справи, беручи до уваги, що явка представників учасників у судове засідання обов'язковою не визнавалась і станом на дату слухання жодна із сторін не повідомила суд про намір їх представників бути присутніми в судовому засіданні колегія суддів вирішила слухати справу. Крім того, колегія суддів зазначає, що на адресу суду від сторін не надходило клопотань, у яких останні зазначили б причини, які безпосередньо перешкоджають бути присутніми в судовому засіданні, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів (аналогічна правова позиція зазначена в постанові ВС від 05.05.2020 у справі №910/3880/19).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст . 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, 13.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", постачальник) та Звенигородським підприємством теплових мереж (споживач) було укладено договір постачання природного газу № 1139/1718-БО-36.
Згідно з п. 1.1 та п. 1.2 договору постачальник зобов'язався поставити споживачеві у 2017 - 2018 роках природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
У п. 2.1 договору його сторони передбачили, що постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року (включно) природний газ обсягом до 1145 тис. куб. м., у тому числі за місяцями: у жовтні 2017 року 75 тис. куб. м, у листопаді 2017 року 190 тис. куб. м, у грудні 2017 року 230 тис. куб. м, у січні 2018 року 230 тис. куб. м, у лютому 2018 року 230 тис. куб. м, у березні 2018 року 190 тис. куб. м.
Згідно з п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м природного газу за цим договором на дату укладання з урахуванням 20% ПДВ становить 9 488,64 грн.
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 8.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 10.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років.
Розділом 12 договору установлено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Окрім того, сторонами у справі було укладено ряд додаткових угод (а.с. 26-27), якими сторони змінювали умови Договору.
Додатковою угодою № 1 від 12.01.2018 п. 8.2. договору викладено в наступній редакції:
" 8.2. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення".
Додатковою угодою № 2 від 03.04.2018 було додано абзацом п. 2.1. договору в наступній редакції:
" 2.1 постачальник передає споживачу з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 50 тис. куб. м, у тому числі по місяцями: у квітні 2018 року 50 тис. куб. м".
Розділ 12 Договору викладено в наступній редакції:
" 12.1 Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення ".
Позивач виконав свої зобов'язання за договором постачання природного газу № 1139/1718-БО-36 належним чином, поставивши природний газ відповідачу у строки та в об'ємах, визначених договором та актами приймання-передачі (а.с. 28-33). Однак, відповідач у встановлений договором строк не розрахувався за поставлений йому у вказаний період газ.
За порушення установленого п. 6.1 договору строку оплати природного газу, поставленого у жовтні - грудні 2017 року та у січні - березні 2018 року, позивач нарахував відповідачу до сплати передбачену п. 8.2 договору пеню у сумі 24538 грн 87 коп., а також передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних у сумі 4807 грн 43 коп.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
Суд при прийнятті рішення має врахувати рівновагу господарського інтересу сторін, прострочення виконання зобов'язання відповідачем, фінансовий стан кредитора та боржника, наявність прямих чи непрямих збитків сторін відповідно до приписів ст. 233 ГК України.
Указана норма кореспондується з приписами ст. 551 ЦК України, згідно якої розмін пені може бути зменшено за рішенням суду, з урахуванням виняткових обставин.
Можливість зменшення розміру пені є правом суду за умови наявності підстав такого застосування, яке реалізується судом на власний розсуд. Відповідні правові висновки прописані в постановах ВС від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 №904/4071/18, від 18.06.2019 у справі №914/891/16.
Ураховуючи вищевказані обставини, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в частині зменшення розміру пені до 12269,44 грн та суми 3% річних до 4807,43 грн.
При цьому колегією суддів ураховується те, та убачається з матеріалів справи, що відповідач не є фактичним та кінцевим споживачем газу. Також судом беруться до уваги майнові інтереси сторін у справі та принципи пропорційності й співмірності.
Щодо доводів АТ "НАК "Нафтогаз України", наведених у апеляційній скарзі, про невмотивованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, слід зазначити наступне.
Європейський суд з прав людини у справах "Руїс Торіха проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти Фінляндії" неодноразово наголошував на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про часткову відмову у задоволенні позову, тому твердження скаржника про їх невмотивованість є безпідставними.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2020 у справі №925/281/20, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2020 у справі №925/281/20 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2020 у справі №925/281/20 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2020.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
С.А. Пашкіна