Рішення від 19.06.2020 по справі 554/2914/20

Справа № 554/2914/20

Провадження № 2-а/545/65/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кіндяк І.С.,

з участю секретаря Радченко В.О., Лабровкіна Г.Г..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції, Христича Анатолія Васильовича, третя особа: Управління патрульної поліції в Полтавській області, про визнання дій протиправним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи вимоги тим, що 26.03.20року відносно нього винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425.00 грн., яку він вважає незаконною та просить суд її скасувати, мотивуючи тим, що дана постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи.

Просив суд визнати протиправними дії інспектора роти № 2 батальйону УПП в Полтавській області, ДПП - Христич А.В. при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 № 957802 від 26.03.2020 та притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122, ч.6 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП, скасувавши постанову відповідача.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що є діючим працівником поліції, а саме: проходить службу в органах Національної поліції - Управлінні стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, під час зупинки відповідачем виконував оперативне доручення по кримінальному провадженні №42020171010000082 внесеного до ЄРДР 24.03.2020 року, рухався на службовому автомобілі ВАЗ 210994-20, д.н.з. НОМЕР_1 , із використанням номерного знаку автомобіля для «прикриття», переслідуючи «фігуранта» по вул. Маршала Бірюзова, 37 в м. Полтава. Діяв виключно в службовій необхідності з дотриманням заходів безпеки та оперативної конспірації. Реєстраційні документи на автомобіль в оригіналі знаходяться лише в Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України (м. Київ), а по підрозділам надають завірену копію реєстраційного документу, тому жодного умислу з цього приводу не мав.

Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти скасування постанови заперечив з підстав наведених у відзиві на позов, та у задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи проти позову заперечила, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, надавши пояснення аналогічно відзиву на позов.

Розглянувши подані заяви, відзив відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 26.03.2020р. інспектором роти № 2 Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Христичем Анатолієм Васильовичем винесено постанову серії ДПО18 № 957802 у справі про адміністративне правопорушення, відносно гр. ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122, ч.6 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП та останнього було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі - 425.00 грн.

У змісті постанови серії ДПО18 № 957802 від 26.03.2020р., зазначено, що 26.03.2020 о 10 год. 23 хв. в м. Полтава по вул. М. Бірюзова, 37 водій ОСОБА_1 під час руху на автомобілі ВАЗ 210994-20 рухався зі швидкістю 77 (сімдесят сім) км/год. чим порушив п.п. 12.4, 2.1, 2.4 (а) Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122, ч.6 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 3.1, 3.2 ПДР України, водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.

Тобто позивач виконуючи оперативне завдання, діючи під прикриттям, відступив від вимог ПДР України, бо на це в нього була службова необхідність, що підтверджується посвідченням працівника поліції (а.с.6) та Довідкою УСР в Полтавській області ДСР НП України за підписом начальника 2-го відділу УСР в Полтавській області (а.с. 8).

Відсутність оригіналу реєстраційного документу на автомобіль не залежало від волі позивача, тому не породжує склад адміністративного правопорушення.

Інших доказів щодо підтвердження чи спростування заявлених позовних вимоги до суду не надано, тому в даному випадку можливо зробити висновок про те, що 26.03.2020р. інспектор формально підійшов до розгляду справи та не звернув увагу на об'єктивну обстановку, що позивачем надано посвідчення працівника поліції, що останній розголошувати дані оперативних дій не мав дозволу, не опитав свідка, який безпосередньо перебував на службі із позивачем, що належним чином було надано завірену копію реєстраційних документів, що дає прямі підстави для суду вважати, що відомості до постанови про адміністративне правопорушення занесені без відповідного на те розгляду.

Відповідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, статті 124-1 - 126.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 258 КУпАП, передбачені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Згідно приписів ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч.4 ст. 258 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 ПДР України, встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з частиною 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.

За таких обставин 26.03.2020р. інспектором роти № 2 Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Христич А.В. при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122, ч.6 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП не виконано вимоги ст.ст. 33, 251, 280 КУпАП, що полягало у не з'ясуванні останнім обставини того: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, не залучено свідків, не здійснено з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, а також відсутністю доказів вказаного правопорушення.

Тому суд вважає доведеним факт того, що оскаржувана постанова серії ДПО18 № 957802 від 26.03.2020р. у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122, ч.6 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП, прийнята відповідачем - інспектором роти № 2 Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції Христичем Анатолієм Васильовичем супереч вимог ст. ст. 33, 251, 280 КУпАП.

Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10).

При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення поліцейський може звільнити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням (п. 12).

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом, (п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП).

Поняття суб'єкта владних повноважень наведене п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає дії посадової особи, а саме: інспектора роти № 2 Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції Христича Анатолія Васильовича по винесенню постанови серії ДПО18 № 957802 від 26.03.2020р, є частково неправомірними, так як факт порушення був, але інспектором не було встановлено дійсної причини порушення ПДР України, так як згідно п. 3.1, 3.2 ПДР України, водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.

Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, у даному випадку орган поліції.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Між тим, відповідачем не надано суду доказів у спростування обставин, на які посилається позивач.

Частиною 3 статті 286 КАС України, встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в частині визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

За таких підстав, суд вважає, що для повного та достатнього захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, необхідно постанову серії ДПО18 № 957802 від 26.03.2020 р. - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122, ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1 - слід закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 5-11, 14, 19-22, 44, 72-73, 192, 205, 211, 217, 241-246, 250 КАС України, ст.ст. 251, 268 КУпАП,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Христича Анатолія Васильовича, третя особа Департамент патрульної поліції Національної Поліції України, про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити частково.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 957802 від 26.03.2020 р. винесену інспектором роти № 2 Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції, Христичем Анатолієм Васильовичем відносно гр. ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122, ч.6 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП, - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122, ч.6 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП , - закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В іншій частині вимог, про визнання дійінспектора роти № 2 Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 протиправним, -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративному суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя

Полтавського районного суду Полтавської області І.С. Кіндяк

Попередній документ
90055612
Наступний документ
90055614
Інформація про рішення:
№ рішення: 90055613
№ справи: 554/2914/20
Дата рішення: 19.06.2020
Дата публікації: 30.06.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (23.07.2020)
Дата надходження: 23.07.2020
Предмет позову: визнання дій протиправним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
Розклад засідань:
22.05.2020 10:00 Полтавський районний суд Полтавської області
16.06.2020 09:00 Полтавський районний суд Полтавської області
19.06.2020 10:30 Полтавський районний суд Полтавської області