Справа № 564/1447/20
26 червня 2020 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Левчук В.В.
секретар судового засідання Зберун К.Ф.
за участю:
заявника - не з'явилася
заінтересованої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку окремого провадження цивільну справу №564/1447/20 за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про видачу обмежувального припису
ОСОБА_1 звернулась до Костопільського районного суду Рівненської області із заявою про видачу обмежувального напису, заінтересована особа ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви вказує, що перебуває у шлюбі із ОСОБА_2 , який було зареєстровано Костопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 22.01.2019 року. Сторони мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час сторони проживають окремо і перебувають у процесі розлучення. Зазначає, що змушена звернутись до суду з метою встановлення обмежувального припису, оскільки ОСОБА_2 часто проявляє агресію до неї, погрожує їй та близьким людям, у зв'язку з чим остання часто зверталась до поліції. Стверджує, що чоловік погрожує фізичним насильством, висловлюється нецензурною лайкою, вчиняє скандали та дебоші, що зафіксовано при викликах поліції. Також вказує, що незважаючи на припинення шлюбних стосунків ОСОБА_2 переслідує заявника, приходить до заявника додому, влаштовує скандали, грюкає у двері чим лякає заявника та дитину. Через агресію ОСОБА_2 заявник непокоїться за свою та дитини безпеку, боїться залишатись вдома сама, боїться виходити з дому та лишатись з ОСОБА_2 наодинці. Вважає себе особою, яка зазнала домашнього насильства та просить з метою забезпечення ефективного захисту від повторного вчинення домашнього насильства застосувати обмежувальний припис у вигляді заборони ОСОБА_2 наближатись до місця проживання (перебування) заявника менше ніж на 100 метрів на строк шість місяців.
Заявник у судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що час розгляду заяви становить 72 години, а також те, що ОСОБА_2 телефонограмою був повідомлений про дату і час судового розгляду, невідкладність предмету розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
З листа Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області від 06.04.2020 року № 2406/212/02-20 вбачається, що протягом 2019 року та по теперішній час від ОСОБА_1 на адресу Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області надійшло шість заяв та повідомлень стосовно неправомірної поведінки громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: 10.10.2019 о 14:10 год. щодо погроз ОСОБА_2 по телефону на адресу ОСОБА_1 ; 01.01.2020 о 08:56 год. щодо вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства; 15.01.2020 о 00:04 год. щодо завдання ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та відібрання дитини віком 1,3 роки; 22.03.2020 року о 00:06 год. щодо вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства; 23.03.2020 року о 15:05 год. щодо порушенням ОСОБА_2 тиші за місцем проживання ОСОБА_1 ; 03.04.2020 о 00:23 год. щодо вчинення ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння домашнього насильства.
З листа вбачається, що у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, відносно останнього було складено протоколи про адміністративні правопорушення та з останнім проведено профілактичні бесіди виховного характеру про недопущення скоєння насильства в сім'ї.
Крім того, позивачем надано копію постанови Костопільського районного суду Рівненської області від 17.06.2020 року у справі №564/1307/20 відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. Станом на 26.06.2020 року постанова суду не набрала законної сили.
Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Дитина, яка постраждала від домашнього насильства, - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Згідно з положеннями п.4 ч.2 ст.3 вказаного Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).
Положеннями ст.21 Закону передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Статтею 22 Закону передбачено, що постраждала дитина має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров'я, інтелектуального та фізичного розвитку.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 та п.1 ч.1 ст.26 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
Частинами 2, 3, 4 ст.26 Закону визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Статтею 350-6 ЦПК України, передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Так з листа Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області вбачається, що ОСОБА_2 вчиняє домашнє насилля щодо заявниці коли приходить до її місця фактичного проживання по АДРЕСА_3 , неодноразово погрожував фізичною розправою по телефону і його дії мають ознаки психологічного домашнього насильства (образи, погрози, висловлювання нецензурними словами), є такими, що порушують її психологічну недоторканість.
Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 насильства щодо заявниці, тому суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.273, 294, 350-1 - 350-6, 354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про видачу обмежувального припису - задоволити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ) на строк 6 (шість) місяців, яким визначити наступі тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а саме:
1) заборонити ОСОБА_2 наближатися ближче ніж на 100 метрів до фактичного місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 .
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 26.06.2020.
СуддяВ. В. Левчук