Дата документу 24.06.2020 Справа № 554/2658/20
Провадження № 1-кс/554/8777/2020
24 червня 2020 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 захисників - ОСОБА_4 , Індутний - ОСОБА_5 , підозрюваного - ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42019220750000192 від 05.08.2019 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Манченки, Харківського району, Харківської області, із вищою освітою, одруженого, майора медичної служби, начальника медичної служби родів військ і служб військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_6 , яке мотивує наступним.
В обґрунтування клопотання прокурор вказав, у провадженні Третього слідчого відділу СУ ТУ ДБР у м. Полтаві перебувають матеріали досудового розслідування № 42019220750000192 від 05.08.2019 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
26 березня 2020 року слідчим Третього слідчого відділу СУ ТУ ДБР у
м. Полтаві ОСОБА_8 за погодженням з прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_7 , повідомлено: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України (військовослужбовець) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08 серпня 2015 року уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України, який діє й на теперішній час.
Окрім того, ОСОБА_6 склав військову присягу на вірність народу України. Вступаючи на військову службу, присягнув завжди бути вірним і відданим народу України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватися Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №14 о/с від 12.03.2016 капітана медичної служби ОСОБА_6 призначено на посаду начальника медичної служби родів військ і служб військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Наказом командувача Національної гвардії № 51 о/с від 07.04.2016 ОСОБА_6 присвоєно чергове військове звання «майор медичної служби».
Відповідно до Функціональних обов'язків начальника медичної служби родів військ і служб, які ОСОБА_6 повинен неухильно дотримуватись, останній як начальник медичної служби родів військ і служб військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, відповідає: за медичне забезпечення частини, а зі спеціальних питань виконує вказівки вищого начальника медичної служби; за організацію медичного забезпечення частини; за підготовку особового складу частини зі своєї спеціальності; за стан та роботу медпункту частини; за бойову та мобілізаційну підготовку підпорядкованого особового складу.
Крім того, начальник медичної служби родів військ і служб військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України повинен: організовувати медичне обслуговування особового складу, брати участь в амбулаторному огляді хворих, що знаходяться у медичному пункті частини та направляються у лікувальні установи; знати стан здоров'я хворих, розміщених у медпункті частини чи в інших лікувальних установах, періодично відвідувати їх; організовувати медичне забезпечення особового складу, брати участь в амбулаторному огляді хворих, що знаходяться у медичному пункті частини та направляться у лікувальні установи; здійснювати постійний медичний контроль за особами з хронічними захворюваннями і результати спостереження повідомляти командирам підрозділів; організовувати медичний облік та своєчасно подавати встановлену звітність
Тобто, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду начальника медичної служби родів військ і служб військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, є службовою особою.
У ході виконання ОСОБА_6 своїх службових обов'язків, 16.11.2019 між ОСОБА_6 , та військовослужбовцем строкової служби військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, громадянином України ОСОБА_9 , відбулась зустріч, в ході якої
ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_6 про наявні сімейні труднощі, у зв'язку із наявною вагітністю цивільної дружини ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , а також про наявні проблеми зі здоров'ям.
Всупереч вищевказаним вимогам Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції», посадової інструкції, контракту, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, не відмовившись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, ОСОБА_6 вирішив вступити у позаслужбові відносини з ОСОБА_9 для одержання від нього неправомірної вигоди у виді грошових коштів, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9 про можливість направлення останньому на проходження військово-лікарської комісії та подальше сприяння у звільненні з військової служби за станом здоров'я за грошову винагороду у розмірі 1000 доларів США.
В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у ході особистих зустрічей з ОСОБА_9 16.11.2019, 20.11.2019, 22.11.2019, 04.03.2020, 12.03.2020, 24.03.2020 у службовому кабінеті №12, військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, який перебуває у службовому користуванні ОСОБА_6 , останній витребував від ОСОБА_9 інформацію щодо наявних та минулих хвороб останнього, з метою його направлення на проходження військово-лікарської комісії та подальше сприяння у звільненні з військової служби за станом здоров'я.
ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_6 , що у зв'язку із проходженням строкової служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, він не має можливості відшукання своїх медичних довідок та грошових коштів та повідомив, що даним питанням буде займатись його дружина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на що ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9 , щоб з даних питань ОСОБА_10 зв'язувалась з ним за його особистим номером мобільного телефону НОМЕР_2 .
04.03.2020 між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 відбулась зустріч, в ході якої останній отримав копії відповідної медичної документації відносно ОСОБА_9 та підтвердив свою обіцянку щодо можливості направлення ОСОБА_9 на проходження військово-лікарської комісії та подальше сприяння у звільненні з військової служби за станом здоров'я за грошову винагороду.
