вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" червня 2020 р. Справа№ 910/18942/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Старчук А.А.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2020 (повне судове рішення складено 27.02.2020)
у справі № 910/18942/19 (суддя Гулевець О.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Державного підприємства "ГРУПОВА КОТЕЛЬНЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ"
про стягнення 546 681, 90 грн.
Короткий зміст позовних вимог.
В грудні 2019 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "ГРУПОВА КОТЕЛЬНЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ" про стягнення 546681,90 грн., з яких: заборгованість у сумі 0,01 грн., пеня у сумі 274811,75 грн., 3% річних у сумі 51094,73 грн., інфляційні втрати у сумі 220 775, 41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу №1380/16-БО-41 від 15.12.2015.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням господарського суду Київської області від 27.02.2020 у справі № 910/18942/19 позов задоволено частково, з Державного підприємства "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнуто заборгованість у розмірі 0,01 грн., пеню у розмірі 274 811,75 грн., три відсотки річних у розмірі 51 094,73 грн., інфляційні втрати у розмірі 216 870,47 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 141,65 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Разом з цим, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, судом встановлено, що позивач здійснив додаткове нарахування інфляції на інфляцію, оскільки індекс інфляції позивачем розраховано враховуючи суму боргу за попередній період, до якого вже позивачем включено інфляційні втрати, у зв'язку з чим вимоги у цій частині суд задовольнив частково.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись частково з рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2020, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо інфляційних нарахувань в розмірі 3904, 94 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Зокрема, скаржник зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 549-552, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 236, 238 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 17.07.2018 у справі № 904/10242/17, від 04.12.2018 у справі № 913/63/18 і від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Позиції інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 апеляційну скаргу Державного підприємства "ГРУПОВА КОТЕЛЬНЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ" у справі №910/18942/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 апеляційну скаргу Державного підприємства "ГРУПОВА КОТЕЛЬНЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ" на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/18942/19 залишено без руху та запропоновано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі - 12 300, 34 грн., а також доказів надсилання апеляційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" листом з описом вкладення.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 21.04.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі №910/18942/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 клопотання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про поновлення пропущеного строку задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/18942/19, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/18942/19, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.05.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 17.06.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 23.06.2020.
У судове засідання 23.06.2020 з'явився представник позивача, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.
У судове засідання 23.06.2020 представник відповідача не з'явився. Про причини нез'явлення в судове засідання суд не повідомив. Будь-яких заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.
Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору постачання природного газу від 15.12.2015 №1380/16-БО-41, укладеного між Державним підприємством "ГРУПОВА КОТЕЛЬНЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ" та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (змінено назву на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), останнє взяло на себе зобов'язання передати у власність відповідача як споживача у 2016 році природний газ, а споживач - прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2. договору, газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що постачальник передає споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 198,00 тис. куб метрів у тому числі по місяцях: січень - 69,0; лютий - 66,0; березень - 63,0; І квартал - 198,0.
За положеннями п. 3.4. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за природний газ проводиться споживачем виключно коштами відповідно до цін, умов і порядку зарахування коштів, визначених у п. 5.2. цього договору або у відповідних додаткових угодах (п.5.1. договору). Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У разі невиконання споживачем пунктів 6.1. цього договору, постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання п. 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу ( п. 8.2. договору).
Згідно із п.10.3. договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 30.04.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 28.03.2016).
В договір вносились зміни згідно із додатковими угодами №1 від 31.12.2015, №2 від 29.01.2016, №3 від 22.02.2016, №4 від 28.03.2016.
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 1 534 408,33 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016, від 29.02.2016, від 31.03.2016, від 30.04.2016, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.
Відповідач в порушення зобов'язань за договором оплату поставленого позивачем газу здійснював з порушенням строків встановлених договором, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, у зв'язку з чим позивачем нараховані пеня у сумі 274 811,75 грн., 3% річних у сумі 51 094,73 грн. та інфляційні втрати у сумі 220 775,41 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами частини першої статті 230 ГК України, пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням зазначеного вище, а також того, що факт порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати поставленого позивачем газу підтверджується матеріалами справи, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 0,01 грн, пені у розмірі 274 811,75 грн. та 3-х відсотків річних у розмірі 51 094,73 грн.
В частині стягнення інфляційних втрат місцевим господарським судом правомірно враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі 924/532/19, у якій зазначено "враховуючи положення статей 3, 509, 625 ЦК України, за змістом яких передбачається правомірне нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу, а не на інфляційні втрати і 3% річних, нараховані за попередній період, касаційна інстанція відхиляє безпідставне твердження скаржника про те, що під час нарахування інфляційних втрат урахуванню (обчисленню) підлягає не тільки основний борг, а й сума, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів. Наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №916/2889/13, від якої колегія суддів не вбачає підстав відступати".
При цьому господарським судом першої інстанції встановлено, що позивачем здійснено додаткове нарахування інфляції на інфляцію, оскільки індекс інфляції позивачем розраховано враховуючи суму боргу за попередній період, до якого вже позивачем включено інфляційні втрати, у зв'язку із чим позовні вимоги у цій частині судом обґрунтовано задоволено частково.
За таких обставин безпідставним є посилання скаржника на неправомірне зменшення на 3 904, 94 грн. інфляційних нарахувань.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 17.07.2018 у справі №904/10242/17, від 04.12.2018 у справі № 913/63/18 і від 05.07.2019 у справі №905/600/18 щодо нарахування інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, не може бути взято до уваги, оскільки ці судові рішення прийняті за іншої фактично-доказової бази, ніж у даній справі. Також слід зазначити, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Предметом позову у всіх зазначених справах є зокрема стягнення з відповідача інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за поставлений природний газ (з урахуванням сум інфляційних втрат і 3% річних за попередній період включно), яка (заборгованість) стягувалася за судовим рішенням у іншій справі, тобто підставою позову у вказаних справах є невиконання боржником судового рішення у іншій справі. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №924/532/19.
Натомість у справі, що розглядається, серед підстав стягнення інфляційних втрат немає будь-якого рішення суду щодо стягнення з відповідача заборгованості за газ, переданий у січні-квітні 2016 року за договором постачання природного газу від 15.12.2015 № 1380/16-БО-41.
Отже, предмет і підстави позову, а також фактичні обставини у справах №№ 904/10242/17, 913/63/18, 905/600/18 та цій справі є різними, що виключає застосування викладеної у зазначених постановах правової позиції Верховного Суду під час вирішення цього спору, що виник не з подібних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010), а також те, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у суді апеляційної інстанції, дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/18942/19 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.
Судові витрати.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/18942/19 залишити без змін.
Поновити дію рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/18942/19.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Матеріали справи № 910/18942/19 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 24.06.2020.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко