Справа 556/1046/18
Номер провадження 1-кп/556/28/2020
про продовження строку тримання під вартою
26.06.2020 року. Володимирецький районний суд Рівненської області
в складі: головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець, в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження №12018180110000253 від 18.05.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,-
В провадженні Володимирецького районного суду Рівненської області знаходяться матеріали кримінального провадження №12018180110000253 від 18.05.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Ухвалою Володимирецького районного суду від 30.04.2020 року по вказаному провадженню було продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують зберігатися ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 ,заперечив щодо задоволення заявленого клопотання, просить змінити запобіжний захід на більш м'який - домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , з наступних підстав.
Відповідно до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, а саме рішення по справі "Ничепорук та Йонкало проти України" від 21 липня 2011 року, (заява №42310/04), яким встановлено, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.
У справі "Коваль та інші проти України" (заява №22429/05 від 15.11.2012 року) Єропейський суд з прав людини також зазначив, що запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, рішення "Лабіта проти Італії" від 06 квітня 2000 року, рішення "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року).
В той же час, враховуючи наявність обґрунтованих та доведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати і на даний час, в т.ч.:
- ризик вчинення інших злочинів, так як ОСОБА_4 не має сталих соціальних зв'язків, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, перебував в місцях позбавлення волі, що підтверджується витягом з бази «Армор»;
- ризик незаконного впливу на свідків по справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як обвинувачений перебував у дружніх відносинах з свідками, проживає в одному селі з останніми і які на даний час не допитані; ризик незаконного впливу на потерпілу ОСОБА_5 , яка є його близьким родичем.
А тому, враховуючи вище викладене, суд рахує, що жоден з більш м"яких запобіжних заходів, буде недостатнім для запобігання наведених ризиків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд-,
Задоволити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, а саме до 16 год. 00 хв. 25 серпня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1