24.03.2020 у службовому кабінеті №12, військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, який перебуває у службовому користуванні ОСОБА_6 , між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 відбулась розмова, в ході якої останній підтвердив можливість направлення ОСОБА_9 на проходження військово-лікарської комісії та подальше сприяння у звільненні з військової служби за станом здоров'я, однак вимагав збільшення розміру грошової винагороди за вказані протиправні діяння з 1000 доларів США до 1500 доларів США, тим самим, поставив йому умови, відмова від яких зашкодила б його законним правам і інтересам, на що ОСОБА_9 надав свою згоду. Крім того, ОСОБА_6 повідомив, що передача вказаних грошових коштів повинна відбутись 25.03.2020 поряд з КПП до військової частини НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , у проміжок часу з 15 годин 50 хвилин по 16 годину 15 хвилин, про що ОСОБА_9 повинен повідомити ОСОБА_10 .
Того ж дня, ОСОБА_9 у телефонній розмові з ОСОБА_10 , повідомив останній, що на вимогу ОСОБА_6 , з метою направлення на проходження військово-лікарської комісії та подальше сприяння у звільненні з військової служби за станом здоров'я, ОСОБА_10 повинна передати ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 1500 доларів США.
Крім того, 25.03.2020 на виконання вказаних протиправних вимог ОСОБА_6 , як начальник медичної служби родів військ і служб військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, склав направлення на стаціонарне обстеження і лікування ОСОБА_9 з метою його подальшого направлення на проходження військово-лікарської комісії та подальше сприяння у звільненні з військової служби за станом здоров'я.
Водночас, усвідомлюючи протиправність наведених вище вимог ОСОБА_6 , ОСОБА_10 при першій можливості, 25.03.2020, з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_6 звернулась із відповідною заявою до правоохоронних органів та в подальшому діяла під контролем правоохоронних органів.
25.03.2020 приблизно о 16 годині 15 хвилин, доводячи до кінця свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , перебуваючи поряд КПП військової частини НОМЕР_1 , що розсташована за адресою: АДРЕСА_2 , за попередньою вищевикладеною домовленістю, зустрівся із ОСОБА_10 та в подальшому одержав від ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі 1500 доларів США за направлення на проходження військово-лікарської комісії та подальше сприяння у звільненні з військової служби за станом здоров'я ОСОБА_9 яка поклала вказані грошові кошти до особистої сумки останнього, яка була при ньому.
Того ж дня, о 16 годині 16 хвилин, після отримання повної суми неправомірної вигоди, на підставі ч. 1 ст. 208 КПК України, а саме під час вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 затримано слідчими СУ ТУ ДБР у м. Полтаві. В результаті проведеного особистого обшуку під час затримання ОСОБА_6 в особистих речах останнього, а саме в особистій сумці, яка в момент затримання була при ньому, виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 1500 доларів США.
Таким чином, майор медичної служби ОСОБА_6 , будучи начальником медичної служби родів військ і служб військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, тобто службовою особою, з використанням наданої йому влади та службового становища, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи умисно, вимагав, а в подальшому 25.03.2020 приблизно о 16 годині 15 хвилин, знаходячись поряд КПП військової частини НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у розмірі 1500 доларів США за направлення на проходження військово-лікарської комісії та подальше сприяння у звільненні з військової служби за станом здоров'я ОСОБА_9 .
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у вимаганні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
27.03.2020 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 26.05.2020.
В подальшому ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 22.05.2020 відносно підозрюваного ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час строком до 26.06.2020.
Вина ОСОБА_6 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом затримання, особи підозрюваної у вчиненні злочину від 25.03.2020, протоколом огляду, помітки та вручення ідентифікованих засобів - грошових купюр, протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, речовими доказами, матеріалами виконаних оперативним підрозділом доручень, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 26.06.2020, однак завершити досудове розслідування в зазначений строк не представляється можливим.
23.06.2020 року слідчим суддею Октябрського районного суду м.Полатви продовжено строк досудового розслідування до 26.07.2020 року.
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши клопотання та копії матеріалів, якими воно обґрунтовується, суд приходить до висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Судом встановлено, що на даний час строк тримання під домашнім арештом підозрюваного закінчується, але необхідно виконати ще ряд слідчих дій.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту підозрюваному був обраний з метою запобігання вчиненню підозрюваним перешкоджання правосуддю, шляхом незаконного впливу на свідків, потерпілих та знищення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про продовження строку дії ухвали про домашній арешт, слідчий суддя враховує надані сторонами кримінального провадження докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винним, а також характер, особисті та соціальні обставини життя підозрюваного, його зв'язки з суспільством. Так, наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Крім того, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є вимушеною необхідністю, яка зумовлена забезпеченням виконання покладених на ОСОБА_14 процесуальних обов'язків, а також з метою запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні клопотання судом також враховуються положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Виходячи наведеного, суд вважає що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196-197, 205, 309, 369-372,395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Манченки, Харківського району, Харківської області, із вищою освітою, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. без дозволу слідчого, прокурора або суду та покласти на останнього наступні обов'язки: прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками для запобігання спробам незаконно впливати на вказаних осіб до 26.07.2020 року в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
У разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1