Справа № 567/453/20
28 травня 2020 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив :
В Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу звернувся ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначив, що з 29.09.2002р. перебуває у шлюбі з відповідачкою, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Острозького районного управління юстиції Рівненської області (актовий запис №70).
Вказує, що від спільного подружнього життя у них народилось двоє доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що після реєстрації шлюбу він з відповідачкою проживали разом з його батьками. Через деякий час вони стали проживати окремо від батьків, почали вести самостійно домашнє господарство, доглядати та виховувати доньок. З часом з'ясувалось, що вони в до сімейних буднів в повній мірі не готові, так як час від часу між ними стали виникати непорозуміння та конфліктні ситуації, у зв'язку з тим, що він вимушений був працювати в м.Нетішин Хмельницької області, що займало багато часу на дорогу. Відтак він був позбавлений можливості повноцінно допомагати відповідачці по дому. Стосунки між ними ставали напруженими, конфліктні ситуації виникали все частіше, вони стали віддалятись одне від одного. За відсутності взаєморозуміння, взаємоповаги та довіри, збереження сім'ї стало неможливим та нераціональним. Вказав, що в кінці березня 2020р. вони фактично припинили подружні сімейні стосунки та поновлювати їх він не має наміру. Переконаний, що відповідачка теж не має наміру зберегти сім'ю, про що свідчить її поведінка. Вказав, що розірвання шлюбу буде в інтересах обох сторін та в інтересах їхніх спільних дітей. Просить шлюб розірвати, судові витрати залишити за ним.
Ухвалою суду від 07 травня 2020 року було відкрите провадження, справа призначена до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву в якій вказав, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності.
Відповідачка у відповідності до вимог ст. ст. 178, 180 ЦПК України відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не подала. Подала до суду заяву в якій вказала, що заявлені позовні вимоги визнає в повному обсязі на розірвання шлюбу згідна, розгляд справи просила проводити у її відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 29.09.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Острозького райуправління юстиції Рівненської області, актовий запис №70, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Водночас, зі свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 встановлено, що позивачка та відповідач мають доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають разом з відповідачкою.
Відповідно до ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а відповідно до ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Аналогічне положення містить ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно ч.2 ст. 104 Сімейного кодексу України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втратили почуття любові один до одного. На даний час шлюб фактично припинено, спроби відновити шлюбні відносини сторони не роблять. Таким чином шлюб існує формально, а тому вбачаються підстави для його розірвання у судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що сім'я фактично розпалася, оскільки сторони спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов'язків не мають, подружніх стосунків не підтримують впродовж останніх місяців, що свідчить про формальне існування шлюбу. Між сторонами відсутній спір щодо спільного майна подружжя, тому суд дійшов висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, та інтересам їхніх дітей у зв'язку із чим, визнає причину розірвання шлюбу поважною і розриває шлюб між сторонами, без вжиття заходів щодо примирення.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами існує формально. На даний час фактично шлюб припинено і подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим.
Окрім того, суд бере до уваги, що позов про розірвання шлюбу було подано до суду 28.04.2020 року, сторони з клопотанням про надання строку на примирення до суду не звертались, у зв'язку з цим суд приходить до висновку про те, що у позивача та відповідачки було достатньо часу для прийняття виваженого рішення про необхідність розірвання шлюбу.
На підставі ст.ст.105, 110 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України, -
вирішив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), зареєстрований 29 вересня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Острозького райуправління юстиції Рівненської області (актовий запис № 70).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28 травня 2020 р.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.