Справа № 567/410/20
28 травня 2020 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив :
В Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу звернулась ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначила, що з 21.03.2014р. перебуває у шлюбі з відповідачем, який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Острозького районного управління юстиції у Рівненській області, актовий запис № 31. Вказує, що від спільного подружнього життя вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в свідоцтві про народження яких вона записана матір'ю, а відповідач батьком. Вказала, що вони з відповідач є різними людьми, в них різні характери, погляди на життя та ведення домашнього господарства та виховання дітей. На даний час вони, як сім'я не проживають, фактичних шлюбних відносин не підтримують, припинили вести спільне господарство. Між ними відсутні почуття взаємної любові, поваги, взаємодопомоги. Вважає, що шлюб між ними існує формально, оскільки подружніх стосунків не підтримують, спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов'язків не мають. Спір щодо проживання, виховання та утримання дітей, які фактично перебувають на її утриманні на даний час між ними відсутній. Просить шлюб розірвати, судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 28 квітня 2020 року було відкрите провадження, справа призначена до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідач у відповідності до вимог ст. ст. 178, 180 ЦПК України відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не подав. Подав до суду заяву в якій вказав, що заявлені позовні вомоги визнає в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності .
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 21 березня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Острозького районного управління юстиції у Рівненській області, актовий запис № 31, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Водночас, зі свідоцтв про народження дітей встановлено, що позивачка та відповідач мають сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на даний час проживають з позивачкою, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а відповідно до ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Аналогічне положення містить ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втратили почуття любові один до одного. На даний час шлюб фактично припинено, спроби відновити шлюбні відносини сторони не роблять. Таким чином шлюб існує формально, а тому вбачаються підстави для його розірвання у судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що сім'я фактично розпалася, оскільки сторони спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов'язків не мають, подружніх стосунків не підтримують, що свідчить про формальне існування шлюбу. Між сторонами відсутній спір щодо проживання та виховання утримання дітей, тому суд дійшов висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, у зв'язку із чим, визнає причину розірвання шлюбу поважною і розриває шлюб між сторонами, без вжиття заходів щодо примирення.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами існує формально. На даний час фактично шлюб припинено і подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим.
Окрім того, суд бере до уваги, що позов про розірвання шлюбу було подано до суду 21.04.2020 року, сторони з клопотанням про надання строку на примирення до суду не звертались, у зв'язку з цим суд приходить до висновку про те, що у позивачки та відповідача було достатньо часу для прийняття виваженого рішення про необхідність розірвання шлюбу.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн., відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, які було сплачено позивачкою при зверненні до суду із вказаним позовом.
На підставі ст.ст.105, 110 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України, -
вирішив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрований 21 березня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Острозького районного управління юстиції у Рівненській області (актовий запис № 31).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28 травня 2020 р.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.