Справа № 559/279/19
2/559/69/2020
25 червня 2020 року
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області,
в складі головуючого судді Ралець Р.В.,
секретаря судового засідання Протас Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що з відповідачем по справі перебуває у шлюбі, зареєстрованому 01 березня 2002 року Стовпецькою сільською радою Дубенського району Рівненської області, актовий запис № 1. Від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Причиною звернення до суду стало те, що відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, систематично зловживає спиртними напоями, вдома в присутності дітей вчиняє постійні скандали та бійки. Він не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносин. Подружнє життя сторін не склалося, оскільки в них різні погляди на сімейне життя. Відтак, на даний час їхня сім'я практично припинила своє існування. Просить шлюб розірвати. Дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити проживати з нею. Після розірвання шлюбу прізвище залишити « ОСОБА_6 ». Стягнути з відповідача на її користь судовий збір.
Ухвалою суду від 26 червня 2019 року сторонам було надано термін 6 місяців на примирення.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, згідно поданої заяви просить розгляд справи провести без її участі. Визначений судом термін для примирення не дав позитивних результатів, а тому наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за його відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи про права та взаємовідносини сторін, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату,час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що подружжя перебуває у шлюбі зареєстрованому 01 березня 2002 року Стовпецькою сільською радою Дубенського району Рівненської області, актовий запис № 1, згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с. 4).
ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , їхніми батьками зазначені сторони по справі (а.с. 5,6,7).
Згідно з ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Сторони припинили сімейні і подружні стосунки, не бажають їх поновлення.
Суд вважає, що подальше збереження шлюбу порушує, передбачене ст.56 Сімейного кодексу України, право дружини та чоловіка на особисту свободу.
Згідно ч.3, ч.4 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідачем не було надано жодних заперечень та термін на примирення не дав жодних результатів відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є не припустимим.
Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацію шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивачка просить залишити прізвище « ОСОБА_6 ».
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Враховуючи, що спору щодо місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 немає, відповідно до ст. 160 СК України, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу залишити проживати їх з позивачкою.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПУ України судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 768,40грн.
Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 113 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України,-
ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 01 березня 2002 року Стовпецькою сільською радою Дубенського району Рівненської області, актовий запис № 1, - розірвати.
Дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити проживати з матір'ю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 на усій території України з 12 березня 2020 року встановлено карантин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID19)» №540-ІХ від 30 березня 2020 року визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках автоматично продовжуються на період дії карантину.
Суддя: